Візуал із фото Марії Соколової, а також двох жінок на фоні.
Катерина Мацюпа: Чому треба окремо говорити про менопаузу, якщо це природний етап життя жінки?
Марія Соколова: Насамперед, щоб жінка усвідомлювала, що в житті буде такий етап. Чому ми говоримо з підлітками про менструацію? Щоб вони не лякалися, знали, як з цим впоратись. Те саме з менопаузою. Однак проблема в тому, що з дорослими жінками про менопаузу не говорять достатньо.
Населення нашої планети невідворотно старіє, подовжується тривалість життя. У стані менопаузи жінка проводить близько третини життя. Кількість населення Землі — більше восьми мільярдів людей. За прогнозом до 2030 року 1,2 мільярда жінок на планеті вступлять у період менопаузи, і вони не стають невидимими. Вони мають продовжувати бути соціально активними. Особливо це актуально для нашої країни, яка має глибоку демографічну кризу.
Якість життя, фізичне і ментальне здоров’я жінок після настання менопаузи — це дуже важливо і для самих жінок, і для суспільства. Важливо, щоб жінки були щасливі, могли робити свій посильний внесок у добробут родини, країни, свого ком’юніті.
Що потрібно знати жінкам про менопаузу? Це не кінець життя, це інший етап. І його можна прожити комфортно, не знижуючи темпу, до якого ви звикли. Наскільки дозволяє самопочуття.
Менопаузу встановлюють ретроспективно, коли у жінки відсутні менструації протягом 12 місяців поспіль, якщо їхня відсутність не пов’язана з іншими причинами або медичними втручаннями. Після настання менопаузи менструації більше не відновлюються.
Багато симптомів, які виникають у зв’язку з менопаузою, можна полегшити. Головне, щоб жінка звернулась до акушера-гінеколога або принаймні до сімейного лікаря.
Катерина Мацюпа: Які можуть бути симптоми?
Марія Соколова: Найбільш часті симптоми, про які жінки зазвичай обізнані — це вазомоторні симптоми: припливи або пітливість. Однак це не єдині прояви, які можуть супроводжувати менопаузальний перехід. Можуть бути порушення сну, коли жінка має припливи жару і серед ночі прокидається, розкривається, інколи навіть замінює декілька нічних сорочок за ніч через пітливість. У жінки можуть бути порушення сну і за відсутності припливів.
Може виникати те, що англомовні колеги називають brain fog — «туман у голові». У низці скарг одна з моїх пацієнток описувала відчуття, ніби має «вуаль» на мізках: не таке чітке розуміння інформації, знижену концентрацію.
У жінки може бути дискомфорт у суглобах. Може виникати сухість слизових оболонок піхви, очей, рота. Також можуть бути симптоми з боку сечового міхура: частіше сечовипускання, інколи — нетримання сечі.
У деяких жінок може знижуватися інтерес до звичних справ, у них «гаснуть очі», вони не хочуть нічого прагнути, у них пригнічений настрій або необґрунтований сум. Насправді цих проявів велика кількість.
Катерина Мацюпа: Ви описали досить великий спектр симптомів. Чому таке відбувається з організмом?
Марія Соколова: Якщо стисло відповісти, то значною мірою через те, що після настання менопаузи знижується рівень естрогенів. Естрогени — важливі для функціонування жіночого організму гормони, зниження продукції яких починається в 40-45 років. Природна менопауза в нормі настає у віці 45-55 років. У Європі середній вік настання менопаузи — 51.
Жінка — абсолютно естроген-чутлива істота від кінчиків нігтів до кінчиків волосся. І мозок, і кишківник, і серце, і судини, — у багатьох органах і тканинах є рецептори до естрогенів.
Естрогени мають важливе значення і для міцних кісток. У молодому віці до 25 років формується пікова кісткова маса, на яку впливають, зокрема, спосіб життя, тип харчування та фізична активність. Далі ми маємо період плато і десь років у 40 починаємо втрачати кісткову щільність. Із настанням менопаузи зниження рівня естрогенів може прискорювати втрату кісткової щільності. Крім того, із настанням менопаузи у жінок зростає ризик гіпертоній, інсультів, інфарктів, це пов’язано не лише з гормональними змінами, а й із віком та іншими чинниками ризику.
