Було цікаво, коли російські військові виходили на акції протесту в окупованому РФ Криму, - Таміла Ташева

Таміла Ташева — засновниця громадської організації «Крим SOS», яка бореться за повернення Криму до складу України. «Крим SOS» був створений волонтерами як сторінка на Фейсбуці в перший день російської окупації півострова (27 лютого 2014 року), щоб надавати оперативну та перевірену інформацію про ситуацію в Криму. Проте з часом сфера діяльності розширювалася, сьогодні це експертна організація, що опікується адвокацією повернення Криму, моніторингом та аналізом порушень прав людини в Криму, поширенням новин про Крим та підтримкою постраждалих від репресій. Офіси організації розміщені в 5 містах України — Києві, Львові, Херсоні, Полтаві та Запоріжжі. Загалом же робота «Крим SOS» поширюється на 17 областей України. Таміла Ташева та команда «Крим SOS» активно висвітлюють на міжнародному рівні незаконність окупації Криму та репресивної політики РФ відносно кількох категорій кримчан, підтримують зв’язки півострова з материковою Україною, а також консолідують українське суспільство через захист прав, свобод та інтересів внутрішньо переміщених осіб, політв’язнів та інших людей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході України та в Криму.

При мікрофоні брат політв’язня Євгена Панова Ігор Котелянець, сестра Олега Сенцова Наталія Каплан.

У нашій студії — правозахисниця Таміла Ташева.

Ігор Котелянець: Що зараз відбувається з Кримом? Як реагують на цих міжнародних майданчиках? Що вдається зробити? Чи не набридла тема Криму всім, з ким виспілкуєтеся?

Таміла Ташева: З кожним разом набагато складніше стає говорити загалом про Крим, коли ми їздимо на всі міжнародні майданчики — в Європейський парламент чи до наших партнерів в Канаді, США, до Німеччини. Питання Криму, як і питання України, уже не на перших шпальтах газет, воно пішло дуже глибоко вниз. Це не тому, що правозахисники погано працюють, держава погано працює, це тому, що загалом є ситуація в світі, яка сильно змінюється, є інші конфлікти.

Окрім того, в Криму немає активних бойових дій, відповідно про Крим постійно не згадують. Ми завжди говоримо про те, що в Криму відбувається неоголошена війна. Війни там немає, але там кожного дня відбуваються обшуки. Кількість людей, які підпадали під репресії, протягом 2017 року досягла приблизно тисячі людей.

За 2017 рік з’явилося 20 нових кримських справ

Наталія Каплан: Насколько увеличивается количество политзаключенных?

Таміла Ташева: За 2017 рік нових кримських справ з’явилося 20. Якщо говорити про адміністративні справи (тому що через деякий час вони можуть бути перекваліфіковані, після двох адмінарештів або штрафів настає кримінальна відповідальність), то таких було 153. Це теж великі цифри. 20 нових кримінальних справ — це 20 родин, які залишилися без своїх годувальників.

Ігор Котелянець: Що зараз з «Кримською солідарністю», з кримськими татарами, які живуть в ситуації тиску? І розкажіть про ці штрафи 10-рубльовими монетами.

Таміла Ташева: Останні півтора року ми спостерігаємо небувалу активність на території Криму, тому що попередні два роки ми фіксували те, що в Криму фактично неможливо було працювати. Українські правозахисники не мали фактичного доступу, окрім мінімального доступу, міжнародні організації не працювали, кримчани, які мали не таке ставлення до Росії у 2014 році, перебували під тиском окупаційної влади і не знали, яким чином можна протистояти. Останні півтора року ми бачимо небувалий поштовх цих активістських груп. Вперше масову активність «Кримської солідарності» ми побачили в липні 2017 року, коли були виписані штрафи по адміністративному законодавству для кількох людей. Ці штрафи досягали одного мільйона рублів. Щоб протистояти цьому і показати, що ми не на одинці з цією проблемою, кримчани вирішили, що вони будуть давати кожен по 10 рублів. Це монета. З усього Криму почали стікатися ці 10-рубльові монети до Сімферополя. У банку здавали ці штрафи у ємностях з монетами. Це був плювок в бік окупаційної влади. За попередніми підрахунками до цих акцій долучилися близько 200 тисяч людей.

