З якими проблемами може стикнутися неповнолітня дитина після смерті батька, котрий залишив їй у спадок майно? Хто може звернутися до суду з таким питанням? Як перевіряти належного власника чи власницю майна? Які документи потрібно витребувати з землевпорядної організації? Які дії і в якій послідовності треба вживати для виконання рішення суду?
Пояснює Андрій Спатерук, начальник Кодимського бюро правової допомоги в Одеській області.
Лариса Денисенко: З чого починалася ця історія і чому взагалі дитина звернулася до вас стосовно визнання права власності?
Андрій Спатерук: Зі слів жінки, будемо називати її Наталя, після смерті її чоловіка залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на землю. За рішенням суду за її чоловіком було визнано право власності на зазначену земельну ділянку, але чоловік не виготовив технічну документацію на неї для присвоєння кадастрового номера, оскільки на той момент, відповідно до діючого законодавства, відомості про земельні ділянки до державного кадастрового реєстру не вносились та кадастровий номер земельної ділянки не видавався.
Жінка звернулася в інтересах своєї дочки до землевпорядної організації, але їй було відмовлено, оскільки ні вона, ні її донька не є власниками даної земельної ділянки. Вона звернулася до нотаріальної контори, але отримала відмову, оскільки її чоловік не виготовив право власності на зазначену земельну ділянку, у зв’язку з чим дочка не могла реалізувати своє право.
Лариса Денисенко: Як діяти в таких умовах?
Андрій Спатерук: У даному випадку відповідно до Цивільного кодексу (ст. 1268) малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину. Але зважаючи на те, що не було правовстановлюючих документів, це право неповнолітньої дитини треба було захищати в суді.
Лариса Денисенко: Помер тато цієї дитини, вони на той час перебували в шлюбі з її мамою?
Андрій Спатерук: На той час вони вже були розлучені, але батько, наскільки мені було відомо, піклувався про свою доньку, допомагав чим міг, але так сталося, що він помер.
Лариса Денисенко: Коли йдеться про спадок на землю, людина розлучена і помирає, хто є спадкоємцями першої черги? Хто має право на підтверджену всіма документами спадщину?
Андрій Спатерук: Відповідно до ч.1 ст. 1261 Цивільного кодексу першу чергу права на успадкування мають діти спадкодавців, у тому числі зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, батьки.
Мати не претендувала на цю земельну ділянку. Вона одразу вирішила оформляти право власності на свою дитину, щоб дитина мала в подальшому якусь підтримку з оренди земельної ділянки
Лариса Денисенко: Як далі розгорталися події? Що довелося з’ясовувати? Яку інформацію, до кого надавати?
Андрій Спатерук: Пані Наталя надала копію державного акту, що був виготовлений на покійну власницю, після смерті якої батько дитини прийняв цю земельну ділянку, але не оформив її повністю. Також надала копію рішення суду. Надала всі документи, які підтверджують, що дитина є донькою покійного. Було зроблено запит в землевпорядну організацію про вартість даної земельної ділянки. Всі документи були надані в повному обсязі. На їх підставі був складений позов та наданий до суду для розгляду.
Лариса Денисенко: На яких підставах і хто після смерті тата дитини опікувався чи користувався земельною ділянкою?
Андрій Спатерук: Ще за життя першої власниці земельної ділянки вона була здана в оренду сільгоспвиробникам, а після її смерті ніхто не отримував винагороди за користування цією земельною ділянкою. Наскільки мені відомо, потім сільська рада здавала її в оренду. Зараз також збираються документи, щоб за ці всі роки повернути оренду за користування цією земельною ділянкою, подаються відповідні запити у відповідні органи (в адміністрацію, в землевпорядну організацію, Держгеокадастр, в сільську раду), щоб з’ясувати, хто користувався цією земельною ділянкою, хто отримував оренду за неї, щоб потім можна було точно визначити, хто буде відповідачем по цій справі.
Лариса Денисенко: Якщо зберуться всі належні документи, то тягар відповідальності може впасти на неповнолітню дитину чи на її матір? Хто буде за це відповідати?
Андрій Спатерук: Якщо зберуться всі документи, буде подаватися позов в інтересах неповнолітньої дитини, позивачем буде мати, відповідачем — організація, структурний підрозділ або відповідна рада, з якої буде стягуватися ця оренда плата.
Лариса Денисенко: Як був оформлений позов і з чим мав передусім розібратися суд?
Андрій Спатерук: Суд повинен був розібратися в тому, кому належала ця земельна ділянка, на якій підставі вона дісталася померлому батькові неповнолітньої дитини, чи дійсно дитина є спадкоємцем, якої черги.
Лариса Денисенко: За рахунок чого це відбувалося?
Андрій Спатерук: До позову додавалися всі документи: копія державного акту, відмова нотаріуса, копія свідоцтва про народження дитини, була збережена копія паспорта покійного батька дитини, копія паспорта матері (що дійсно вона є матір’ю цієї дитини). Також було подане клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. Суд задовольнив цю вимогу, звільнив неповнолітню дитину від сплати судового збору.
На судовому засіданні інтереси представляв я, бо звернення від заявниці було прийняте мною. Я пояснював суду, на підставі чого ця малолітня дитина є спадкоємцем, що чоловік дійсно був власником цієї земельної ділянки, але, на жаль, за життя не зміг виготовити право власності на ділянку, тому ми були змушені звернутися до суду.
