«У нас діє Закон про мораторій на звернення стягнення на заставне майно, якщо ви брали кредит у валюті, придбали житло, банк не може забрати ваше житло за борги, але цей мораторій тимчасовий і це не означає, що зовсім платити не доведеться», — пояснює ситуацію Марина Саєнко. І наголошує на тому, що суд може подивитися на зазначене питання інакше. Також адвокат наголошує на добросовісності. «Не треба ховатися, виходьте на контакт із банком, пропонуйте перегляд умов кредитних договорів», — радить адвокатка.
Говоримо також про можливість ухвалення Закону про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити). «Законом передбачається реструктуризація боргу від 80 до 100%, фактично може виникнути можливість бути звільненим від сплати, рівень соціальної напруги доведений до максимуму, тому скоріше за все закон буде ухвалений», – зазначає Марина Саєнко. І дає поради, як комунікувати з фінансовими установами до набуття чинності цього Закону, які форми реструктуризації можна обговорювати.
Також говоримо про те, що треба зробити у випадку мобілізації платника кредиту, щоб платити тільки за «тіло кредиту», і звільнитися від сплати пені або інших штрафних санкцій. Про судову практику і про питання пов`язані із депозитами.
Лариса Денисенко: Власне ця тема одна з болючих, які підіймають бійці АТО, які повертаються і котрі ставлять перед нами члени родин загиблих, або поранених стосовно кредитів які були оформлені на бійців, котрі не могли оплачуватися в той час, коли людина захищала батьківщину. Якщо говорити про кредити, то їх треба розрізнити як валютні і в національній валюті. Яка зараз існує ситуація і як виходити власне з тих проблем, якщо є судова практика, то можемо поговорити про це, як суди вирішують ці питання.
Марина Саєнко: Так склалась ситуація, що треба розрізняти кредити ті, що взяті в національній валюті і ті, що бралися в іноземній валюті — 80% цих кредитів були доларові. Ми розуміємо, що у зв’язку з ситуацією з інфляцією, з економічною ситуацією дуже складно повертати ці кошти, бо вартість грошей змінилась. Тому законодавець і судова практика не може на це не реагувати, є відповідні справи.
Ми знаємо, що були внесені відповідні зміни до закону «Про соціальний захист військовослужбовців і членів їх сімей», в яких передбачено всі штрафні санкції, пеня за невчасне внесення платежів, а також всі відсотки, нараховані військовослужбовцям, які були мобілізовані — вони не мають права нараховуватись. Якщо банк вам нарахував, то він має списати все до того моменту доки триває особливий період. Або, якщо ви не хочете, щоб вам нараховували, вам потрібно зробити нескладні дії, щоб банк їх не нараховував. Це незалежно від того в якій валюті ви брали кредит.
Особливий період, це з моменту коли був виданий указ про введення цього особливого періоду, про оголошення часткової мобілізації — це 14 квітня 2014 року. Він триватиме до тих пір доки президент відповідним указом не оголосить про завершення цього особливого періоду. Якщо це стосується військовослужбовців, то на цей весь період не нараховуються ні штрафні санкції, ні відсотки за кредитом.
Якщо ви належите до резервістів, або військовозобов’язаних, то для вас цей пільговий момент триває не з моменту оголошення АТО, а з моменту, коли вас зарахували до списків військової частини. Фактично з того моменту, коли вас мобілізували до лав ЗСУ і діє до тих пір, доки ви несете службу в зоні АТО.
Лариса Денисенко: Банки мають застосовувати і приймати до уваги без заяв, які мусять подаватися?
Марина Саєнко: Ні, в тому і справа, що потрібно банкам про це повідомити. Дуже часто банки за відсутністю інформації не знають про те, що конкретний клієнт несе службу в зоні АТО. Деякі банки самостійно витребують списки від міністерства оборони. Але, щоб бути впевненим, що ваші пільги будуть застосовані, я б радила звертатися і перевіряти.
Потрібно заповнити заяву, в якій повідомити з якого періоду і в якій частині ви перебуваєте, а також прикласти докази того, що ви дійсно несете службу в зоні АТО, це може бути або копія військового квитка, завірена належним чином, або витяг з відповідного наказу про зарахування вас до списку військовослужбовців, або довідка видана начальником військової частини.
Якщо у вас банк вимагає якихось додаткових документів — це вже незаконно і це можна оскаржувати. Я б радила спочатку звернутися до голови правління цього банку і всередені установи намагатися вирішити це питання. В більшості випадків банки йдуть на зустріч до військовослужбовців. Дуже рідко буває коли якась халатність менеджера створює проблеми для військовослужбовців.
Якщо це не допомагає, то треба звертатися до Національного банку зі скаргою, також можна до суду. Якщо банк продовжує вам нараховувати ці відсотки і штрафні санкції, а ви повідомили банк, що це не правомірно, то у вас буде збільшуватися заборгованість і він зможе в судовому порядку з вас стягувати. Вже до суду ви прийдете з доказами, що ви повідомляли і це все було незаконно і просто банку відмовлять в позові у цій частині.
Лариса Денисенко: А Національний банк України ухвалював якесь окреме роз’яснення, або постанову? Дуже часто стикаєшся з тим, що комерційні банки часто говорять, навіть є судова практика. Але ми вирішили застосовувати правила нашого локального характеру.
Марина Саєнко: Дійсно таке буває, але щодо цієї ситуації був окремий лист Національного банку в якому він продублював норми законодавства, вказав, які документи є достатніми для підтвердження того, що особа підпадає під норму закону, тобто несе службу військову і рекомендував банкам застосовувати ці норми законодавства. Оскільки ця рекомендація заснована на нормі закону, то порушення цього буде вважатися порушенням банківського законодавства і до банку можуть бути застосовані санкції.
Лариса Денисенко: А якщо говорити про членів родини загиблого. В який спосіб вони мають вчинити, якщо загиблі бійці не повідомили вчасно банки. Виникає питання, як потім родині розбиратися з цими кредитами і зобов’язаннями?
Марина Саєнко: Це залежить від того який вид кредиту був отриманий. Взагалі за нормами цивільного права зі смертю фізичної особи припиняються зобов’язання. Договір зупиняється, якщо не допускається правонаступництва. Якщо військовослужбовець, який загинув брав кредит на придбання житла, є іпотека і договір іпотеки. То звичайно, якщо родина хоче зберегти цю квартиру, вона спадкує і права на цю квартиру і зобов’язання за цим кредитним договором.
В такому випадку, вони оформлюють спадщину спадкоємців в установленому законом порядку — 6 місяців є на прийняття спадщини. Ви переукладете договір кредитний і продовжите виконувати зобов’язання за новим договорм. Деякі банки пропонують повне списання заборгованості, якщо військовослужбовець, позичальник кредитних коштів загинув, деякі навіть пропонують, якщо ви отримали інвалідність першої групи, то банки списують таку заборгованість.
Лариса Денисенко: Що з реструктуризацією кредитів, якщо це взагалі можливо? Наскільки реалістично, що цей законопроект буде ухвалений і підписаний?
Марина Саєнко: Зараз на розгляді в парламенті перебуває даний законопроект. Ніби прийнято його було, але президент так і не підписав, і фактично цей закон завис в повітрі. Він не набрав законної сили, хоча процедура була дуже цікавою, ми пам’ятаємо, як депутати намагалися відкликати свої підписи. Є черговий законопроект, який передбачає реструктуризацію для військовослужбовців від 80 до 100%, якщо закон буде прийнятий у цій редакції.
Якщо це єдине житло в якому проживає військовослужбовець і члени його сім’ї , у власності немає іншої нерухомості житлової, якщо площа не перевищує встановлених норм —140 метрів квадратних для квартири і 250 квадратних метрів для житлового будинку. Якщо ви підпадаєте під ці ознаки, то це вважається соціальним житлом. І ви брали в іноземній валюті, що зараз дуже важливо, ви маєте право на реструктуризацію. Якщо закон буде прийнятий, то ця реструктуризація буде обов’язковою для банків. Багато банків погоджуються на те, що це треба робити.
Лариса Денисенко: Ми більше обговорюємо іпотеку на житло, якщо говорити про кредити, які мали бійці, в минулому цивільні, брати на розвиток бізнесу, або автомобіль. Чи є якісь загальні правила для всіх кредитів, чи все таки це вирізняється?
Марина Саєнко: Зараз все більш зосереджено навколо валютних кредитів на житло, але якщо ви, наприклад, проживали в зоні АТО і там брали кредит на ведення бізнесу, то також ці вимоги щодо штрафних санкцій і обмеження на вас також поширюються. Незалежно від того, чи є ви військовослужбовцем, чи несете ви зараз службу в АТО, чи ні. Якщо ви там реєстрували цей бізнес і зрозуміло, що у вас зараз немає можливості продовжувати вести цей бізнес, то ці пільги також застосовуються.
Є звичайно певні юридичні колізії, тому що постановою кабінету міністрів було визначено перелік населених пунктів в яких проводиться АТО, а потім дія цієї постанови була призупинена. Взамін нічого прийнято не було. Можна відмовляти у пільгах, посилаючись на те, що немає доказів, що цей населений пункт належить до зони АТО.
Лариса Денисенко: Стосовно депозитів, чи існують які-небудь правила, або пастки в цьому питанні і якщо існують, як з них виходити?
Марина Саєнко: Для військовослужбовців питання депозитів немає ніяких особливостей. На них поширюються ті ж норми, що і поширюються на всіх громадян України. Треба слідкувати чи немає проблем з платоспроможністю банку. Якщо у вас просто поточний рахунок відкритий в банку, або якщо у вас депозит і він закінчився до моменту введення тимчасової адміністрації, навіть якщо ви ще не встигли гроші забрати, то для вас запровадження цієї адміністрації нічим не загрожує, якщо у вас сума до 200 тисяч гривень.
Слідкуйте за сайтом Фонду гарантування вкладів, там будуть повідомлення з якого періоду і на який запроваджену цю адміністрацію, потім пізніше з’являється повідомлення, через який банк будуть здійснюватися виплати. Вас має бути включити в перелік вкладників, яким треба зробити виплати. Якщо у вас депозит ще не закінчився на момент запровадження адміністрації це означає, що на вас розповсюджується мораторій — тимчасова заборона на повернення коштів. Ви маєте чекати, коли тимчасова адміністрація закінчить роботу. Коли до вас дійде черга про задоволення вимог, то ви отримаєте свої кошти, але в тому випадку, якщо у банку буде достатньо майна для того, щоб вам виплатити ці кошти.
Лариса Денисенко: Якщо люди не ніде не переховується, але вона в наслідок отриманих травм і поранень є вже інвалідом і не здатна працювати на тому рівні, що в таких випадках робити? Бо борги накопичуються і висять.
Марина Саєнко: Це поважні причини, треба звертатися до банку, заявляти, що змінилися обставини, з об’єктивних причин ви не можете на них впливати. Давати докази, довідку про доходи, всі причини, що будуть спонукати банк йти на уступ. Це показує, що позичальник добросовісний, він хоче виконувати зобов’язання, але з певних причин не може. Ще можна запропонувати банку свій варіант вирішення проблеми. Банк буде розглядати ці питання. Коли ви даєте докази, що у вас змінилася ситуація, все це впливає на те, що банк йде на зустріч позичальнику.
Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.