То, може, її треба щоденно чистити, як зуби, чи мити, мов голову? Не стоит ли писать бесознательное
с одним с
, подчеркивая его связь с нечистой силой?
Може, підсвідомість — це кінь, який хоче нас скинути, а ми — це вершники, які боляче шмагають її шпорами? А куди ж ми, в такому разі, їдемо? Чи не варто взагалі пересісти на щось інше? А може, й взагалі немає ніякого вершника? Просто цей норовистий кінь робить вигляд, що він є, аби злякати голодних вовків? До речі, а чому це ми боїмося багатоніжку?
Чому українці пишуть листа та сміються, а росіяни тягнуть лямку та плачуть? А що відбудеться, коли їм дати папір та ручку, а нам — ярмо та батога? За якими ознаками ми можемо упізнати русалку на пляжі? Про це йдеться у черговому випуску подкасту Філософський барабан
із поетом та психіатром Борисом Херсонським.