Катерина Мацюпа: Пані Маріє, яку роль відіграють м’язи для наших кісток?
Марія Соколова: М’язи дуже важливі, адже вони допомагають підтримувати баланс тіла, поставу, внутрішні органи також. З віком ми можемо втрачати і м’язову масу, і кісткову щільність, особливо за недостатньої фізичної активності. Через зниження сили м’язів людина може ставати хиткою, може легше впасти, а якщо кістки крихкі — зростає ризик перелому.
Катерина Мацюпа: Ви на початку розмови зазначили, що багатьма симптомами менопаузи можна керувати. Яким чином?
Марія Соколова: По-перше, способом життя. Коли жінки на прийомі питають мене про це, то виявляється, що дотримуватися цих рекомендацій доволі нескладно, якщо жінка і так дотримувалася здорового способу життя. З іншого боку, вона може бути дещо розчарована, бо очікувала однієї чарівної пігулки, щоб усе було добре. Це так не працює.
Збалансоване харчування, фізичні навантаження з акцентом на силові, але і кардіо також, турбота про ментальне здоров’я, позитивне ставлення до життя, як би важко нам це зараз не давалось, — це надважливо. Водночас самого способу життя може бути недостатньо для полегшення симптомів. Коли ми говоримо про контроль симптомів, що вже виникли, ми маємо й говорити про те, що є негормональні та гормональні методи лікування.
Наразі стандартом лікування симптомів, пов’язаних із браком естрогенів у менопаузі, є менопаузальна гормональна терапія, яка дає дотацію жіночих статевих гормонів.
Проте є жінки, які мають протипоказання до гормональної терапії, є жінки, які мають упередження і не бажають її застосовувати, є жінки, які мають алергію на певні компоненти препарату. Насправді вибір є, зокрема серед негормональних методів лікування. Головне, щоб жінка усвідомлювала, що можна полегшити її стан, що з її ситуації є вихід, що вона не опинилась у глухому куті. А вже який саме шлях обрати, вона має визначати особисто з урахуванням своєї ситуації разом з лікарем на очному візиті.
Катерина Мацюпа: Які є протипоказання для гормональної терапії?
Марія Соколова: Наприклад, протипоказанням до менопаузальної гормональної терапії може бути гормоночутлива злоякісна пухлина, яка є або була в жінки, наприклад, рак молочної залози. Або ж жінка має персональну історію тромбозів: вона має перенесений тромбоз або успадкувала «нездорові» гени, які підвищують ризик тромбозу.
Дуже часто жінка вважає, що, якщо вона не буде отримувати менопаузальну гормональну терапію, то в неї немає ризику тромбозу. Це не так. Вік — чинник ризику, як і тривала відсутність руху, і зневоднення.
Іноді жінки думають, що якщо не застосовуватимуть гормональну терапію, то в них буде нульовий ризик раку молочної залози. Це не так. Є орган, він може хворіти. Відсутність випадків раку молочної залози в родині — це чудово. Це означає, що є більше шансів того, що немає успадкування генів, які за це відповідають. Проте це не гарантія. Є спорадичні, тобто неспадкові, випадки раку, які можуть виникати й у людини без сімейної історії цього захворювання. Є й індивідуальні чинники ризику, які впливають.
Катерина Мацюпа: Якщо жінці протипоказана гормональна терапія, але в неї є дискомфортні симптоми менопаузи, що робити у таких випадках?
Марія Соколова: Є негормональна терапія. Це, зокрема, препарати, які за своєю хімічною структурою не є гормонами.
Є препарати, які впливають на активність певних нейромедіаторів у головному мозку, залучених до регуляції настрою. Є методи лікування, які можуть покращувати сон. Є також сполуки, які не є естрогенами, але мають структурну подібність до них і можуть взаємодіяти з естрогеновими рецепторами. Є й немедикаментозні методи лікування, наприклад, акупунктура, гіпноз.
