У чому унікальність системи безоплатної правової допомоги в Україні?

У черговому випуску програми «Ген справедливості» дізнаємося про те, як канадський досвід збагачує зміни в системі правосуддя України та системі безоплатної правової допомоги?

Ведучі

Лариса Денисенко

Гостi

Оксана Кікоть,

Лариса Бізо

У чому унікальність системи безоплатної правової допомоги в Україні?
https://static.hromadske.radio/2019/09/hr-gen-19-09-15-kikot-bizo.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/09/hr-gen-19-09-15-kikot-bizo.mp3
У чому унікальність системи безоплатної правової допомоги в Україні?
0:00
/
0:00

Зокрема, поговоримо про міжнародну конференцію з безоплатної правової допомоги, котра відбулася в Києві із залученням численної кількості канадських експертів та експерток 10 та 12 вересня.

Гості нашої студії – президентка канадського бюро міжнародної освіти, директорка проєкту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Лариса Бізо, та українська менеджерка цього проєкту Оксана Кікоть.

Лариса Денисенко: Ви підтримували розвиток системи безоплатної правової допомоги з самого початку. І це не стільки  фінансово-матеріальний внесок, а скільки експертно-змістовний. Як це починалося? Як кожного року змінювалося?

Лариса Бізо: Це було понад шість років тому. Було бажання створити таку систему, адже до того якогось системного підходу щодо надання безоплатної правової допомоги не існувало в Україні. Ми виходили з іншого проєкту співпраці між Канадою та Україно, де ми намагалися підтримувати реформи державної служби. Проте ми вже тоді замислювалися про створення системи БПД. В Канаді існують 13 різних систем безоплатної правової допомоги, тому ми подумали, що могло б вийти багато користі з такої співпраці між Канадою і Україною й в цьому контексті.

В той час був вже прийнятий закон щодо системи безоплатної правової допомоги. Я ще згадую, що в тому законі булі зазначена дата щодо впровадження системи, яка стосувалася надання безоплатної правової допомоги в цивільних і адміністративних справах — 2018 рік. Тому ми подумали, що для того, щоб розробити концепцію співпраці між Канадою й Україною, у нас можуть бути чотири роки для того, щоб розробити всі системні моменти, подумати про всі ці взаємозв’язки між рівнями, що це може бути, як це може виглядати, що, можливо, нам вистачить часу щось трошки пропілотувати. Ми обговорювали це питання з канадським урядом і вони були відкриті до такого потенціалу.

Якщо озирнутися на ці шість років, то можна побачити, що наш підхід – це була постійна розбудова цієї системи. І розмовляючи з канадськими головами наглядових рад системи БПД чи виконавчими директорами різних систем безоплатної системи в Канаді, я зрозуміла, що підхід щодо розбудови цієї системи був достатньо унікальним, оскільки той фундамент, на якому в Канаді розбудовували цю систему, був доволі вузько концептуально розроблений. Те, що відбувається в Канаді в юридичному секторі, – дуже консервативне. А в Україні ми переживали, як розвивати людський ресурс, розвивати спроможність цих людських ресурсів на підтримку системи. Також ми вважали, що на початку треба залучити максимально партнерів і на центральному, і на місцевому рівні. І ми дуже багато вклали, думаючи про всі ці комплексні моменти.

Лариса Денисенко: Розкажи про локальні проєкти системи безоплатної правової допомоги: і для розвитку, і для підсилення людського ресурсу, і для професійного розвитку адвокатів й адвокаток, і для комунікаційно-медійної складової тощо.

Оксана Кікоть: Коли я дивлюся на зроблене за шість років, я в першу чергу думаю про людей, з якими ми все це починали й з якими ми пройшли це все. Це люди, які мали сміливість будувати це все з нуля, коли в Україні ніхто не розумів, як це має працювати, з чого починати і чим продовжувати. Нам так само пощастило працювати з чудовими міжнародними, в першу чергу, канадськими експертами, які приїжджали сюди з відкритим розумом, і які розуміли, що не можна просто взяти тут канадські підходи і просто пропагувати це.

Вони були готові ділитися своїм досвідом експертизи, але також переосмислювати його тут для того, щоб допомогти Україні знайти свій шлях. Тому мені здається, що успіх системи безоплатної системи правової допомоги – це успіх тих людей, які її будували, вкладали свій час, розум, душу та емоції. Це стосується також і адвокаток, і адвокатів, які взяли сміливість працювати із системою БПД у 2013 році, коли ще вони не дуже добре розуміли, що це для них означає.

Що стосується локальних проєктів, то я думаю, що одним з критичних моментів розвитку системи було утворення місцевих центрів з надання правової допомоги. Дуже добре, що керівництво системи безоплатної правової допомоги тоді зважилося на такий експериментальний крок, й ми провели відкритий конкурс на посади директорів місцевих центрів. Мені здається, що це теж було тим поворотним пунктом, коли люди в Україні зрозуміли, що система є відкритою, будується на нових принципах, а не на принципах пострадянських державних установ.

Іншим поворотним моментом було формування місії і бачення цінностей системи безоплатної правової допомоги. Це була командна робота, до якої були залучені як команда координаційного центру, так і люди на місцях. І це дійсно тоді сформувало бачення, куди ми всі рухаємося й на яких  принципах ми працюємо.

Крім того, треба відзначити і говорити про адвокатів та адвокаток, які є надавачами безоплатної правової допомоги. Ми захоплюємося тим, як вони працюють, як вони відкриті до розвитку і до того, щоб застосовувати нові і нові підходи. Тут варто згадати наші навчання «м’яким навичкам». Ми також застосовували і канадську експертизу, коли говорили про клієнтоорієнтованість, про врахування потреб вразливих груп, про навички роботи з такими групами. І ми дійсно бачимо, наскільки зараз адвокати, які працюють з клієнтами системи БПД, застосовують ці навички на практиці, вони є дуже ефективними і людиноорієнтовними. Це дуже важливо і це величезна складова успіху цієї системи.

Лариса Денисенко: У минулій програмі віцепрезидент правової допомоги в Онтаріо Девід МакКіллоп говорив про те, що система безоплатної правової допомоги в Україні на початку відчувалася як студент, що хоче вчитися, а зараз виглядає такою, що сама може бути вчителем. Чим це зумовлено?

Лариса Бізо: Вдалося залучити тих людей, які були відкриті до співпраці, які готові були віддати свої зусилля та своє серце в цю роботу. І на конференції в нас була можливість роздивитися декілька відеороликів, які показувати певні приклади клієнтів, адвокаток і адвокатів, які допомагали їм розв’язувати певні проблеми. Після цього ці адвокати і адвокатки ділилися своїми враженнями: що це для них означало. І видно було, що на першому місці — це така тотальна відданість цій роботі.

Оксана Кікоть: Ще однією цінністю системи є інновація і прагнення досконалості. Що це означає на практиці? Це означає, що система безоплатної правої допомоги за ці шість років не зупинялася жодного дня у своєму розвитку. Це був постійний пошук – що можна зробити краще, що можна зробити по-новому, чим ми можемо ще допомогти клієнту. І це також відповідь на ваше питання: чому система за такий короткий період стала вчителем для систем, які існують вже достатньо довгий період. Це такий стрибок в розвитку, оскільки не було жодного дня, коли люди, які тут працюють, почивали на лаврах і вважали, що вони всього досягли. І якби я чогось бажала системі на майбутнє, я б бажала саме цього – розвиватися, не зупинятися, шукати нові способи задовольняти потреби клієнтів, допомагати їм, піклуватися про людей.

Конференція в Києві недаремно називалася «Безоплатна правова допомога як інструмент соціальної справедливості», тому що є багато свідчень того, що система стала провідником справедливості для дуже багатьох людей в Україні, і стала тим фактором, який сприяє довірі, в тому числі, і системі правосуддя в Україні. І моє побажання на майбутній розвиток: система має залишатися достатньо незалежною від будь-яких зовнішніх впливів для того, щоб продовжувати бути провідником справедливості для людей і захищати їхні права, незалежно від того, хто ті права порушує.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.