Лариса Денисенко: Стосовно належної спадкоємиці ніби всі документи були, очевидно, що документами і живими свідками підтверджується родинний зв’язок. Наскільки я розумію, підтвердження належного права власності зависало в повітрі. І як довести право власності чоловіка? Які аргументи надавали ви?
Андрій Спатерук: Одним із підтверджуючих документів, що він був власником даної земельної ділянки, було рішення суду від 25 грудня 2006 року, відповідно до якого за померлим чоловіком, батьком дитини, було визнане право власності на дане спадкове майно у вигляді цієї земельної ділянки.
Лариса Денисенко: Вам довелося підіймати ці документи чи вони були на руках у мами цієї дитини?
Андрій Спатерук: У мами була копія рішення — єдиний документ, який підтверджував, що земельна ділянка належить померлому батькові дитини.
Лариса Денисенко: Які ще питання ставив суд для того, щоб розібратися в справі?
Андрій Спатерук: У даному випадку були наявні всі документи, тому додаткових питань у суду не було. Єдине, що виникло питання, чи мати претендує на спадщину. Вона на судове засідання надала письмову заяву, яку суд прийняв, в якій пояснила, що не пред’являє претензій щодо даної земельної ділянки і що вона згодна, щоб право власності визнали за її донькою.
Лариса Денисенко: Коли неповнолітня дитина отримує на руки судове рішення, чи пояснює суд зрозумілою для дитини мовою, що робити далі і що міститься у судовому рішенні?
Андрій Спатерук: Дитина ще неповнолітня, самостійні рішення виконати не може. Рішення було від 22 грудня 2016 року, коли воно набрало чинності, в канцелярії я взяв його копію, надав матері неповнолітньої дитини, вона звернулася до землевпорядної організації, яка має право виготовляти технічну документацію на земельні ділянки.
На даний час технічна документація вже виготовлена, після виправлення деяких недоліків вона здана в Кодимський відділ Держгеокадастру для виготовлення кадастрового номера
Лариса Денисенко: Що це гарантує дитині? Вона отримає документи, порядкувати наразі не може?
Андрій Спатерук: Вона може вільно розпоряджатися цим майном, коли в неї буде відповідне свідоцтво на право власності, коли вже буде введено в реєстри, що вона є власником.
Часткова цивільна дієздатність виникає в дітей з 16 років. Думаю, з 16 років вона разом з матір’ю може звернутися до будь-якої організації сільгоспвиробників, укласти договір оренди на певний термін і отримувати орендну плату за цю земельну ділянку у тому вигляді, в якому вони забажають.
Лариса Денисенко: А мати зараз може в інтересах дитини зробити так, щоб ця ділянка працювала на родину?
Андрій Спатерук: На даний момент це неможливо зробити, адже ще не виготовлене право власності на цю земельну ділянку. Коли буде виготовлено кадастровий номер, вони звернуться у відповідний реєстраційний орган, де їм видадуть свідоцтво на право власності.
Лариса Денисенко: Наскільки це тривала процедура? Куди потрібно подати копію судового рішення і які ще документи, скільки чекати?
Андрій Спатерук: Все залежить від того, наскільки швидко землевпорядна організація виготовить технічну документацію. І чи правильно виготовить, бо бувають випадки, що переробляють, Держгеокадастр відмовляє у присвоєнні кадастрового номера, знаходять недоліки, тому потім ця технічна документація повертається назад до землевпорядної організації.
Лариса Денисенко: В середньому це займає біля місяця чи довше?
Андрій Спатерук: Набагато довше. Може тривати два-три місяці, а іноді й чотири.
Лариса Денисенко: Як виглядає це право власності?
Андрій Спатерук: Воно фіксується в державному реєстрі, людина отримує довідку і витяг про право власності, на сьогоднішній день свідоцтво не видається, наскільки мені відомо. З витягом вона може піти до будь-якого сільгоспвиробника, укласти договір оренди або вирощувати самостійно будь-яку сільгосппродукцію.
Представника сільради не було на судовому засіданні, але від сільради надійшла заява, що вони згодні з позовом і справу просили розглянути без їхньої участі
Лариса Денисенко: Ви говорили, що може виникнути питання стосовно того, хто орендував ділянку і скільки платив за оренду.
Андрій Спатерук: Це вже буде інша історія, тут потрібно визначити, хто орендує земельну ділянку, хто надав її в оренду, кому платилась оренда плата. Були подані відповідні запити до відповідних органів, тоді вже буде вирішуватися питання, хто буде відповідачем по цій справі.
Лариса Денисенко: Вона теж буде працювати в інтересах дитини? Потрібно з’ясувати про неотримані доходи?
Андрій Спатерук: Так. За весь період після смерті першої власниці, смерті батька дитини.
Лариса Денисенко: Наскільки ви бачите перспективу для цієї справи, щоб дитина отримала недоотриманий прибуток?
Андрій Спатерук: На даний час це не дуже поширена практика, таких позовів по Україні дуже мало. Тут причиною є і важкість доведення, і збору інформації. Інколи суди відмовляли позивачам у таких випадках про стягнення недоотриманої вигоди, бували випадки, що задовольняли позов. У даному випадку я не можу сказати про перспективи цієї справи, адже це буде залежати від зібраних доказів по даній справі.
Лариса Денисенко: Які папери обов’язково треба зібрати, щоб почати вирішувати це питання?
Андрій Спатерук: Основними доказами будуть відповіді з відповідних органів, одним із основних доказів буде право власності – витяг з реєстру, що дитині належить ця земельна ділянка і вона має право звернутися до суду щодо одержання недоотриманої вигоди.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.