Українці мають брак політичної освіти, тому маніпуляції «зовнішнього управління» такі популярні — аналітикиня
Про фейки: Україною керують ззовні, Національне антикорупційне бюро не уникло «зовнішнього управління», — у постійній рубриці «Фейкотрон».
Говорили з молодшою аналітикинею проєкту «VoxCheck» Мирославою Марковою, юристом та засновником організації «State Watch» Олександром Лємєновим, політологом-міжнародником, аспірантом Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні Віктором Савінком.
Міфи про передачу «зовнішнього управління» Лондону
Мирослава Маркова: Нами по черзі «керують» то США, то Євросоюз. Будь-які перемовини коментуються у ключі «знову приїхали управляти». Тепер з’явилася ще одна країна, яка нібито претендує на «управління». Це фейк, який поширило «славнозвісне» видання «Страна.UA». «З’явилася навіть інформація, що неформальне кураторство над Україною США може передати Лондону», — йдеться у їхньому відеоблозі. Докази феєричні — британська організація допомагала у закупівлі вакцин і Зеленський особисто зустрічатиметься з міністром оборони. Мовляв, президент не має зустрічатися із силовиками, надто дрібні масштаби для поїздки.
В умовах браку комунікації від самих посадовців, доводиться шукати причини самим. Тут є пастка для маніпуляцій. Можна підставити будь-які значення, особливо, якщо у конкретного видання є чітка риторика, наратив. І його аудиторія звикла до цього.
Відсутність політичної освіти дуже яскраво виявляється, коли ми знаходимо фейки. От, до прикладу, на початку пандемії поширювали фейк про те, що Мінхорони здоров’я — це приватна установа. Тому, що не так прочитали у реєстрі, де була вписана юридична адреса міністерства.
НАБУ теж керують ззовні?
Єлизавета Цареградська: ВРУ проголосувала за законопроєкт, який закріплює гарантії незалежності НАБУ від Уряду: забороняє Кабміну втручатися в діяльність органу, скасовувати акти НАБУ, давати вказівки чи доручення щодо діяльності Бюро. Також змінюється процедура призначення Директора НАБУ: він буде обраний на прозорому конкурсі з визначальним голосом міжнародних експертів. Це дало підстави для фейків про ручне та зовнішнє керування НАБУ?
Олександр Лємєнов: Не перший рік проросійські сили говорять про ручне керування НАБУ. Я не думаю, що хтось буде його контролювати, як і не контролювали його раніше. Це орган правопорядку зі своїми гарантіями незалежності. Ніхто, наприклад, з Кабміну, не може давати доручень у рамках кримінальних проваджень НАБУ.
Щодо участі міжнародних експертів, то йдеться про організації, з якими Україна тривалий час співпрацює у контексті антикорупційної діяльності, які допомагають нам будувати антикорупційну систему із 2014 року.
Що і чому думають євродепутати про «режим зовнішнього управління»?
Мирослава Маркова: На «Першому Незалежному» крутять сюжет про те, як їхні журналісти їздять у Європарламент, щоб розповідати депутатам, що нібито в Україні є проблема порушення свободи слова через закриття каналів. Вони «просвітлюють» депутатів щодо поточної ситуації у країні. Те, що потім говорять євродепутати, має ознаки замовних новин про Медведчука: нібито він єдина надія України. Також у їхні вуста вкладаються знайомі нам тези про «зовнішнє управління». Євродепутат Максиміліан Кра, після такого «ознайомлення» заявив, що «режим у Києві діє під зовнішнім тиском». Якщо ЄС припинить допомагати фінансово, він упаде.
Віктор Савінок: Це типова практика російських та проросійських ЗМІ: створити меседж, а потім транслювати його відповідно до певних наративів. Ще з кінця 2013 року російські пропагандисти активно це використовують. З часів анексії Криму можна було побачити заголовки на «Russia Today»: «В Європарламенті заявили, що Крим належить РФ» та інші. Під клікабельними назвами — інформація про заяви діячів чи діячок, які активно дають коментарі російським медіа та розповсюджують їхні меседжі. Їхня аудиторія — споживачі російського контенту та люди, які підтримують політиків у тих країнах, з яких вони походять.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту