Які існують особливості роботи з вразливими клієнтами у юриспруденції?

Для кожного фаху існують своїх професійні виклики. У юриспруденції таким викликом може стати робота з вразливими клієнтами

Які існують особливості роботи з вразливими клієнтами у юриспруденції?
https://static.hromadske.radio/2019/09/Syuzhet_Vrazlyvi-kliyenty.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/09/Syuzhet_Vrazlyvi-kliyenty.mp3
Які існують особливості роботи з вразливими клієнтами у юриспруденції?
0:00
/
0:00

Для кожного фаху існують своїх професійні виклики. У юриспруденції таким викликом може стати робота з вразливими клієнтами.

Ще донедавна в українському законодавстві не було чіткого визначення, хто такі “вразливі клієнти”, але у реальному житті правники завжди працювали з людьми, що належать до вразливих груп. Отож, у практиці юристи почали послуговуватися поняттями із закону про запобігання та протидію дискримінації і закону про соціальні послуги.

Людмила Гриценко, адвокатеса, заступниця керівника Черкаського відділення “Асоціації адвокатів України”, співзасновниця юридичної групи “Право” та керівниця Клубу майбутніх адвокатів розповідає, що неофіційно це поняття існує давно.

“Таке поняття існує давно, але на законодавчому рівні гарно визначене у законі про соціальні послуги. На сьогодні закон ще не введений у дію, це відбудеться 01.01.2020. Але це не говорить про те, що зараз ми не можемо користуватися цим визначенням”

За законом “Про соціальні послуги”, вразливі клієнти — це люди, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати.

Таку ситуацію може зумовити похилий вік, хвороба, психічні та поведінкові розлади, втрата соціальних зв’язків, насильство за ознакою статі, домашнє насильство тощо.

Адвокати, які працюють з вразливими групами клієнтів, у свою чергу, обирають собі конкретну категорію або кілька категорій та опановують вужчу спеціалізацію. Оксана Гузь, адвокатка та старша партнерка Адвокатського об’єднання «Прове», зазначає, що для кожної групи існує коректна лексика:

Як правило, адвокати, юристи практикують з кількома групами, з якими вони постійно працюють. Там вони знають коректну лексику, коректну термінологію, як правильно ставити питання. В принципі, у ситуації спілкування з вразливими групами клієнтів, мабуть, як з будь-якими іншими клієнтами, адвокат повинен бути трохи терапевтом, психологом – розуміти, що потрібно встановити і налагодити якісь довірливі стосунки для того, щоб людина відкрилася і дала тобі максимальну інформацію

У роботі з вразливими клієнтами знання психології суттєво допомагає зрозуміти проблему людини та встановити психологічно здоровий контакт. Людмила Гриценко наголошує, що робота передбачає більше ніж суто юридичну допомогу.

Ці проблеми лише на рівні юриспруденції не вирішуються. Це проблема комплексна, де однозначно треба працювати з психологами. Тому що психологи дуже добре роз’яснюють, які є наслідки травми, чому людина так себе поводить. Це певні спеціальні знання, яких інколи в юристів не вистачає”, – каже Л.Гриценко.

В Україні існує багато тренінгів, де навчають спілкуватися із вразливими клієнтами, погоджуються юристки Оксана Гузь та Людмила Гриценко. Оксана Гузь була однією з тренерок на курсі “Захисту потерпілих від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті”, який проводила Українська фундація правової допомоги.

Під час одного тренінгу стало зрозуміло, що без належної підготовки та практики юристи можуть не впоратися зі справою клієнта, який належить до вразливої групи.

З’ясувалося, що адвокати вміють захищати нападників, тобто це більше розповсюджено, ніж представляти інтереси потерпілих. А якщо потерпілі ще й з певної вразливої групи, то ось тут починаються проблеми. Тому ще дуже часто адвокати, як і більшість, людей на вулиці, – вони не бачать у чому проблема, вони не бачать дискримінації”, – каже О.Гузь.

Іноді на заняттях із підготовки адвокати та правники стикаються з переоцінкою власного досвіду. За словами адвокатки Оксани Гузь, це дає їм змогу усвідомити що пережила людина, чиї інтереси вони представляють.

Ти не можеш побачити дискримінацію, якщо ти не готовий дозволити собі зізнатися, що вона є – у твоєму житті або у житті оточуючих”.

Емпатія та психологічна чутливість можуть відігравати важливу роль у вибудові діалогу з вразливими клієнтами. Адвокатеса Людмила Гриценко, яка має досвід роботи з жінками, що зазнали насильства, розповідає основні принципи психологічно чутливого спілкування:

Дуже важливо робити це простою людською мовою. Перша порада: це не говорити юридичні терміни, не говорити ті слова, які людина не розуміє, тому це це створює певний бар’єр в комунікації, мовляв, де той юрист, а де я. Далі — тембр голосу, спокійний стан – не поспішаючи, роблячи паузи. Давати можливість людині зупинитися, якщо це розповідь. Обов’язково роз’яснити право зупинитися тоді, коли ця людина хоче

Існують чіткі техніки та методики, що допоможуть сторонам краще порозумітися. Людмила Гриценко пояснює, з чого краще почати розмову з вразливим клієнтом:

Запитання спочатку мають бути відкритими, тобто дати людині можливість розповісти, потім, якщо розмова пішла і людина розповідає ситуацію, однозначно краще перевірити розуміння за допомогою уточнюючих запитань і самому їх проговорити. Наприклад, “Я правильно вас розумію?” Так чи ні?

Не кожен фахівець витримує напругу такої роботи, час від часу юристи та юристки, які працюють із вразливими клієнтами, стикаються з професійним вигоранням. Так, вони можуть втратити бажання вести справи конкретної групи клієнтів або й бажання працювати у юриспруденції загалом. На думку пані Людмили, є спосіб перевірити себе.

Тут дуже важливо відслідковувати себе, свій ресурсний стан і розуміти, чи справді цього хочеться. Якщо така потреба є, в мене особисто є така внутрішня потреба, я розумію, яка цінність стоїть за цією потребою, мені важливо бути причетною до процесів, до речей, які є набагато більш глобальними, ніж моя особистість, саме так я відчуваю свою реалізацію у соціумі, у цьому світі, мені так комфортно”, – вважає Л.Гриценко.

Юристки радять вивчати спеціалізовану літературу, шукати освітні матеріали онлайн-платформах та проходити навчальні курси. Вони можуть суттєво збагатити професійні навички адвокатів, які планують працювати з вразливими клієнтами. Людмила Гриценко розповідає, що для початку можна ознайомитися з програмою “Адвокат майбутнього”, проектами організації “Доступна та якісна правова допомога в Україні” та тренінгами на базі правових клубів “Провокатор”, що діють у Львові, Харкові, Дніпрі, Одесі та Києві. На її думку, вкрай важливо, щоб на таких тренінгах доповідачами були, зокрема, професійні психологи.

Оля Русіна, Оксана Баніт, Київ, Громадське радіо

Ілюстрація: Координаційний центр з надання правової допомоги