Ми нарахували близько 7 тисяч полонених захисників Маріуполя — мати полоненого морпіха

Що відомо про морпіхів з 36-ї бригади морської піхоти, які потрапили у полон у Маріуполі?

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Ігор Котелянець

Ми нарахували близько 7 тисяч полонених захисників Маріуполя — мати полоненого морпіха
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/10/hr-znr-2022-10-21_viktoriya.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/10/hr-znr-2022-10-21_viktoriya.mp3
Ми нарахували близько 7 тисяч полонених захисників Маріуполя — мати полоненого морпіха
0:00
/
0:00

Про це у програмі «Звільніть наших рідних» ми поговорили із мамою полоненого морпіха Костянтина – Вікторією.

Під час війни програма Звільніть наших рідних розповідає історії людей, міст, сіл і цілих регіонів, які опинилися у полоні російських окупантів. Ми говоримо про воєнні злочини Кремля і його військ щодо українського народу

  • Довідка: 36 окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського сформована у 2015 році на базі військових частин, виведених з окупованого Криму: 36-ї окремої бригади берегової оборони, 1-го та 501-го окремих батальйонів морської піхоти. Місце базування — місто Миколаїв. З початком повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року 36 бригада морської піхоти обороняла місто Маріуполь. 12 квітня частина бійців бригади потрапила у полон.

Статус військовополонених: чому одні підтверджені, а інші – ні?

Вікторія: Мій син виходив з «Азовсталі». Він потрапив під підтвердження «Червоного Хреста». Доля так випала, що він був у той день, коли вони були присутні. Є інформація, що представники «Червоного Хреста» були присутні не в усі дні, коли виходили полонені, їх пару днів не було. Тому вийшло непорозуміння — одні підтверджені, що вони вийшли, другі – ні.

Це як раз відбувалося згідно Женевської конвенції, чому наш президент і вжив таке слово як «евакуація». Але потім щось пішло не так. І ми з іншими рідними полонених почали більш вникати і вивчати саму Женевську конвенцію, що відбувається і як нам допомогти нашим. Причому не тільки морпіхам 36-ї бригади, але й всім захисникам Маріуполя, тому що там багато було інших  — і 12-та бригада Нацгвардії, і окремий полк «Азов», і територіальна оборона, і прикордонники, і морська охорона, і медики. Тобто дуже багато військових, які потрапили в полон у Маріуполі — ми нарахували близько 7 тисяч.

  • Дуже багато військових, які потрапили в полон у Маріуполі — ми нарахували близько 7 тисяч

І це біль не тільки їх родичів, а й всіх українців. Адже Росія не дотримується ніяких конвенцій, ми бачимо, що майже всі, хто виходять з полону, страждають на анорексію.


Читайте також: 4200 — найбільша кількість полонених в Оленівці за час мого перебування там — колишня полонена


Що відомо зараз про стан полонених?

Вікторія: Є певна інформація, яку я дізнаюся і якою володію. Я знаю про тортури, які застосовуються до полонених. Це таке жахіття, що я не можу спати ночами. Я боюся зранку прокидати і почути, що відбулося щось страшне. Всі рідні перебувають у такому стані протягом семи місяців, і не дай Боже кому таке переживати. Адже невідомість  — це найстрашніше.

Ми знаємо, що тих, хто вийшов з «Азовсталі», зараз в Оленівці немає. Наприкінці вересня їх вивезли вже на територію Російської Федерації. Проте куди саме, невідомо. Можливо, Курськ, Вороніж, Таганрог.

  • Тих, хто вийшов з «Азовсталі», зараз в Оленівці немає

Група захисників Маріуполя  

Вікторія: Я є модераторкою групи «Воля захисникам Маріуполя», і там спілкуються всі рідні тих захисників, які обороняли Маріуполь. Також ми організуємо проведення акцій, звертаємося до Координаційного штабу, ми робимо запити до Кабінету Міністрів. І у нас багато питань саме к постанові, який видав КМ з приводу цього Координаційного штабу з питань побачення з полоненими, яка регулює порядок здійснення передачі військовополонених державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають в полоні.

