Якщо президент нам не відповість, ми самі поїдемо на окупований Донбас шукати своїх синів – родичі зниклих безвісти
Про що говорять на засіданнях Тристоронньої контактної групи у Мінську? Та що вимагали родичі політв’язнів Кремля і військовополонених на черговій акції під Офісом президента? Про це ми поговорили у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних».
Ведучі
Ігор Котелянець
Гостi
Денис Казанський

11 червня біля Офісу президента відбулася акція родичів політв’язнів, військовополонених та зниклих безвісти, які вимагали від президента зустрічі. Що вони хотіли запитати у Володимира Зеленського, ми дізнавалися в Тетяни – матері зниклого після боїв в Іловайську Володимира Тодосієнка.
Тетяна Тодосієнко: Ми приїхали з Криворіжжя, наші діти були з 40-го батальйону, і ми приїхали не просити, а вимагати, щоб щось зробили для наших дітей. Тому що з 2014 року наших дійте ніхто і не думав ніде шукати. Це — мій син, Тодосієнко Володимир, Карпов Олег, Маркін Андрій, Твірський Володимир та Сугак Руслан.
Ігор Котелянець: Але вже два роки, як було ухвалено закон про зниклих безвісти. Він вимагає від держави проводити пошукові операції. Чому він не працює, як ви вважаєте?
Тетяна Тодосієнко: Ми теж хотіли б знати, чому він не працює, його тільки на папері написали і поклали під сукно.
Ігор Котелянець: Чи вийшов хтось до вас?
Тетяна Тодосієнко: Сьогодні до нас ніхто не виходив. Ми віддали президенту звернення, яке пообіцяли розглянути.
Ігор Котелянець: Що міститься у вашому зверненні?
Тетяна Тодосієнко: Ми просимо, щоб наших дітей включили до списку обміну. Їх ніхто нікуди не включає, про них вже просто забули.
Ігор Котелянець: Яким чином можна включити до списку обміну людину, якщо її місце знаходження невідоме? Чи вам відоме?
Тетяна Тодосієнко: Ми, мами, самі напрацьовували і знаходили різну інформацію, тому нам було відомо, де наші діти. Зараз, в даний момент, нам не відомо, де вони. Але в нас же є СБУ, служба розвідки, які повинні над цим працювати. Та наші діти нікому не цікаві, їх навіть не намагаються шукати. Тому наразі ми не просто просимо, а вже вимагаємо, щоб наших дітей шукали.
Якщо нам ніхто не відповість, то ми, мами, самі поїдемо на окуповану територію шукати своїх дітей. 22 червня вже відкриваються КПВВ.
Ігор Котелянець: Що ви плануєте там робити?
Тетяна Тодосієнко: Ми будемо робити пошуки, зустрічатися з такими самим мамами полонених, які знаходяться на нашій стороні. Можливо, ті мами у чомусь нам допоможуть, можливо — ми їм у чомусь.
Про те, що відбувається на засіданнях у Тристоронній контактній групі і чому на результати Мінських перемовин годі і сподіватися, ми дізналися у другій частині програми. Основні тези розмови з журналістом Денисом Казанським, який відтепер входить до ТКГ, можна прочитати за посиланням.
Програма виходить за підтримки Посольства США в Україні. Думки учасників програми можуть не збігатися з офіційною позицією Посольства США
