Як вибороти право на земельний пай в Україні?

З’ясовуємо, що є важливим для такої категорії справ? Які документи  і де потрібно шукати для підтвердження свого права на земельний пай?  Як діяти громадянам і громадянкам далі, щоб рішення суду виконувалося? Пояснює Альона Гушкан, начальниця Окнянського бюро правової допомоги в Одеській області.

Лариса Денисенко: Земельні питання є надзвичайно актуальними і з ними стикається дуже багато людей. Ця тематика посилилась, оскільки учасникам бойових дій була надана можливість отримати земельний пай, дуже багато людей згадали, що вони теж мають на це право. З чим до вас звернувся клієнт?

Альона Гушкан: До нас звернувся 40-рійчний житель Окнянського району. Він колись працював у колгоспі, був членом КСП, але пай не отримав. На жаль, так сталося, що він усно звертався до колишнього керівництва колгоспу, але йому відмовляли.

Коли він дізнався, що відкрилось наше бюро, звернувся за правовою допомогою. Вперше він звернувся у жовтні 2016 року, йому було надано роз’яснення про коло осіб, які мають право на земельну частку (пай), про документи, які треба зібрати, щоб отримати вторинну правову допомогу.

У листопаді він звернувся до нас вже з переліком документів і було прийнято звернення на вторинну правову допомогу. І почався збір документів. Ми почали з того, що намагалися врегулювати дане питання в досудовому порядку. Підготували особі заяву до сільської ради.

Лариса Денисенко: А зі збору яких документів треба починати? Яку допомогу тут надаєте ви як бюро і чим має займатися сама людина?

Альона Гушкан: Дана особа мала надати паспортний документ (у нього було тимчасове посвідчення громадянина України, оскільки паспорт був втрачений), ідентифікаційний номер, довідка про доходи. На той час потрібно було надавати довідку про склад сім’ї і довідку про доходи особи, з якою він проживав. Зараз процедура спростилася і особі достатньо пред’явити паспортний документ, ідентифікаці

йний номер. Якщо ця особа проходила як малозабезпечена, достатньо пред’явити довідку про розмір заробітної плати, якщо він ніде не працює, то довідка ОК-5 з Пенсійного фонду за останні шість місяців, довідка з податкової служби (в залежності від того, який це квартал, якщо за І і ІІ квартал, то на даний час поки видають тільки довідку за І квартал поточного року). З цих довідок буде видно, має особа дохід чи ні. Якщо особа є малозабезпеченою і має дохід менше двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, вона проходить на вторинну допомогу. Дана особа проходила як малозабезпечена.

Лариса Денисенко: Що ви далі робили, щоб забезпечити йому його право? Що довелося роз’яснювати, шукати, до кого зверталися?

Альона Гушкан: Ми почали з того, що з’ясували, чи дійсно особа була членом КСП на момент розпаювання. Ми звернулися в трудовий архів. Оскільки у даної особи не було трудової книжки, то питання було трохи ускладнене, адже за трудовою книжкою можна було встановити, чи приймалася дана особа в колгосп на роботу, чи вона була прийнята в члени КСП (оскільки особа має обов’язково бути членом КСП, щоб мати право на отримання земельної частки (паю).

Купити сільськогосподарську землю можна буде лише безготівково — Милованов

Ринок землі в Україні: міфи, ризики, перспективи

Лариса Денисенко: А яких це часів стосується, коли ваш клієнт був колгоспником?

Альона Гушкан: У члени КСП він був прийнятий в 1992 році. Розпаювання було закінчене 25 грудня 1995 року. Тобто цей період він працював у колгоспі. З грудня 1993 року по травень 1995 він проходив військову службу, після якої знову повернувся в колгосп і працював там до розпаювання.

Лариса Денисенко: Тобто це по суті 22 роки тому. Якщо в людині нема трудової книжки, куди вона має звертатися, щоб підтвердити тодішній статус?

Альона Гушкан: Ми порадили особі (та сприяли їй в цьому) отримати інформацію з трудового архіву районної державної адміністрації. В архівах ми знайшли протокол №6 від 1992 року згідно до якого дана особа була прийнята в члени КСП, відомостей щодо його виключення з членів КСП не було. Тобто особа була прийнята в члени КСП, працювала до розпаювання, тому не втратила своє право отримати земельну частку (пай). Якби він був виключений, то втратив би право на отримання земельної частки (паю).

Лариса Денисенко: Ви кажете, що він звертався усно, щоб отримати пай, це ніде не зафіксовано. Чи можна людям в аналогічний ситуації сподіватися, що достатньо підтвердження, що ти був чи була колгоспником чи колгоспницею, і можна вже поновити цю нитку, вибороти право на земельний пай, навіть якщо тоді не писала або не писав письмової заяви

Альона Гушкан: Особа обов’язково мала бути членом КСП і на момент розпаювання не мала бути виключена з членів КСП. Якщо особа згідно до трудової книжки або відомостей з архіву виключена з членів КСП до розпаювання, то не має права на земельну частку (пай).

Лариса Денисенко: Ви зрозуміли, що він не виключений з членів КСП, а тому має право на пай. Як розгорталися події далі?

Альона Гушкан: Ми звернулися в сільську раду (на території якої знаходився колишній колгосп) до голови сільської ради з заявою, щоб врегулювати це питання в досудовому порядку з метою отримання земельної частки (паю). Але сільська рада відмовила, посилаючись на те, що пройшов довгий час і щоб виділити даній особі земельну частку (пай), необхідно рішення суду. Особі було рекомендовано звернутися до суду.

У даної особи був розрив в самому стажі роботи в трудових відносинах. Він був членом КСП, але за довідкою з трудового архіву він пішов на військову службу в грудні 1993, прийшов у травні 1995. Але з травня по грудень 1995 були відсутні відомості щодо його трудової діяльності. Тут у сільської ради виникло питання, чи дана особа продовжувала трудову діяльність в даному колгоспі і чи мала вона право на земельну частку (пай). Це теж увійшло в обґрунтування їхньої відповіді.

Лариса Денисенко: Якщо людина не виключена за документами, це можна трактувати з точки зору певної презумпції довіри, що в принципі вона там працювала? Але ви все одно вирішили порадити клієнту звертатися через суд?

Альона Гушкан: Так, сільська рада відмовилась у добровільному порядку виділяти земельну ділянку, тому в нас не було іншого вибору, як звернутися в суд. Перед тим ми зверталися в районну державну адміністрацію з метою отримання сертифікату, державного акту на право на земельну частку (пай), але теж була відмова. На даний час ні сертифікат, ні державний акт на земельну ділянку не видається, а видається витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Лариса Денисенко: Коли дійшло до звернення в суд, які документи ви готували і яка була правова позиція?

Альона Гушкан: Спочатку ми робили запити до місцевого Держгеокадастру. Нам потрібна була копія державного акту на землю, ми хотіли подивитися, чи є дана особа в списках, які додаються до державного акту, що давало право на отримання земельної частки (паю). Даної особи в додатку не було, але не було й в списках на виключення з осіб, які мають право на земельну частку (пай). Тобто його не було ні в додатку на отримання, ні у виключеннях. Потім від відділу Держгеокадастру дізналися площу земельної ділянки. Кожному члену КСП видавалася однакова земельна частка (пай).

Тобто в залежності від площі ділянки і кількості осіб, які мали право на земельну частку (пай), вона ділилася на рівні частини. За довідкою земельна частка (пай) кожному члену КСП даного колгоспу видавалася в розмірі 4,5 умовних кадастрових гектара. З Держгеокадастру, оскільки це майновий позов, ми дізналися ціну даної земельної ділянки станом на момент звернення.

Також зверталися до військкомату, оскільки в даної особи не було військового квитка, нам треба було підтвердити факт, що з 1993 по 1995 рік він перебував на військовій службі і нам це підтвердили. Після того, як особа отримала відмову від сільської ради, ми звернулися з запитом, чи дійсно створювався резервний фонд земель колишнього КСП, чи є в даному фонді вільні земельні ділянки, з яких може бути виділена земельна ділянка особі, яка має звертатися до суду. Ми отримали відповідь, що є вільні земельні ділянки. Згодом на засіданні Держгеокадастр підтвердив, що є 20 нерозпайованих земельних часток (паїв), з яких особа може отримати земельну ділянку, на яку вона має право.

Лариса Денисенко: Як відбувався суд? З якими правовим позиціями були, ваш клієнт, а з якою позицією була сільська рада?

Альона Гушкан: 28 лютого 2017 року ми звернулися до суду з позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай), було відкрите провадження по справі 13 березня 2017 року. Відповідачами по даній справі були сільська рада і районна державна адміністрація, третьою особою було Головне управління Держгеокадастру в Одеській області.

Відповідачі на судове засідання не з’явилися, надавши заяву щодо розгляду справи за їхньої відсутності, задоволення позову вони не заперечували. Головне управління Держгеокадастру теж надало заву щодо розгляду справи за їхньої відсутності, тому справа розглядалася за участі представника та позивача.

Лариса Денисенко: Як відбувають такі процеси, коли фактично немає сторони?

Альона Гушкан: Суд з’ясовує, коли особа була прийнята на роботу, якими документами це підтверджується, чи нема розриву в трудовій діяльності, чи всі документи збігаються: що викладено в позовній заяві, номер протоколу, коли особа була прийнята. І робився запит до архіву, чи дійсно такий протокол є. На запит суду надавалася копія протоколу, суддя порівнював, чи дійсно це відповідає дійсності. Перевірялися дані щодо розміру земельної ділянки, чи дійсно кожному члену КСП виділялася земельна ділянка саме в цьому розмірі.

Також ми забезпечили свідка, оскільки в трудовій діяльність був розрив (архів даного підприємства зберігся не в повному обсязі, оскільки він згорів і частково був втрачений). Ми знайшли і викликали головного бухгалтера підприємства, вона підтвердила, що дійсно знає дану особу, що ця особа з моменту прийняття в члени КСП до моменту розпаювання безперервно працювала на даному підприємстві за винятком, коли проходила військову службу.

Лариса Денисенко: Що ще цікавило суд? Чи поданих документів і показів свідка вистачило?

Альона Гушкан: Ще суд дуже цікавило, чого особа довгий час не зверталася до суду. І ми пояснили, що особа тільки нещодавно дізналася, що вона дійсно має право. Не зі слів, а є законодавчо закріплені норми, які гарантують йому право на отримання земельної частки (пай). Він раніше звертався, але йому відмовляли в усній формі. Особа не має юридичної освіти, в даних питаннях не розбирається, тому він прийняв це за чисту монету і вважав, що так має бути. Звернувшись до нас, він отримав кваліфіковану юридичну допомогу, роз’яснення і зрозумів, що його право було порушено.

Лариса Денисенко: Тобто суд пристає на позицію того, що в людини є незнання?

Альона Гушкан: Більше на те, що особа тільки нещодавно дізналася, що має право на дану земельну частку (пай). Тобто терміни починають діяти з моменту, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення свого права. Ми наголошували саме на цьому.

Лариса Денисенко: Яке рішення ухвалив суд?

Альона Гушкан: Суд визнав за даним громадянином право на земельну частку (пай) у розмірі 4,5 умовних кадастрових гектара, прийняв рішення щодо виділення йому земельної частки з земель, розташованих на території даної сільської ради, які перебували в колективній власності колишнього КСП, про яке ми говоримо. Не було конкретизації, з якого фонду виділити, але наголос робився на те, щоб виділити дану земельну ділянку із земель, які належали колишньому КСП.

Мінекономіки запустило портал, який допомагатиме у боротьбі з тіньовим ринком землі: як він працює?

Лариса Денисенко: А як виконується рішення?

Альона Гушкан: Особа має звернутися до сільської ради, на території якої розташована дана земельна ділянка, отримати викопіювання. І дана сільська рада на сесії виконкому має прийняти рішення щодо надання дозволу на виділення проектної документації на дану земельну ділянку. Особа знаходить організацію, яка має ліцензію, має право виготовляти технічну документацію, дана організація підготує пакет документів. Після цього особа має знову звернутися в сільську раду для затвердження документів.

Лариса Денисенко: Чи має сільська рада дискрецію в якийсь спосіб оминути виконання судового рішення, якщо людина, припустимо, не повністю підготує пакет документів, звернеться не до тієї організації або не виконає якісь процедури?

Альона Гушкан: Як правило, якщо є зауваження до технічної документації, організація, яка підготувала, виправляє. Проводяться експертизи землі, встановлюються її межі, інформація готується в паперовому вигляді та на електронному носії. Якщо буде відмова, дана організація згідно договору має усунути всі недоліки, які були виявлені.

Щодо того, що сільська рада може оминути дане рішення, ми обговорювали це попередньо з сільським головою. Йому треба було рішення суду, щоб дане питання можна було обговорювати і пояснювати депутатам, чому даній особі через такий великий проміжок часу потрібно виділити земельну частку (пай) із нерозпайованих земель.

Лариса Денисенко: Людина отримала земельний пай чи ще тривають процедури?

Альона Гушкан: Ще тривають процедури. Особа підходила до мене і казала, що вона зверталася до сільського голови, заперечень нема, він радий допомогти. Процес запущений, наша допомога на даному етапі вже непотрібна.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

ДУЖЕ РАДИМО ПОДИВИТИСЯ: