Окупанти ставали в чергу, щоб бити неповнолітнього батогом — журналіст про Херсон

Росіяни роблять свої катівні не тільки у відділках поліції і місцевих адміністрацій, а навіть у школах.

Ведучі

Ігор Котелянець,

Анастасія Багаліка

Окупанти ставали в чергу, щоб бити неповнолітнього батогом — журналіст про Херсон
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/12/hr-znr-2022-11-229_sokurenko_hrebet.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/12/hr-znr-2022-11-229_sokurenko_hrebet.mp3
Окупанти ставали в чергу, щоб бити неповнолітнього батогом — журналіст про Херсон
0:00
/
0:00

Гості — журналіст The Kyiv Independent Олександр Хребет, а також журналістка та документаторка Центру прав людини ZMINA Єлизавета Сокуренко.

Снігурівка — місто у Миколаївській області. Бої за Снігурівку почалися 3 березня і точилися до кінця місяця. З 28 березня по 10 листопада Снігурівка була під російською окупацією. Звільнив місто 131 окремий розвідувальний батальйон. Відходячи зі Снігурівки, Збройні сили Російської Федерації заміновували будинки місцевих жителів, дороги та залишали міни на відкритих територіях. Поліція виявила у звільненому місті катівню російських окупантів і тіла закатованих ними людей.

Херсон — обласний центр на півдні України, розташований на правому березі Дніпра. З початку березня місто перебувало під російською окупацією. 11 листопада 2022 року в рамках контрнаступу на півдні було звільнене Збройними силами України. Під час окупації в місті було багато катівень і масово зникали люди. Точні цифри українська поліція ще не наводить.

Чи замітають росіяни сліди?

Єлизавета Сокуренко: Ми обираємо населені пункти з огляду на те, чи є публічна інформація про наявність там так званих катівень. Ми їздили в Снігурівку, оскільки від голови ВЦА така інформація була. Ми також їздили в Біляївку (Херсонська область), про які також була інформація, що там утримували незаконно людей.

Олександр Хребет: Снігурівка — це пряма дорога на Херсон по трасі, і через залізничний вузол росіяни могли доставляти й далі, на наступні території, свої боєприпаси, техніку, людей. Вони трималися за Снігурівку до останнього моменту і полишили її буквально за кілька годин до того, як українські війська були вже на підході. Але ще деяка частина російських військ залишилася в місті.

Ми знаємо цю купу історій, коли російські війська лишать своїх військових на місцях, і Снігурівка не стала виключенням.

Коли ми туди приїхали, там ще тривали так звані стабілізаційні заходи (фактично це зачистка і перевірка територій), там ще лишалися деякі частини російських окупаційних військ, які окуповували майже 7 місяців це місто.


Читайте також: «Не думала, що знову побачу таке» — жителька Лимана, яка втекла від війни у Грузії


Єлизавета Сокуренко: Чи замітають росіяни сліди?

  • Ми бачимо не лише по Снігурівці, а й по інших населених пунктах, що росіяни еволюціонували, вони забирають з собою все.

Серед цивільних є доволі велика недовіра. Один одному кожен згадує, що відбувалося під час окупації. Люди навіть не до кінця, можливо, усвідомлюють, що таке колабораціонізм. І навіть тих, хто можливо брав якусь гуманітарку в росіян, чи працював під час окупації на ринку, також ставляться негативно до таких людей.

Місцеві звинувачують декого з керівництва лікарні в Снігурівці, є таке певне загострення на цьому тлі.

Історія хлопця, якому було 17, коли він потрапив до росіян

Олександр Хребет: Особисто мене вразили історії тих людей, які розповідали, як прямо сперечалися з росіянами, вказували їм на їхнє місце. Казали правду про їхню владу, розповідали їм про історію України. Це приклади й зі Снігурівки, і з Чорнобаївки, і з самого Херсона. Де люди просто на власному прикладі, своєю сміливістю могли сказати росіянам в очі, що вони про них думають.

Вони зрозуміли, що вони за це можуть отримати, і отримували.

  • Люди ховали українські прапори, передавали дані українським спецслужбам про дислокацію російських військ, місця, де можуть бути російські війська.

У Херсоні я зустрів хлопця, на час затримання росіянами йому було 17 років, він показав їм свій паспорт, коли переходив блокпост. Вони почали перевіряти його Telegram, виклики, а коли нічого не знайшли, вирішили зайти до Instagram, знайшли шматочок відео, де їде російський танк. За це його заарештували. Спочатку побили його прямо на блокпості, по черзі. Через те, що в нього було довге волосся ображали його, сказали, що він з ЛГБТ-спільноти, і на цьому тлі хотіли відрізати йому вухо, і навіть відтягували вухо, підставляли ножа. Але відрізали лише волосся.

Коли його привезли в СІЗО, тримали в загальній камері, де було ще четверо людей. Його били батогом, російські війська ставали в чергу, щоб бити неповнолітнього по спині.

  • Ставили автомат йому до голови й також влучно обговорювали момент, як його стратять.

На щастя, приїхала його мама на наступний день, і вони його відпустили.


Читайте також: Дівчат-поліцейських катували водою, до них застосовували «игру в водолаза» — колишня заручниця окупантів у Херсоні


Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS