«Галина Матвєєва — харківська письменниця, чия третя видана книга «Ключ соль» потрапила до короткого списку Премії Європейського Союзу з літератури 2025 року.
Це зворушливий роман про скрипаля Семена Штейнгарта та піаністку Інну Холодіну, про метаморфози їхніх почуттів протягом життя. А ще — про справжню дружбу, Харків, війну, втрати та пошуки сенсів. І весь роман пронизаний музикою. Тому я так здивувалась, коли дізналась, що Галина Матвєєва — не професійна музикантка, а як каже в інтервʼю видавництву Фабула, «просто любить музику».
Ключ соль — як відомо, знак музичної нотації, з якого зазвичай починаються фортепіанні та скрипкові партії», — розповідає філологиня Тетяна Курманова.
Авторка книги розповідає, що для цього роману у неї був довгий список варіантів назв, і «Ключ соль» була в першій трійці. «Але я чекала знаку, щоби затвердити назву. Їхала якось в автобусі і побачила на весь фасад будинку намальований скрипковий ключ. Це був промовистий знак! Щодо символізму. Ключ соль — це початок, вдих, без нього не буде музики», — каже Галина Матвєєва.
«Для більшого занурення в книгу можна скласти плейлист. Найчастіше тут згадується аргентинський композитор Астор П’яццолла. Наприклад, Його «Verano Porteño» супроводжує вир студентського життя….а «Лібертанго» — життя у окопах.
З музикою герої ходять за кавою, займаються коханням, сваряться і воюють. Музика тут — невідʼємна частина прози».
«Видихаю легато про те, як мені подобається, як Інна сміється, а потім стискає губи, схожі на розчавлені ягоди журавлини. Ще подобається, коли зводить брову, якщо не згодна з партитурою, якщо хибить по темпу і знає про це, подобається, коли вдихає винний запах перед тим, як зробити ковток. Далі — деташе:
Я люблю
Як вона
розповідає,
що обрізала коси,
щоб купити туфлі,
як хотіла коц,
а купила Ямаху,
як читала книгу,
і про що там ідеться,
і як забракло сили
дочитати до кінця.
Сонфіле про те, як я заздрю старому піаніно, на якому вона грала ноктюрни, і, господи, здається, скільки можна, бо в мене своє життя, і так, вона всього лише подруга, але якого біса я так хочу їй догодити?»
Тетяна Курманова розповідає:
«Роман починається і закінчується в листопаді, коли «бісить геть усе». Більшість подій — у Харкові: від 90-х років і до повномасштабного вторгнення. І саме ця частина — після 2022 року — для мене була найзворушливіша. І те, як Семен стає добровольцем, воює, отримує поранення, відновлюється, болісно повертається до цивільного життя. Без надмірної героїзації, але відверто і чесно».
«Їхав зранку містом і несподівано подумав, що зупинку кровотечі можна відпрацьовувати на стінах будинків, на асфальті, на металевій огорожі парку. Вкладаєш у долоню всю свою лють і притискаєш її до діри від уламку снаряда. Тримаєш міцно, допоки ненависть не припинить цебеніти. Про всяк випадок можна ще перелічити заподіяне ворогом зло. Все? Відпускай поволі. Кажи собі, що дім устоїть, дорога відновиться, огорожа загоїться зеленим гіллям. І йди повертати смерть туди, звідки прилетіла».
«Оповідь ведеться від імені Семена, але жіночих персонажів тут багато, вони цікаві, і звісно ж, більшість — музикантки. Заплутаний клубок почуттів переповідати не буду — прочитаєте», — з усмішкою каже Тетяна Курманова.
«Цікаво те, що роман довжиною у майже ціле життя написаний мазками, здебільшого — діалогами та монологами. Читається дійсно легко, але мені у романі дещо не вистачило обʼємності героїв, пояснень їхніх вчинків та передумов дій, проте, можливо, це спеціальний прийом авторки.
«Ключ соль» — музичний роман-настрій, який надихає оптимізмом у нашій непростій буденності. І тут відкритий фінал, який дає надію.
«Ключ соль» Галини Матвєєвої треба читати, коли хочеться життєвої прози про пошук сенсів та кохання всього життя під універсальну мову музики», — радить авторка проєкту «Книжкова полиця» Тетяна Курманова.
Нові випуски та повтори програми «Книжкова полиця» з Тетяною Курмановою слухайте в етері Громадського радіо щодня о 9:25 та 16:45.
Партнер проєкту «Книжкова полиця» — видавництво Фабула, бренд видавничої групи Ранок. Фабула — світ крізь історії.