І знов-таки, тим жінкам, які не можуть отримувати гормональну терапію через протипоказання, варто дослухатися й до рекомендацій щодо способу життя.
І от коли жінка раніше майже не займалася фізичними вправами, а тут починає робити 15-хвилинну руханку, а потім гуляти 30 хвилин після вечері, вона може відчути зміни у своєму самопочутті. Дуже важливо, щоб на цьому етапі була підтримка від лікаря, який її скеровуватиме. Пацієнток треба хвалити, тому що найскладніше — змінювати спосіб життя. Такі зміни можуть приносити значну користь, але вони потребують зусиль. Іноді простіше купити пігулку, ніж підняти себе з ліжка, не їсти тістечка, пити достатньо води та робити регулярно руханку. Водночас лікування і зміни способу життя можуть доповнювати одне одного.
Я намагаюся заохочувати своїх пацієнток обирати приємну для них фізичну активність. Любите бадмінтон? Будь ласка. Хочете плавати? Плавайте. Ви робите пілатес? Робіть — головне регулярно. Це важливо для вашого організму, для настрою і для відчуття самоповаги, яке шалено росте в цьому випадку.
Є доведений ефект м’язової фізичної активності на нейромедіаторний обмін: тобто настрій буде кращий, якщо ви будете постійно рухатись, особливо якщо ваша фізична активність вам комфортна емоційно.
Катерина Мацюпа: Пані Маріє, яким має бути чекап у період менопаузи?
Марія Соколова: Важливо розуміти, в якому віці настала менопауза, і чи вона природна. Якщо у когось менопауза настане в 30 — це буде один об’єм чекапу, якщо менопауза настає в 56 — інший.
Якщо ми узагальнюємо і говоримо, наприклад, про жінку віком 51 рік — середній вік настання менопаузи — це буде щорічний огляд гінеколога, мамографія, скринінг раку кишківника. Також важливо оцінити ліпідний і глікемічний профіль. Я була приємно вражена тим, що наша держава попри війну запустила національну програму «Скринінг здоров’я 40+». Це дуже круто.
Катерина Мацюпа: У яких випадках менопауза може настати в 30 років?
Марія Соколова: Передчасна менопауза може бути пов’язана зі спадковими чинниками. Це може статися також в ситуації, коли жінка перенесла лікування злоякісної пухлини з опроміненням ділянки яєчників або ж якщо у неї були видалені яєчники — окремо чи разом з маткою.
Проте ми маємо розрізняти видалення матки зі збереженням яєчників і хірургічну менопаузу після видалення яєчників. Коли немає матки, жінка не може народити дитину, у неї немає менструацій, але якщо яєчники лишились, вони можуть продовжувати працювати й виробляти гормони.
Коли ж видалили яєчники, незалежно від того, чи лишили матку, настає хірургічна менопауза. Але тут зовсім інша історія, адже в один момент у молодої жінки різко знижується рівень гормонів, які виробляли яєчники. Такі операції проводять за дуже обмеженими і суворими показаннями. У цьому випадку молодій жінці рекомендують менопаузальну терапію, якщо немає заперечень по гістології операційного матеріалу чи інших протипоказань.
Катерина Мацюпа: Коли жінці видалили яєчники до природної менопаузи, чи різко наступають її симптоми? Які саме?
Марія Соколова: Часто виникають і доволі гостро. Уже невдовзі після операції, у перші 2-4 тижні приблизно, у жінки можуть з’явитися прояви раннього клімактеричного синдрому: припливи, пітливість, порушення сну.
Якщо за результатами гістологічного дослідження післяопераційного матеріалу або з інших причин призначення гормональної терапії протипоказане, маємо запропонувати жінці негормональні методи лікування і акцентувати увагу також на тому, наскільки в її випадку важливий спосіб життя. Якщо немає протипоказань, жінку треба правильно проконсультувати: гормональна терапія — це не «цукерка», вона має не лише переваги, а й може бути пов’язана з певними ризиками. Жінка має усвідомлювати і ризики, і переваги. Інформована згода пацієнтки щодо того чи іншого шляху терапії — це запорука успіху. Вона має розуміти, чому важливо вчасно проходити скринінги, які їй призначаються, та чому важливо отримувати цю терапію.
Катерина Мацюпа: Чи закінчується сексуальне життя з настанням менопаузи?
Марія Соколова: Часто закінчується, адже слизова піхви може ставати крихкою, тонкою, вразливою, що може унеможливлювати проникаючий сексуальний контакт. Це банально боляче. Лубриканти десь спрацьовують, десь ні. І жінка просто боїться болю, вона відсторонюється і уникає близькості.
Крім того, після настання менопаузи може підвищуватися ризик того, що після сексуального контакту в жінки буде запальний процес, посткоїтальні цистити, через те що в сечовому міхурі відбуваються атрофічні зміни на тлі зниження рівня естрогенів. Водночас ці симптоми виникають не в усіх. У жінки, яка не має цих симптомів, сексуальне життя буде продовжуватись. Можливо, його активність буде не така, як в 20 років. Якщо жінка відчуває, що вона кохана, цікава, як сексуальна партнерка, — це надає їй сили та оптимізму.
Утім навіть за наявності цих симптомів, ми можемо їх полегшити: існують низькодозовані вагінальні форми жіночих статевих гормонів естрогенів — креми, вагінальні свічки. Вони можуть покращувати, «реанімувати» стан слизової піхви та зменшувати сухість і біль.
Інша проблема — це те, що в нашій країні тривалість життя чоловіків суттєво коротша, ніж у жінок. Інколи проблема не тільки в стані слизової піхви, а в банальній відсутності сексуального партнера.
Катерина Мацюпа: Пані Маріє, ви зазначали, що є генетична схильність до ранньої менопаузи. Як можна про це дізнатися заздалегідь?
Марія Соколова: Перше, що треба дізнатися, — сімейну історію. Ця тема дуже табуйована. Коли збираєш сімейний анамнез у пацієнток щодо онкологічних захворювань, діабету, передчасної менопаузи, остеопорозу, дуже багато з них кажуть, що «у нас не прийнято говорити про здоров’я» або «у тітки був якийсь рак, як ми розуміємо, але вона нікому нічого ніколи не говорила».
Це дуже часта історія, тому перше, що варто було б зробити, — поговорити зі старшими родичами. І по батьківській, і по материнській лінії.
Якщо цієї інформації немає, під час звичайного чекапу у гінеколога, якщо у жінки немає показів для гінекологічного УЗД, вона може попросити його провести. Це дає змогу оцінити, скільки фолікулів у жінки в яєчниках на цьому етапі життєвого шляху. Якщо їх кількість достатня або більш, ніж достатня для певного віку, ми говоримо, що на цей момент немає ніяких схильностей, але це не дає точного прогнозу на майбутнє. Якщо ми говоримо про оцінку оваріального резерву, коли жінка хоче не одну, і не дві дитини, а більше, — лікар може рекомендувати їй здати аналіз крові для оцінки специфічних біохімічних маркерів оваріального резерву. Однак вони не зможуть точно передбачити вік настання менопаузи.
Катерина Мацюпа: Тобто підсумок такий: треба ходити до лікаря-гінеколога регулярно, хоча б раз на рік, якщо є покази частіше — то частіше, робити чекапи, слухати, що скаже лікар.
Марія Соколова: І говорити — це дуже важливо. Часто жінки приходять на профогляд, ми починаємо розмовляти, а у неї є проблеми, які вона не хоче вважати проблемами. Або вона соромиться говорити, або не знає, або на попередніх етапах консультування її проблеми було знецінено іншим лікарем. Пацієнтка має казати про свою ситуацію, висловлювати свої вагання, приховані переживання — де як не у гінеколога.
Партнер проєкту: міжнародна компанія «Байєр», що працює у сферах сільського господарства та охорони здоров’я. Компанія підтримує освітні ініціативи, спрямовані на підвищення обізнаності про важливі питання жіночого здоров’я.