Про Русинова ніхто не знав, а до списків на обмін потрапляють ті, про кого говорять публічно – Сергій Мазур

Сьогодні в програмі «Звільніть наших рідних» історія Сергія Русинова —бранця бойовиків так званої «ЛНР»

Ведучі

Ігор Котелянець

Гостi

Сергій Мазур

Про Русинова ніхто не знав, а до списків на обмін потрапляють ті, про кого говорять публічно – Сергій Мазур
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/01/Zvilnit-nashykh-ridnykh-2020-01-23_mazur.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/01/Zvilnit-nashykh-ridnykh-2020-01-23_mazur.mp3
Про Русинова ніхто не знав, а до списків на обмін потрапляють ті, про кого говорять публічно – Сергій Мазур
0:00
/
0:00
  • Сергій Русинов — 22-річний студент Луганського коледжу культури та мистецтв. Його засудили на окупованій частині Луганщини на п’ять з половиною років ув’язнення за коментарі та лайки у російській соцмережі «ВКонтакте». За даними Східної правозахисної групи, Русинова утримують на території Слов’яносербської виправної колонії №60, що у селі Лозовське Луганської області. Сергія схопили у квітні 2018 року.

Про нього ми поговорили з координатором руху «Свободу в’язням Кремля», «правим» активістом Сергієм Мазуром.

Сергій Мазур

Ведучий програми — Ігор Котелянець, брат вже звільненого колишнього політв’язня Євгена Панова.

Ігор Котелянець: Родичі Сергія проживають на окупованій частині України – на Луганщині, певно, тому його історія не була відома широкому загалу. Як ви дізналися про неї? Коли це все сталося з Сергієм?

Сергій Мазур: З Сергієм це сталося дуже давно, тому що його почали розробляти ще з 2017 року.

У нас багато спільних знайомих, які виїхали з Луганська, вони його знають давно, і розповідають про Сергія як про патріотичну людину, яка мала націоналістичні погляди. Проте він ніяк не виділявся. Він не був членом ніяких патріотичних рухів, тому що в «ЛНР» це доволі небезпечно. Але його «розробляли», тому що вже наприкінці 2016 року він мав чітку ціль вступити або в полк «Азов», щоб потім йти воювати проти «ЛНР» та «ДНР», або ж влаштуватися на контракт до Збройних сил України. Про цей задум він розповідав своїм найближчим друзям. Окупаційна влада взяла його «в розробку», адже не могла не звернути увагу на людину, яка на своїй сторінці публікує українські патріотичні дописи та підтримує так звані «каральні» загони на кшталт «Азову».

Можливо, йому потрібно було бути трохи більш обережним, але це його вибір.

Ігор Котелянець: Після окупації Луганська він не виїхав на вільну територію України, навчався в коледжі за спеціальністю «народне мистецтво». Взяли його у 2018 році, а до цього часу в підвалах «ЛНР» було повно українців, проте його це чомусь не зупиняло.

Сергій Мазур: Коли я запитав його друзів, які, зокрема теж були в полоні, чому Сергій Русинов не виїхав, вони мені сказали, що з тієї самої причини, що й вони. Немов, як це так – куди їхати? За які фінанси? Де залишитися? Як покинути своїх батьків?

Його знайомі наголошують, що він не думав, що з ним може таке статися, він думав, що буквально ще трохи і він виїде на підконтрольну Україні територію.

Ігор Котелянець: Ви читали вирок. Чим окупанти аргументують це ув’язнення?

Сергій Мазур: Дуже важко прослідкувати логічний ланцюжок слідства і звинувачення, тому що у справі все дуже хаотично накидано. Вони намагалися якомога більше йому приплести, але в результаті їм вдалося інкримінувати йому лише те, що він писав у соцмережах. Зокрема, про те, що він контактував з рекрутами «Азову», щоб вступити в цей полк.

Йому також намагалися інкримінувати те, що він хотів підірвати автостанцію. Я думаю, що це неправда, адже, з огляду на те, як його характеризують його друзі, він людина дуже спокійна і не міг піддати ризику мирне населення.

Ігор Котелянець: Чи не робили на місцевих «ЗМІ» з Сергія такого антигероя, як вони це люблять робити: типу «фашисти і бандерівці в наших рядах, а влада суперреспублік бореться проти них»?

Сергій Мазур: На диво, нічого такого не було. Це була локальна історія, про неї далеко не всі знають і в самому Луганську. Знають лише знайомі і ті, з ким комунікував сам Русинов. І навіть зараз, коли ця історія набула певної медійності на території вільної України, все одно ні сепаратистські ресурси, ні російські ніяк на цю історію не реагують.

Ігор Котелянець: На його сторінці «ВКонтакте» був статус: «Люблю маму, хардкор і Україну». Чи такі дописи стали причиною того, що його затримали, чи, можливо, він щось ще таке писав?

Сергій Мазур: Саме такі дописи і стали причиною його затримання. Сам цей статус «Люблю маму, хардкор і Україну» був буквально за декілька днів до затримання. Так само в нього в статусі стояло «Козацькому роду немає переводу». Він доволі активно поширював фото і Збройних сил України, і полку «Азов», і різні патріотичні картинки. Вони навіть відслідковували, де він ставив лайки, прослідкували, на які групи він був підписаний. І все це зібралося в один матеріал. Вони намагалися приписати йому нацизм, і там цікаве формулювання: коли вони кажуть, що він нацист, що в нього націонал-соціалістичні погляди, то дописують – в основному проукраїнські. Тобто в їхньому розумінні проукраїнські погляди і є нацизм. Тому будь-яка людина, яка просто любить свою країну, є апріорі нацистом для них.

Коли вони кажуть, що він нацист, що в нього націонал-соціалістичні погляди, то дописують – в основному проукраїнські. Тобто в їхньому розумінні проукраїнські погляди і є нацизм. Тому будь-яка людина, яка просто любить свою країну, є апріорі нацистом для них

Ігор Котелянець: Що зараз відбувається в контексті підтримки родини Сергія? Я бачив, що ваша ініціатива збирала гроші на підтримку Сергія Русинова. Розкажіть про це.

Сергій Мазур: Ми не єдині збирали, тому що у сім’ї Русинова зараз скрутна ситуація – у них немає навіть, за що купити собі поїсти чи вдягтися. А в «ЛНР» проводять стандартну технологію, коли Сергія перевозять з однієї колонії в іншу, що створює певні незручності і фінансові витрати для його родини. Зараз ми зібрали понад 11 тисяч, і цієї суми вистачить надовго, щоб його забезпечувати регулярними передачами.

Ігор Котелянець: Чи є зв’язок з його рідними?

Сергій Мазур: Є. Це не прямий зв’язок, адже коли це все сталося, дуже багато рідних і знайомих відмежувалися, тому людей, які можуть комунікувати з матір’ю і не бояться, можна перерахувати по пальцях руки. Але є і офіційна комунікація з представником омбудсмена, який вже тривалий час допомагає матері.

Ігор Котелянець: Як ви думаєте, чому Сергія не було в списку на обмін?

Сергій Мазур: Я думаю, що причина проста – про нього просто не знали або про нього, можливо, просто не згадали десь на якійсь зустрічі. Тому що про його ситуацію знали ще з 2018 року, але публічно ніде не проговорювали це. А, як правило, до списків в нас потрапляють люди, які публічно проговорюються.

Як правило, до списків в нас потрапляють люди, які публічно проговорюються

Наприклад, одного мого знайомого, який, до речі, сепаратистських поглядів, обміняли. Звісно, це правильно, тому що він громадянин України, але велике питання – чому про нього згадали, а про Русинова не згадали, людину, яка постраждала через свої переконання.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Якщо є бажання допомогти матеріально Сергію Русинову, можна написати до ініціативи «Свободу в’язням Кремля».

Програма виходить за підтримки Посольства США в Україні. Думки учасників програми можуть не збігатися з офіційною позицією Посольства США

картинка до дисклеймера