Викрадення і депортація дітей — це системна політика Росії — Микола Кулеба

Гість — колишній уповноважений Президента України з прав дитини (2014-2021 роки) Микола Кулеба, CEO благодійного фонду «Спасемо Україну»

Під час повномасштабного російського вторгнення на громадських засадах долучився до пошуку і повернення викрадених росіянами на окупованих територіях дітей. Благодійний фонд «Спасемо Україну» під керівництвом Миколи Кулеби вже повернув з Росії близько 30 дітей. Один з кейсів — повернення 11-річної Єви до її мами, яка служила в лавах ЗСУ й майже рік не бачилася зі своєю дитиною.

Микола Кулеба: Основне завдання організації, яку я очолюю — «Спасемо Україну» — евакуація найбільш незахищених дітей, їхніх сімей з зони бойових дій, де працюють наші евакуаційні команди кожного дня. Зокрема в Херсоні буквально на другий день після визволення наші команди зайшли на Херсонщину, є евакуаційні пункти.

Ми в різних населених пунктах спілкуємося з сім’ями, дітьми, пропонуємо їм допомогу. І ті сім’ї, в яких просто розвалені будинки, зруйновані, сім’ї виснажені… Ми пропонуємо їм переїхати на інші території. У нас в Києві є два центри реабілітації, близько 400 осіб, де переважно діти з мамами. Ми надаємо їм психосоціальну підтримку, юридичну, психологічну допомогу.

• Навіщо росіянами діти, навіщо вони викрадають, депортують дітей? Це вбивча політика. «Якщо ми не можемо очистити територію коштом її підкорення, якщо населення не хоче підкорюватися, ми будемо або вбивати, або „перепрошивати“ це населення, зокрема дітей».

Нам важко це зрозуміти. Путін і його прибічники успадкували ті методи боротьби, які були і 100 років тому, і раніше, коли під час поневолення діяли таким чином.

«Діти ходять в російські школи»

За різними даними, в Україні (станом на кінець грудня) є понад 13 тисяч поданих заяв про викрадених дітей, або дітей, які перебувають на тій території, і їх розшукують близькі родичі в Україні.

• Офіційні джерела РФ рапортують про понад 700 000 українських дітей, які сьогодні проживають на території РФ. Це депортовані (разом з батьками) та викрадені діти. Я б хотів концентруватися на цій цифрі.

Я спілкувався з сім’ями, яким вдалося через фільтрацію дістатися до Польщі через Білорусь і потім повернутися до України. Але це сім’я, яка мала знайомих в Російській Федерації, які допомогли їм це зробити.

Ці 700000 людей зараз ходять в російські школи і садочки, вивчають російську історію, яка їм розповідає, що немає ніякої України, що є тільки Росія.

Те, що повідомляла уповноважена з прав людини при президенті Росії Марія Бєлова. Нещодавно, коли з Маріуполя привезли дітей, вона казала, що ці діти «націоналістично налаштовані, бо не люблять Путіна і співають українських пісень». А потім за два тижні розповідала, що «Тепер ми навчили їх любити Росію, і вони вже так вороже не ставляться. І тепер все добре».

І вона тих дітей, двох, які взагалі були викрадені з території України, прийняла до себе в сім’ю, показуючи приклад всім іншим росіянам, як треба чинити з українськими дітьми.

Діти під ворожим деструктивним впливом

А з 2014 року, з захопленням території Донеччини, Луганщини, анексії Криму, мільйон дітей щонайменше опинилися під окупацією Росії і змушені були переїхати на територію РФ.

• Якщо це все додати, то не менше півтора мільйона дітей сьогодні захоплені РФ. Це 20% українських дітей перебувають під ворожим деструктивним впливом Росії.

Невідомо, скільки дітей залишилися без супроводу батьків після «фільтрації». Росія повідомляла про близько 8,5 тисяч пунктів по роботі з біженцями на території РФ.

І, повірте, на кожному з цих пунктів є КГБіст, який обов’язково перевіряє інформацію щодо тих людей, які прибувають. Якщо будуть виявлені якісь факти належності чи то до якоїсь організації, чи людина є військовим — така людина одразу потрапляє на «фільтрацію».

Сім’ї, які були на «фільтрації», і з якими я спілкувався, одразу говорять, що при допиті їм кажуть: «Дивіться, в такому-то році ви викликали поліцію в Україні. А що це було? А тоді ви викликали „швидку допомогу“…». Тобто це говорить про те, що в них є всі дані про людину.

В Україні є випадки, коли дитина опиняється без батьківського піклування. У випадку, коли батьки хворіють, помирають, переїжджають.

• Уявіть, що в РФ сотні дітей кожного дня можуть потрапляти в обставини, коли батьки або хворі, або помирають. Або кудись переїжджають… І дитина залишається сам на сам.

---

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

---

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS