Говорили з виконувачкою обовʼязків керівника «VoxCheck» Світланою Сліпченко та першим віцепрезидентом Української асоціації міжнародного права Миколою Гнатовським.
Микола Гнатовський: Слово «геноцид» є одним із тих, які викликають багато негативних емоцій, реакцій при їхній згадці. Пенсійні питання — важливі, держава має зобов’язання щодо забезпечення належного рівня життя для пенсіонерів. Однак слово «геноцид» тут вкрай недоречне.
Світлана Сліпченко: Найбільше зловживала визначенням «геноцид» Юлія Тимошенко. Так вона характеризувала створення тих умов в Україні, через які надмірно збільшується трудова міграція, зменшується розмір пенсій та зарплат.
Ми наголошуємо, що «геноцид» — це не про тарифи, зарплати чи пенсії. Цим словом характеризують навмисне винищення якогось етносу. Говорити, що держава здійснює навмисний геноцид, це недоречно.
Світлана Сліпченко: Найбільше маніпуляцій про пенсії пов’язані з тим, що справді їхній розмір замалий, не відповідає прожитковому мінімуму, що у нас є дефіцит пенсійного фонду. Є ще безпідставна критика пенсійної реформи, яка триває в Україні. Пенсійний фонд справді має дефіцит, однак політики перебільшують. Реформа — це довготривалий процес, за рік чи два вона не завершиться.
Микола Гнатовський: Держава вирішує, який пенсійний вік є оптимальним, з огляду на її можливості. Ця ситуація характерна для економічних та соціальних прав, які на відміну від громадянських і політичних прав, виконуються у тому обсязі, на який має ресурси держава. Є люди, які потребують соціального захисту, відповідних держвиплат, однак їх регулює держава своїм законодавством. Гірше, коли держава декларує якісь виплати, а потім не виконує таких зобов’язань.
Світлана Сліпченко: Це старий фейк, що нібито Європейський суд з прав людини визнав пенсії «геноцидом». Була така справа у цій судовій установі 2004 року. Український пенсіонер звертався до ЄСПЛ з приводу, що його пенсія не досягає прожиткового мінімуму, просив підвищити виплатити та компенсувати велику суму моральної шкоди. Він звернувся у вищу інстанцію, бо українські суди не могли задовольнити його позов.
Суд постановив виплатити чоловікові €1200 моральної шкоди. Про геноцид не йшлося. Справа тривала 12 років. У соцмережах цю історію перекрутили: нібито пенсії «імені Порошенка-Гройсмана» є «геноцидом». Це була частина критики пенсійної реформи. У 2004 році про пенсійну реформу не йшлося.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS