Ілюстративне зображення
Андрій Варваров — викрадений росіянами цивільний житель Мелітопольщини. Андрій займався музикою, був діджеєм.
На початку повномасштабного вторгнення Андрій поїхав із Запоріжжя в Бердянськ, щоб евакуювати в безпечне місце знайомих. Дорогою з ним зник зв’язок. Пізніше з’ясувалося, що Андрій потрапив у полон.
Читайте також: Росіяни визнають, що утримують його без підстав — дружина викраденого з Бучі цивільного
Сніжана Сєчіна: На початок війни Андрій знаходився в Маріуполі. Родина, я — сестра та його дівчина, проживали у Запоріжжі. Він мав необхідність виїхати з окупації. Ця поїздка була дуже важка, він ледве доїхав до Запоріжжя.
Далі трапилося те, що його товариші, котрі евакуювалися автобусом до Бердянську, почали телефонувати і просити, аби Андрій допоміг їм виїхати в Запоріжжя. Тоді перестали пропускати евакуаційні автобуси. А він мав можливість поїхати на окуповану територію, оскільки допомагав військовим, був волонтером і знав паролі. Ми відмовляли Андрія. Казали, що він уже раз випробував долю. Але хлопці чекали на допомогу, тому він усе-таки поїхав.
Востаннє я спілкувалася з Андрієм 16 березня. Він був у поганому настрої. Можливо, щось відчував, а, можливо, і щось знав. Не казав мені, що саме трапилося. 17 березня він з товаришем поїхав у Бердянськ. У той день зв’язок з Андрієм зник. Ми почали його шукати. Спочатку відстежувати його місцезнаходження через геоколокацію на телефоні. Це було село Нове Токмацького району. Там телефон вимкнувся. Отже, він навіть не доїхав до Бердянська.
Ми почали писати в різні українські пошукові чати. Телефонували, виставляли фото. Але результатів пошуку не було. Уже 24 квітня знайшли російську публікацію, де було фото Андрія і підпис «Підняли руки догори і здалися в полон». Так ми принаймні дізналися, що він живий.
Читайте також: Чи можливо притягнути до відповідальності винних у викраденнях цивільних?
Сніжана Сєчіна: У липні 2022 року нам вперше зателефонували від Національного інформаційного бюро й повідомили, що Росія підтвердила Андрія як військовополоненого. Більше ніякої інформації не було. Також вони повідомили це Координаційному штабу і внесли Андрія у списки на обмін.
У серпні 2022 року через Червоний Хрест ми отримали листа від Андрія. У листі він написав: «Временно задержан до выяснения обстоятельств и нахожусь на територии РФ». Також вказав про прогулянки, хороший стан здоров’я і те, що годують добре. Вітав маму з минулим днем народження. Червоний Хрест кажуть, що не знають, де саме він знаходиться.
Я зверталася в офіційні російські органи. Зверталася до Міністерства оборони РФ, до уповноваженої з прав людини Москалькової та Дар’ї Морозовоїя зверталася в офіційні російські органи зверталася до Міністерства оборони РФ до уповноваженої по правам людини Москалькової та Дар’ї Морозової. Від Морозової відповідь отримали. У листі вказано, що інформації щодо Варварова Андрія в них немає. Від Москалькової відповіді ми так і не отримали.
Міністерство оборони РФ вказує, що протидіяв проведенню «СВО» і тимчасово затриманий для з’ясування обставин. Сказали, що поки ведуться слідчі дії, надавати місцезнаходження третім особам не мають права. Можна спілкуватися через Червоний Хрест. Стан здоров’я задовільний.
Юристи кажуть, що, можливо, Андрія затримали, аби забрати його автомобіль. Затримали його на блокпості в селі Нове. Потім відвезли до Токмаку. Свідки казали, що бачили, як російський командир їздив на машині Андрія. Тобто теорія про те, що їм сподобався автомобіль, ймовірно, підтверджується.
Я знаю, що сестра Андрієвого друга також отримала листа. Проте РФ ніяк його не підтверджує полоненим. Рідні зовсім не знають, де він перебуває. Як таке можливо, коли ви передаєте листи, але полоненим не підтверджуєте? Також на відео Андрій був один. Його друга не було.
Де зараз перебуває Андрій, ми не знаємо. У 2022 році, восени, був обмін. Тоді поміняли військового, Андрієвого знайомого, який перебував у Горлівці. Туди ж, у Горлівку, перевели цивільного із СІЗО у Воронежі, який перебував там разом із нашим Андрієм. Розказав, що його там били щоночі і щоразу заносили напів живим. Після цього я писала у Федеральну службу виконання покарань Воронезької області. Вони не сказали, що Андрія там немає, але відповіли, що поки проводяться слідчі дії місцезнаходження не надають.
Щодо викрадення Андрія, я надавала покази. З друзями, по яких він їхав у Бердянськ, ніхто не спілкувався. У витязі з кримінального провадження вказано, що він — волонтер і їхав за товаришами.
Андрій — завжди життєрадісна, творча людина. З 9 класу почав писати музику. Часто брав участь у різних музичних фестивалях і мріяв потрапити до Амстердаму. Ми стараємося, щоб ця мрія здійснилася. Він ніколи не відмовляв ні сім’ї, ні друзям.
Читайте також: Що робити, коли близький зник безвісти?
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту