«Адвокату системи безоплатної допомоги не треба бути артистом перед клієнтом», — адвокатка

Про те, якими є клієнти, адвокати,  інформаційна робота системи безоплатної правової допомоги на прикладі  роботи Вінницького регіонального центру, які виклики постають перед Вінницьким місцевим центром з надання вторинної безоплатної допомоги в цивільних та адміністративних справах, – у розмові з директорами центрів Світланою Малиновською та Леонідом Льовкіним відповідно. 

Лариса Денисенко: Пані Світлано, скажіть трохи про себе, з якого ви середовища? Ви є адвокат кою в минулому, чиновником з досвідом, і власне як все це починалося у Вінниці? Скільки було на початку адвокатів, наскільки їм було цікаво вливатися в систему і які були перші клієнти, можливо ви це пам’ятаєте?

Світлана Малиновська: Все почалося з того, що 2 червня 2011 року було прийнято закон про безоплатну правову допомогу, відповідно до якого суб’єктами надання правової допомоги стали координаційні центри з надання допомоги і його місцеві осередки. Пізніше ми були перейменовані за наказом міністра юстиції Петренко в регіональні. Що стосується роботи центру, то він фактично почав працювати з 1 січня 2013 року. І з першого січня ми фактично почали надавати правову безоплатну вторинну допомогу в межах Вінницької області. Хочу нагадати, що адвокати працюють на контрактній основі, або за договором на окремі доручення. Відповідно до закону є великий перелік осіб, яким надається БПД.

Лариса Денисенко: Пане Леоніде, ви стояли на самому початку цієї системи . Як ви бачити перспективу цієї системи? Бо зараз ви виходите на нові обрії, скоро ваші центри будуть надавати допомогу по кримінальним і адміністративним справам.

Леонід Льовкін: Я вам скажу так, попередньо, до 2014 року, коли була введена система БПД і був утверджений центр у Вінниці в міністерстві юстиції проводилася глибока і всебічна робота по підготовці, через те, що ця інституція нова. Я сам у 2012 році разом з делегацією мінюсту побував у Королівстві Нідерланди, де ми знайомилися з системою надання безоплатної правової допомоги населенню в цій країні. Зараз у нас на 95% така система, як у Нідерландах.

З чого починалася робота по впровадженню інституту безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області? Звичайно з пошуку приміщення, матеріально-технічне забезпечення, потім всі ці функції перейшли до директору регіонального центру, потім в них вже був свій кошторис і фінансування. На першому етапі, поки центр не запрацював у повну силу, ці функції були покладені на головні управління юстиції в областях. Що стосується місцевого центру, який має запрацювати з першого липня, тут у нас також виникають аналогічні питання. Перш за все приміщення, інфраструктура, технічне забезпечення, підбір і розстановка кадрів.

Лариса Денисенко: На ваш погляд, якими будуть перші клієнти, хто з громадян звернеться?

Леонід Льовкін: Я тривалий час працював у органах юстиції, у нас є  і функціонують громадські приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги, через те, що вторинну правову допомогу ми не надавали і не надаємо. Деякі образи в мене вже виникають, я вже їх уявляю, хто це буде. Це наші постійні відвідувачі, це люди похилого віку, з якимись життєвими проблемами і труднощами. Недостатньо матеріально забезпечені. Вони звертаються з питаннями пенсійного забезпечення, з приводу дій державної влади і місцевого самоврядування, по земельних питаннях, по житлових і комунальних питаннях. Я бачу цю категорію, іншу категорію я також можу уявити, але приблизно.

Лариса Денисенко: Як ви думаєте, чи була велика кількість і велика ймовірність вимушених переселенців серед клієнтів, і так само бійців, що повернулися з зони військових дій?

Леонід Льовкін: Я не думаю, що це буде велика кількість, бо не кожен буде звертатися в центр, але частина таких осіб буде. В усякому разі, навіть в порядку надання правової інформації.

Лариса Денисенко: Це дуже важливо, щоб людина вийшла з отриманою інформацією і частково вирішеним питанням. Основним завданням центрів, мені здається, є не тільки забезпечення адвокатом під час кримінальної справи, а для того, щоб людину просто правильно скерувати і пояснити їй механізм всіх дій. Як ви вважаєте, чи буде легше з адвокатською базою? Чи будуть використовуватися адвокати, які вже є в базі, які займаються кримінальними питаннями, чи адвокатів, які профілюються по цивільних справах?

Леонід Льовкін: Будуть проводитись ще конкурси серед адвокатів, для того, щоб забезпечити, щоб була конкуренція в адвокатському середовищі.

Лариса Денисенко: Як ви вважаєте, кримінальники, умовно, вони будуть на себе брати обов’язок займатися адміністративними справами?

Леонід Льовкін: Вони спеціалізуються на кримінальному судочинстві, тому певно не будуть брати.

Лариса Денисенко: Пані Світлано, якщо от можна порівняти завантаженість і кількість клієнтів, кількість доручень, які видавались на початку вашої діяльності і вашого центру і зараз, про які цифри ми можемо говорити. Чи збільшилось навантаження?

Світлана Малиновська: Я би зараз не порівнювала і не наводила цифри, в порівнянні з 2013 роком, саме в зв’язку з тим, що був трошки інший підхід до статистичного збору. На початку ми видавали доручення на кожну стадію процесу, тобто на досудове слідство, на суд першої інстанції, апеляція. Пізніше практика показала, що це недоцільно і доручення почало видаватись повністю на все кримінальне впровадження. Один раз залучається адвокат і він забезпечує надання БПД до завершення процесу. Якщо сказати загалом про статистик, станом на перше квітня 2015 року адміністративним затриманим було надано 284 доручення, в порядку кримінального затримання у нас видано 976 доручень, і за призначення 3947 – це за період роботи центру. Загальна кількість виданих доручень – 5541. Навантаження збільшилось, збільшилась кількість адвокатів. Більше справ у адвокатів і по бухгалтерії стало більше документації. Але у нас достатньо сил, щоб ми вчасно надавали допомогу.

Лариса Денисенко: А можна собі уявити такий загальний портрет клієнта? Хто є клієнтом центру? Які переважно це люди?

Світлана Малиновська: Це в першу чергу люди малозабезпечені, які не мають можливості запросити захисника. На сьогоднішній день вже вимальовується ще одна категорія людей, яким ми надаємо БПД за угодою.

Лариса Денисенко: Якщо говорити про довіру клієнта до адвоката. Як це виглядає, в тому числі використовуючи конфіденційне побачення, побудувати ці містки довіри?

Світлана Малиновська: Тут адвокату не потрібно бути артистом перед клієнтом і доказувати, що відпрацьовує кожну копійку, яку йому заплатили. Він доводить це іншим способом. Коли адвокат не боїться того, що йому не заплатять тоді зовсім інше відношення. Сьогодні наші адвокати приходять до клієнтів і кажуть – ти можеш від мене відмовитись, але вислухай мене.

Лариса Денисенко: А чи можна назвати які-небудь справи, якими ви пишаєтесь?

Світлана Малиновська: Протягом 2013-2014 років завдяки професійній роботі наших адвокатів судами Вінницької області було постановлено виправдувальні вироки щодо 12 осіб. З яких 7 чоловік обвинувачувалися у важких і дуже важких злочинах У 2015 році за результатами роботи ми вже маємо 4 таких випадки.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.