Як боротися за тривалість власного життя?

У цій успішній історії адвокатка Ольга Собчук виборола у судовому порядку права своєї клієнтки пані Надії (в інтересах клієнтки її ім’я змінене).

Лариса Денисенко: З чого почалася ця історія і з якою правовою проблемою стикнулася ваша клієнтка?

Ольга Собчук: Пані Надія звернулася до Білоцерківського місцевого центру з надання безкоштовної вторинної правової допомоги щодо того, що їй не вдається оформити посвідчення першої категорії: тобто особи, яка постраждала від наслідків аварії на ЧАЕС, що сталася в 1986 році.

У неї виникли проблеми тоді, коли були зібрані певні документи, які засвідчували її право на отримання даного посвідчення. При зверненні до Управління соціального захисту їй було відмовлено в прийнятті документів і в тому, щоб їй було видане дане посвідчення.

Лариса Денисенко: Але катастрофа на ЧАЕС відбулася достатньо давно, чи не було посвідчення у пані Надії на той час вже оформлене?

Ольга Собчук: У неї було посвідчення, але четвертої категорії. Четверта категорія — це ті особи, які до першого січня 1993 року безпосередньо проживали, працювали чи навчалися в зоні посиленого радіоекологічного контролю (законодавством було встановлено чотири такі зони). Категорія чотири — це особи, які на момент аварії і до 1993 року проживали, навчалися, працювали в даній зоні. А перша категорія — це більш широке поняття, безпосередньо пов’язане з втратою здоров’я, коли певна медична комісія встановила відповідну групу інвалідності: першу, другу, третю та пов’язала це саме з наслідками аварії на ЧАЕС.

Лариса Денисенко: В пані Надії така ситуація, коли було пов’язано погіршення її стану здоров’я з тим, що вона перебувала, навчалася чи працювала на території зараження?

Ольга Собчук: Так, ця комісія встановила зв’язок, що дало їй право отримати посвідчення першої категорії.

Лариса Денисенко: Наскільки я розумію, всі необхідні документи для зміни групи у пані Надії були. Що тоді не влаштувало відповідний державний орган?

Ольга Собчук: При зверненні пані Надїі до Управління соціального захисту населення їй було відмовлено, бо Київська обласна державна адміністрація, точніше — Департамент соціального захисту населення, аргументує тим, що 28 грудня 2014 року були внесені певні зміни в законодавство (а саме — в Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), зона посиленого радіоекологічного контролю була виключена з переліку територій, забруднених після аварії на ЧАЕС. Зона, в якій пані Надія проживала, зараз фактично не існує.

Але ж, зрозуміло, що проблема була, є і залишиться. І зміна чи виключення з переліку четвертої зони, як прийнято казати, зовсім не позбавляє громадян права на покращення свого соціального становища. А це, в першу чергу, пільги, соціальний захист, певні компенсації.

Зміна чи виключення з переліку четвертої зони зовсім не позбавляє громадян права на покращення свого соціального становища

Лариса Денисенко: Чого би була позбавлена пані Надія, якби не виграш в судовому порядку?

Ольга Собчук: Три найбільш поширені пільги: підвищення розміру пенсії (оскільки тут не тільки враховується наявність першої категорії по чорнобильському посвідченню, а й те, що особа має інвалідність, пов’язану з аварією на ЧАЕС); соціальні пільги на житлово-комунальні послуги; право на безкоштовне протезування, медичні послуги, в тому числі, поїздки до санаторіїв.

Лариса Денисенко: Наскільки держава забезпечує якість життя людей, які постраждали? Наскільки цей статус дозволяє людині почуватись більш впевнено? Я розумію, що все вирішити не можна, але бодай забезпечити частину.

Ольга Собчук: За законом таке забезпечення передбачено. Наскільки в житті воно є, мені важко сказати.

Лариса Денисенко: Фактично воно існує на папері, є нормативна база, чинні закони, але важко сказати, наскільки це реалістично?

Ольга Собчук: Здебільшого, це залежить від особи. Якщо особа чітко знає, що їй необхідне певне медичне лікування і вона повинна його отримати, то має йти і добиватися цього.

