Парадоксальне парі янсеніста Паскаля
У ніч з 23 на 24 листопада 1654 року, «від десяти з половиною годин вечора до пів на першу ночі», Блез Паскаль пережив містичне осяяння згори
Прийшовши до тями, він тут же переписав думки, накидавши їх на шматочку пергаменту, який згодом зашив під підкладку свого одягу. З цією реліквією, яку його біографи назвуть «Меморіалом» або «Амулетом Паскаля», він не розлучався до самої смерті. Запис було виявлено в будинку його старшої сестри, коли впорядковували речі вже померлого Паскаля. Що ж таке було написано в цьому Меморіалі?
Вчений, який буквально створив всю сучасну науку, врешті доєднався до янсеністів, які кажуть, що «згрішивши, Адам, а з ним і всі його нащадки втратили Божу ласку, а також свою волю. Людина є цілком спотвореною гріхом, і її вчинки нічого не варті. Лише ласка Божа може змінити людину і дарувати їй спасіння». Ясненізм твердить, що Христос помер не за все людство, а лише заради малої групи вибраних. Як міг розумний, освічений, дотепний Паскаль стати янсеністом?
Для переконання атеїстів Паскаль придумав логічне рівняння. На що потрібно робити життєву ставку — на релігію чи на атеїзм? Для пошуку відповіді Паскаль припустив, що шанси існування або відсутності Бога приблизно рівні чи, принаймні, скінченні. Тоді можливі два варіанти:
1. Жити без віри украй небезпечно, тому що можливий «програш» у випадку існування Бога нескінченно великий — вічні муки. Якщо ж його не існує, то ціна «виграшу» невелика — безвір’я нам нічого не дає і від нас нічого не вимагає. Реальним виграшем атеїстичного вибору буде зменшення видатків на розмір витрат на релігійні обряди.
2. Жити по канонах віри безпечно, хоча і трішки важче через піст, всілякі обмеження, обряди та зв’язані з цим витрати коштів і часу. Ціна «програшу» у випадку відсутності Бога невелика — витрати на обряди. Зате можливий «виграш» у випадку існування Бога нескінченно великий — порятунок душі, вічне життя.
Відповідно до теорії ігор, при прийнятті рішень на користь одного з варіантів дій (ставок, подій), що відбуваються з різною імовірністю, для порівняння і кількісної оцінки потрібно помножити можливий приз (виграш, премію, результат) на імовірність цієї події. Яка ж оцінка розглянутих варіантів? Про це та багато іншого слухайте в свіжому подкасті «Філософський Барабан» із доктором філософських наук, професором, завідувачем кафедри філософії та гуманітарних наук Вінницького національного технічного університету Олегом Хомою.
Програма «Філософський барабан» виходить за підтримки доброчинців з платформи «Спільнокошт».