Поговорили про це із виконавчим директором Центру економічної стратегії Глібом Вишлінським у програмі «Економіка для чайників», в якій ми намагаємося якомога доступніше розтлумачити економічні новини.
Гліб Вишлінський
В Україні економіка добробуту, а в Росії — економіка війни?
Євген Савватєєв: Коли війна, багато говоримо про політику, про військову справу, мало — про економіку. Так хто головний, хто ким керує — «економіка» «політикою» чи «політика» «економікою»?
Гліб Вишлінський: Я думаю, що у прийнятті рішення Володимиром Путіним насамперед керує політика. Але політика й економіка пов’язані дуже сильно. Для того, щоб вести широкомасштабну війну, будь-якому лідеру країни потрібно мати масову підтримку. Відповідно — великі втрати добробуту цю масову підтримку разом з втратами на фронті будуть підривати.
Тому я сподіваюся, що коли ми говоримо про економіку війни, ми зупинимося на економіці інформаційної війни.
Євген Савватєєв: Економіка вже ставала на перепоні країн, які розпочинали війни. Наприклад, Німеччина у часи Першої світової. А один із факторів, який призвів до розпаду Радянського Союзу, — теж економіка. Чи можуть наразі дії Заходу посприяти тому, що Росія складе зброю?
Гліб Вишлінський: Насправді, Росія готувалася до подібного сценарію. На якийсь час вона дуже добре захищена від впливу і санкцій, і удару по економіці. Від 2016 року темпи зростання української й російської економіки були більш-менш схожими. В якийсь момент українська навіть зростала швидше. В Україні реальні доходи громадян постійно зростали, навіть в ковідний 2020 рік. А в Росії вони падали. Навіть збільшувався «фонд національного добробуту», збільшувалися валютні резерви для того, щоб зменшити вплив долара, євро і можливих санкцій.
Також проводилася інша політика — бюджетна і грошова. У 2021 році в Росії був фактично бездефіцитний бюджет. Якщо українська влада поводила себе як будь-яка демократія, де політики намагаються отримати підтримку громадян — витрачають гроші на підвищення зарплат бюджетникам, на підвищення пенсій, що провокує бюджетні дефіцити — то в Росії формувалася економіка фортеці, яка має запас міцності на випадок умовної третьої світової війни.
Євген Савватєєв: А це дві різні економіки — економіка добробуту й економіка війни?
Гліб Вишлінський: Я не думаю, що навіть Путін думає, що його метою є війна як така. Його метою є, скоріше, статус, панування. Звісно, він хотів би, щоб йому вдалося цього досягти без війни.
Євген Савватєєв: Чи готова українська економіка, якщо завтра війна?
Гліб Вишлінський: Тут є різні сценарії. Якщо припустити війну у форматі 2014-2015 років, то у нас є досвід. Ми це пережили, мали сильні негативні наслідки для макроекономічної та банківської системи, але тоді це поєднувалося з дуже слабкою банківською системою, яку нова влада отримала у спадок. А це жахливі макроекономічні дисбаланси, завищений курс національної валюти, який свідомо утримувався Януковичем, щоб виводити вкрадену гривню на свої офшори. Тому дуже важко розділити, де вплив війни, а де вплив наслідків урядування Януковича.
Зараз ми маємо інформаційну війну, яка має свій вплив. Ми бачимо зупинені інвестиційні проєкти, обережніше споживання, неможливість фінансувати бюджетний дефіцит у будь-який спосіб, крім як коштом наших міжнародних партнерів. Також ми маємо тиск на експортний ринок. Це має зараз вплив.
Якщо говорити про зовсім жаливі сценарії з ракетними ударами по всій Україні, то як ми це переживемо, мені важко сказати. Основна криза буде — криза збереження людського життя: організація евакуації, військової боротьби тощо. І забезпечення мінімального добробуту в такій ситуації буде другим питанням.
Але Україна — це не острівна держава, яку легко взяти в блокаду. Українці виживали коштом того, що ми добре забезпечуємо свої базові потреби, оскільки ми є великою аграрною державою. Коли у 90-х в містах не було роботи, люди ховалися в селах, вирощували щось на своїх ділянках, якось виживали. Проте я сподіваюся, що ми не будемо вертатися до цього досвіду.
Сімейний бюджет в часи війни — поради економіста
Євген Савватєєв: Як формувати сімейний бюджет у часи війни?
Гліб Вишлінський: Реакція на будь-яку кризу і на кризу потенційних військових дій майже однакова і в бізнесів, і в розумних домогосподарствах. Варто відкласти великі необов’язкові купівлі, мати запас грошей на гірший випадок. Адже навіть якщо ми говоримо не про найгірший сценарій, а про те, що подібний тиск буде зберігатися протягом якогось часу, це може призвести до економічних негативних наслідків для сімей.
Наприклад, в родині заробляє гроші чоловік-будівельник, а на його об’єкті призупинять роботи через загрози обстрілів, відповідно грошей не буде, а треба щось їсти. Відтак у такій ситуації купувати новий смартфон було б не найкращою ідею. Нічого страшного не станеться, якщо ви купите свій смартфон на місяць пізніше.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Підтримуйте Громадське радіо наPatreon, а також встановлюйте наш додаток:
Євген Савватєєв
Гліб Вишлінський