Лариса Денисенко: Наскільки я розумію, різниця між статусами теж позначається на можливості отримати субсидію, пільги?

Ольга Собчук: Це не субсидії. В законі прописано, що залежно від категорії, від групи інвалідності, йде знижка на житлово-комунальні послуги: вона може бути від 50% до 75%.

Лариса Денисенко: Коли Управління соціального забезпечення відмовило в зміні, посилаючись на те, що в законі України була прибрана норма стосовно четвертої зони, які були подальші дії пані Надії? Вона звернулася в центр і ви подавали до суду?

Ольга Собчук: Так. Було складено адміністративний позов про визнання незаконними дії, вчинені Управлінням соціального захисту та, відповідно, зобов’язано вчинити інші дії, які б забезпечили здійснення громадянкою Надією своїх законних прав.

Лариса Денисенко: Коли людина отримує відмову на звернення або державні органи не вирішують проблему так, як цього потребує людина (і має на це право), скільки є часу, щоб звернутися до суду, не пропустивши терміни?

Ольга Собчук: Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, період звернення за захистом своїх прав та інтересів встановлюється у шестимісячний термін з того дня, коли особа дізналася про те, що її право було порушено.

Лариса Денисенко: Шестимісячний термін з часу, коли особа вже отримала письмову відмову чи від того числа, яким вона датована?

Ольга Собчук: Саме від того числа, яким відмова була датована.

Лариса Денисенко: Що потрібно знати нашим громадянам та громадянкам, коли вони звертаються до суду в порядку адміністративного судочинства? Якщо це людина, яка має право на безоплатну правову допомогу, напевно, вона звільнена від зборів; якщо ж вона не є клієнткою чи клієнтом системи, скільки вона мусить заплатити загалом?

Ольга Собчук: Згідно до закону України Про судовий збір, при зверненні до суду певні категорії осіб звільняються від сплати судового збору. Якщо брати справи такого порядку, про яку ми говоримо, це люди з інвалідністю (перша та друга групи). Такі особи не підлягають тому, щоб при зверненні до суду, судової інстанції з них стягувався судовий збір. Люди з третьою групою повинні сплатити судовий збір.

Згідно до закону України Про судовий збір, при зверненні до суду певні категорії осіб звільняються від сплати судового збору

Лариса Денисенко: Коли справа потрапляє до суду, до чого ще треба готуватися громадянам та громадянкам? І як розглядалася саме ця справа: яку позицію представляли відповідачі, як справу розглядав суд?

Ольга Собчук: Перш за все, особам не потрібно хвилюватися. Основне — мати належні документи. Це посвідчення четвертої категорії, довідка МСЕК, експертний висновок (два останні документи безпосередньо пов’язують захворювання та інвалідність з аварією на ЧАЕС).

На судові засідання, зазвичай, відповідачі надсилають письмові заперечення, апелюючи до того, що дійсно була знята четверта зона — зона посиленого радіоекологічного контролю, і ці посвідчення четвертої категорії (які наразі є у більшості громадян Київської області) вважаються такими, що вже недійсні.

Але хочу зазначити, що дані посвідчення четвертої категорії ніде і ніколи не були визнані недійсними. Вони безстрокові і діють на всій території України.

Лариса Денисенко: Тобто під час судового процесу відповідачі наполягали на незмінності своєї позиції, посилалися на те, що були внесені зміни до відповідного закону?

Ольга Собчук: Так. Здебільшого, так, інших аргументів не надавалося.

Лариса Денисенко: Тоді хотілося би почути вашу правову позицію. Це ж ситуація, де, можна сказати, позиція держави достатньо тверда. Коли є відповідні зміни, закон так чи інакше нівелює права громадян, держава, посилаючись на цей закон, виступає вторинним порушником прав, бо вже є закон, який це робив перед ними. І тут багато залежить від правової позиції і аргументів сторони позивача чи позивачки. Які аргументи ви надавали і до чого суд дослухався?

Ольга Собчук: В Законі України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є статті, які передбачають наступне: якщо у особи був встановлений причинний зв’язок захворювання з наслідками аварії на ЧАЕС, ця особа має право на збільшення своїх прав та інтересів, тобто отримання відповідного посвідчення першої категорії. Це передбачено ст. 9, ст. 11, ст. 12 та ст. 14 вказаного закону.

Лариса Денисенко: Які питання суд ставив вам чи вашій клієнтці Надії ; можливо, письмові заперечення надходили з боку відповідача?

Ольга Собчук: Даний судовий процес, в принципі, проходить дуже швидко, оскільки відповідачі не завжди приходять на судове засідання, лише можуть надіслати своє заперечення. Запитання можуть бути наступні: чи дійсно ви в певний період часу проживали на даній території, чи працювали, навчалися?

Лариса Денисенко: І це потрібно доводити під час судового процесу?

Ольга Собчук: Це, переважно, підтверджуючі запитання. Тим більше, відповідні довідки, про які ми вже згадували, і є найбільшим підтвердженням того, що особа правомірно звернулася до суду для захисту своїх прав.

Лариса Денисенко: Які можливі документи, що підтверджували б, що людина там навчалася, проживала або ж працювала? Що це може бути?

Ольга Собчук: Пройшов дуже тривалий період часу, тому отримати довідку про місце навчання чи роботи наразі вкрай складно, бо більшість підприємств припинили діяльність чи були реорганізовані. Тоді доводиться звертатися в архіви, хоча й там подекуди можна не знайти такої інформації.

Проте для підтвердження факту, наприклад, проживання, може бути паспорт, де вказано, що особа була там прописана з певного року по рік, коли настав період отримувати посвідчення четвертої категорії. Якщо це навчання, то може бути довідка з навчального закладу, де вказано, що особа в певний період часу навчалася в певному навчальному закладі. Якщо йдеться про дитину, може бути довідка з дитячого садочка, зі школи. Дуже гарним доказом буде те, що місце проживання батьків було теж в цій зоні, а так, як за законодавством малолітня, неповнолітня особа має проживати з батьками, цей факт підтверджує те, що дитина проживала в забрудненій зоні.

Складаючи адміністративний позов до суду, слід надавати копії всіх документів

Лариса Денисенко: Які ще питання може ставити суд? І чи може він викликати на судове засідання представників медично-експертної комісії?

Ольга Собчук: Ні. Зазвичай представників з медичних установ не викликають, цілком довіряють тим довідкам, які видаються особам. Єдине, складаючи адміністративний позов до суду, слід надавати копії всіх документів. Якщо ксерокопія якогось документу погана, суд може попросити показати оригінал зазначеного документа.

Лариса Денисенко: Що можна сказати про поширеність таких справ, подібних відмов від Управління соціального захисту?

Ольга Собчук: Звернень, на мій погляд, досить багато. Тривалий час зона посиленого радіоекологічного контролю в нас була, певно, що всі ці чинники після наслідків аварії на ЧАЕС впливають на організм людей. На сьогоднішній день приблизна неофіційна статистика:  150 звернень до Управління соціального захисту населення, з яких близько 30 осіб вже отримали посвідчення першої категорії.

Лариса Денисенко: Тобто, людям головне усвідомлювати, що навіть, якщо компетентний орган посилається на чинне законодавство, треба не засмучуватися, а знаходити можливості відстоювати свої права, адже людина має право на нормальну якість життя, медичне забезпечення і пільги, передбачені тим самим соціальним законодавством?

Ольга Собчук: Так, необхідно обов’язково перевіряти кожну інформацію, закон, перечитувати їх. А якщо не розумієте, звертатися до кваліфікованих працівників, наприклад, місцевих центрів з надання безкоштовної вторинної правової допомоги або ж до юристів у приватному порядку.

Лариса Денисенко: Ви виграли понад десяток подібних справ. Управління соціального захисту подають апеляцію на такі рішення судів?

Ольга Собчук: Здебільшого, не подають. А подають навіть не органи місцевого значення, а вже безпосередньо обласні адміністрації, але це буває вкрай рідко.