Після того, як на початку 2017 року теж вийшли люди на одиночні пікети, через місяць пройшли суди, людям призначили арешти, але з’явилися люди, які називають себе громадськими захисниками. Вони почали подавати апеляції. Коли люди почали приходити на засідання, а суд не дозволяв проходити в суд, всі люди, які прийшли, пишуть по заяви на те, що суд неправомірно себе повів, закривши судове засідання. Це фактично блокування роботи суду.

Наталія Каплан: Как настроения у большинства людей в Крыму? Жалеют ли они о референдуме?

Ігор Котелянець: Чи є така тенденція?

 

 

Таміла Ташева: Звичайно, є. Не можна сказати, що всі стали не любити Росію або стали не любити Україну. Настрої різні, але з’явилося багато людей, які були кардинально розчаровані в діях окупаційної влади. Це проявлялося в різних формах. Ми бачили протести щодо приватної власності у Севастополі, коли почали відбирати приватну власність у людей. Почали скасовувати рішення місцевої влади за урядування України, яка виділяла землю, наприклад, в селищі Кача. Там жили, окрім цивільних мешканців, російські військові. Було дуже цікаво, коли російські військові виходили на акції протесту.

Велике розчарування є у медиків, які йдуть з медичної сфери, тому що очікували, що отримуватимуть великі кошти, а виявилося зовсім інше. Перші півроку окупації були «підйомними» для лікарів, а потім це скасували, зараз зарплати дуже маленькі.

Ігор Котелянець: 7 лютого відбувся суд у справі мого брата. Як завжди, кримські татари прийшли підтримати. Чи допомагає якось держава Україна кримським татарам, які зараз перебувають в Криму, жити в тих умовах?

Таміла Ташева: В Криму українці та кримські татари, етнічні та політичні, не мають ніяких точок роз’єднання. Вони навпаки зараз активно підтримують одне одного, співпрацюють, пишуть листи. Ваша мама відправила листи, які збирали і в Енергодарі, і в багатьох інших містах спеціально для політв’язнів-кримських татар, листи родинам. Я прочитала на «Кримській солідарності», як вони були вдячні за це.

На превеликий жаль, конкретних стратегічних кроків стосовно відновлення територіальної цілісності держави ми не маємо. 

Мене радує, що з’явився проект закону, який зареєстрував Мустафа Джемілєв. Це законопроект, який стосується соціального забезпечення людей, які потрапили під репресії з боку РФ, це буде підтримка родин, політичних в’язнів або тих людей, які були викрадені на території Криму. Мене тішить, що у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій з’явився відділ з питань політичних в’язнів. На останній зустрічі в консульській службі в МЗС нам сказали, що зможуть виділяти кошти для кримських адвокатів, які їздить на суди в Ростов-на-Дону.

Інституційного розвитку допомоги для людей, які живуть в Криму, як українців, так і кримських татар, ми не бачимо.

Ігор Котелянець: Як українці на материку можуть підтримати і кримських політв’язнів, і просто кримчан?

Таміла Ташева: Механізмів багато. Важливо писати листи, тому що це для багатьох єдиний зв’язок із зовнішнім світом. Коли людина отримує лист, вона дуже радіє з цього. Акція «Кримський марафон» щодо збору коштів для оплати штрафів пролонгована, можна постійно надсилати гроші.

Ігор Котелянець: Що потрібно зробити зараз для звільнення політв’язнів?

Таміла Ташева: Це дуже складне питання. Я розумію, що переговорний процес складний, дуже складно торгуватися зі злочинцем, тому що незрозуміло, що йому потрібно. Випадок з Ільмі Умеровим та Ахтемом Чийгозом є для мене дуже яскравим прикладом того, на що українська влада і всі ми довгий час не звертали увагу. Використали абсолютно інший інструмент впливу. В турецької сторони було двоє злочинців, які вбивали людей. Їх обміняли. Був використаний обмін з боку іншої держави. Ми маємо інколи дивитися трохи ширше на ці проблеми.

Ігор Котелянець: Таміло, у вас є своя теорія повернення Криму?

Таміла Ташева: Я вважаю, що Крим обов’язково повернеться. Це питання часу. Я думаю, що Крим можна повернути тільки шляхом постійного тиску на РФ, погіршення економічного становища РФ, зміни режиму в Росії. На жаль, за 5 років ми не повернемо Крим, це більш довга перспектива.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.