Рідні зараз вже виходять на вивчання законодавства, і є питання – чому у нас відбуваються обміни з такою мізерною кількістю полонених? За такий великий проміжок часу обміняно не багато людей, і наші хлопці в таких умовах просто не витримають. Можливо, не всі переживуть зиму, бо їм там загрожує смерть.

Як прискорити звільнення полонених?

Вікторія: Ми хочемо допомогти, щоб якось прискорити звільнення наших рідних. Згідно Женевської конвенції, це може бути репатріація поранених і інтернування в нейтральні країни тих, хто здоровий. Хоча у мене є великий сумнів, що там може бути хоч хтось здоровий.

Моя донька  — громадянка Канади – звернулася до місцевого «Червоного хреста» по допомогу, а ті звернулися в Женеву. І прийшла відповідь, що наша країна повинна звернутися до ООН щодо репатріації поранених, щодо створення конвоювання і кораблів на вивіз наших полонених. З цим ми звернулися до Координаційного штабу. Нас дивує те, що у цьому штабі немає представника омбудсмена, адже саме він займається правами людини, зокрема, при військових діях він повинен займатися військовополоненими.

  • Нам потрібно знайти країну-покровительку, яка згідно статті 8 Женевської конвенції, повинна займатися репатріацією і інтернуванням. Цим питанням повинен займатися наш дипломат.

Але наразі м думаємо, що пора вже нашому президенту виступити в ООН на комітеті по захисту прав людини з приводу створення місії посередництва, адже Україна не може напряму домовлятися з Путіним.

  • Ми вважаємо, що ООН може створити місію по обміну полонених, і цей процес піде більш потужніший, ніж той, який ми бачимо зараз

 Хто контактує з рідними?

Вікторія: Я зверталася у військову частину, де мені дали довідку, що мій син у полоні. Більше на контакт я не виходжу з ними. Єдиний раз, коли я їм телефонувала, це було після 29 липня  — щодо того, чи відомо їм, чи є мій син серед хлопців, які загинули в Оленівці. Я вам чесно кажу, що у мене був сердечний приступ, я дуже важко пережила загибель цих хлопців. Я не можу сказати, що це був страх, бо не знаєш, чи саме твій син загинув, але це був страх того, що там загинуло багато людей. Я дуже співчуваю тим матерям, у яких загинули діти вже в полоні, коли вже було відомо, що вони вийшли з пекла у Маріуполі і живі, а тут — загибель.


Читайте також: «Останній раз були на зв’язку 7 квітня» — історії трьох морпіхів, які потрапили в полон у Маріуполі


Особливе ставлення до захисників Маріуполя

Вікторія: Я дізналася про те, що Костянтин вийшов з «Азовсталі» через дзвінок від «Червоного хреста». Останнє повідомлення від нього з «Азовсталі» було 16  квітня.

До тих, хто вийшов з Маріуполя, там особливе ставлення у порівнянні з іншими полоненими. Для Путіна наші захисники і те, що вони зробили у Маріуполі, як героїчно вони тримали оборону  — це якась сакральна тема. Тому у нас немає про них інформації, немає можливості передавати листи.

Тому ми плануємо проводити акції, зокрема, в Нью-Йорку, з приводу того, щоб ООН відгукнулася і зробила місію по обміну полоненими, подібну на ту, що вони зробили щодо «зернового коридору». Без участі ООН в цій ситуації з полоненими самі ми не впораємося. Адже це не сотні полонених, це тисячі. По тих спілкуваннях, які ми ведемо у спільноті, полонених близько 15 тисяч.

  • По тому спілкуванню, що ми ведемо у спільноті, полонених близько 15 тисяч

Якщо це не так, то нехай наша влада озвучить точну цифру. Вони бояться це робити, але ця катастрофа з тим, що у нас стільки полонених  — це факт. Тому результат обміну на фоні такої кількості полонених, фактично відсутній.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Випуск програми виходить за підтримки Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS