Захист прав на земельні частки: що варто знати

У двадцятій програмі циклу Гену справедливості – Марина Кулік, начальниця відділу «Захарівське бюро правової допомоги» Роздільнянського місцевого центру з БВПД. Як можна перевірити, чи є у людини право на земельну частку? Що робити, коли під час розпаювання землі не видавався сертифікат на земельну частку? Як можна відновити право на земельну частку, якщо ви раніше не знали про це? Які докази вивчає суд під час розгляду земельних спорів?

Лариса Денисенко: Як так сталося, що ваш земельний пай ніби був, а потім в один момент зник?

Марія Ігнатівна: Щиро кажучи, я й не знала, що маю землю. Сталося так, що одна жінка пішла до архіву добиватися за землю свого чоловіка і там у додаткових списках побачила і моє прізвище, мої дані.

Взяла я згодом виписку про це своє право на землю з архіву і звернулася в колгосп. В колгоспі я працювала з 1999 року і тоді ж писала заяву щодо додаткових списків, адже землю розпайовували у 1995-му. Ми чекали, коли нам ці паї роздадуть. У січні 2000-го працівники колгоспу самі собі зібралися і склали додатковий список. 24 людям з 81 особи за списком землю так і не дали.

Про Центр надання безоплатної правової допомоги ми вичитали в газеті. Випадково вичитали. І я пішла до них, щоб розказали, що мені взагалі з цим робити і як діяти. Організувалася ще з кількома жінками. Деякі документи ми самі збирали, деякі – працівники центру. Не всі ж документи нам на руки дають, деякі лише адвокатам.

Лариса Денисенко: Які документи не хотіли давати?

Марія Ігнатівна: З колгоспу справку дати не хотіли, ще з деяких установ. Не те, щоб вони її не давали, просто говорили якісь відмовки. Але ми зібрали усі довідки і подали до суду.

Лариса Денисенко: Які документи потрібні для того, аби податися до суду? Де їх збирати і до кого за ними звертатися?

Марина Кулік: Потрібно почати з запитів. Ми звернулися до архіву РДА, до селищної ради, до відділу Держгеокадастру в районі. Дізналися чи розпайованими є земельні ділянки, що були надані у колективну власність; чи створювався резерв за колишнім КСП; який середній розмір земельної частки паю по цьому КСП; його вартість.

Лариса Денисенко: Що людина обов’язково має зазначити у запиті? Про що потрібно запитувати?

Марина Кулік: Ми ставили конкретні питання. На початку дізнавалися чи взагалі ці земельні ділянки були розпайовані, чи створювався резерв. Виясняли яким є середній розмір частки паю на одну людину і вартість, аби вказати ціну позову, адже це позов майнового характеру.

Лариса Денисенко: Як боротися з тим, що земельні ділянки ділили без попереднього ознайомлення людей про те, що подібні збори відбудуться? Адже люди навіть не знали, що мають право на землю.

Марина Кулік: Для цього потрібно звернутися до архіву РДА за державним актом про передачу землі у колективну власність. До нього ж додаються списки людей, які були членами КСП і мали право на отримання паю. Тому для початку: потрібно звертатися до архіву.

Лариса Денисенко: Які ще документи, окрім запиту до архіву, треба мати?

Марина Кулік: Також ми подавали трудову книжку, аби було зрозуміло чи була людина членом КСП і якщо була, то в яких роках.

Лариса Денисенко: Якщо людина, наприклад, втратила трудову книжку?

Марина Кулік: Для цього знову ж таки потрібно звертатися до архіву. Якщо там інформація відсутня, то стаж роботи треба підтверджувати у судовому порядку. Можливо, навіть за показанням свідків, які працювали разом на цьому ж КСП.

Лариса Денисенко: Що ще потрібно?

Марина Кулік: Документ з рішенням селищної ради про передачу землі у колективну власність, державний акт на право колективної власності, список новоприбулих членів КСП, витяг протоколу зборів уповноважених членів КСП. Цього достатньо, аби надати суду докази, що людина мала право на отримання паю.

Лариса Денисенко: Пані Марія говорить, що не завжди можна було отримати потрібні документи, або ж отримати, але через деякий час. Як з цим боротися? Лише за допомогою юристів, адвокатів?

Марина Кулік: У нашому випадку було так, що Марія Ігнатівна просто не одразу могла пояснити що саме їй потрібно. За таких обставин краще, звісно, звертатися до юристів. Взагалі раджу усім: якщо вам потрібна інформація від якоїсь організації, то звертайтесь до неї у письмовій формі.

Лариса Денисенко: Якщо людина все одно не може отримати потрібну кількість документів. З різних, іноді навіть правдивих причин. Куди ще можна звертатися? Адже без необхідно пакету документів навіть процес розпочати неможливо.

Марина Кулік: Окрім архіву це – показання свідків.

Лариса Денисенко: Пані Маріє ви діяли безпосередньо за інструкціями юриста? Чи були ви в суді?

Марія Ігнатівна: Так, в суді була. Страшно було, бо час втрачений, скільки років минуло. Але суд ухвалив рішення, що ми маємо право на землю.

Лариса Денисенко: На засіданні вас особисто про щось запитували?

Марія Ігнатівна: Так, запитували чому чекали стільки часу і чому не звернулися раніше. Ми відповідали як є, що не знали, тому не зверталися.

Лариса Денисенко: Коли документи вже готові, як бути далі?

Марина Кулік: Зібравши усі документи, що підтверджували право Марії Ігнатівни на отримання земельної частки паю, ми подали позовну заяву до суду. Відповідачами були РДА та селищна рада. Ціна позову – 216 249 тис грн. Позивачі мали сплати судовий збір розміром 2169, 49 грн. Майновий стан пані Марії не дозволяв повністю оплатити цей збір, тому ми подали до суду клопотання щодо зменшення суми судового збору. Як наслідок суд зменшив суму до 1081, 49 грн.

Лариса Денисенко: Суд враховує лише матеріальний стан чи й вислуховує інші аргументи щодо зменшення цієї суми?

Марина Кулік: Коли ми подавали клопотання, то вказали, що Марія Ігнатівна проживає одна, вона інвалід ІІІ групи, отримує лише пенсію, також купує ліки і платить комунальні послуги. Тому сума грошей у неї залишається дуже незначна. Показали майновий стан нашої клієнтки, просили піти на зустріч.

Лариса Денисенко: Отож, які документи потрібно готувати до суду, коли йдеться про вирішення подібних питань? Що ще потрібно додати до позовної заяви?

Марина Кулік: Ми додали копію трудової книжки позивачки, рішення селищної ради про передачу землі у колективну власність, копію державного акту на право колективної власності на землю, список членів КСП для отримання сертифікату на земельну частку паю. Також витяг з протоколу зборів уповноважених членів КСП. Надали інформацію чи розпайовані були земельні ділянки, чи створювався резерв, який рахувався за колишнім КСП. Вказували середній розмір земельних часток паю.

Лариса Денисенко: Як тривали судові засідання? Чи досі розглядається це питання?

Марія Ігнатівна: Після першого засідання наступний суд відбувся через місяць. На друге засідання не включили ще одну сторону – колгосп. Тому було аж три суди.

Марина Кулік: Відповідачі у справі не заперечували і попередньо написали заяви, щоб справу розглядали без їхньої участі.

Лариса Денисенко: Про що запитував суд, зокрема, у пані Марії, у відповідачів?

Марина Кулік: Запитували чому звернулися лише зараз. Перевіряли документи чи дійсно вона там працювала, чи була у списках. Ретельно вивчали доказову базу.

У зверненні до суду ми вказували, що позивачка не пропустила термін позовної давності, адже вона про своє право на цю землю дізналася лише у листопаді 2016-го. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася про порушення свого права. Максимальний термін – до 3 років.

Лариса Денисенко: Як довести у суді, що людина саме у листопаді 2016 року випадково дізналася про цей пай?

Марина Кулік: В принципі суд завжди на боці позивачів. Вони поставилися з розумінням до того, що людина не може знати усіх своїх прав і чи були вони порушені. Тому слів Марії Ігнатівни було достатньо, аби суд прийняв позовну заяву.

Земельні питання є категорією справ, які без юридичної допомоги не вирішити

Лариса Денисенко: Коли людина вже має на руках рішення суду, що потрібно робити далі?

Марина Кулік: Треба звернутися до селищної ради для отримання викопіювання із нанесення місця розташування земельної ділянки та довідку про погодження. Опісля звернутися до РДА щодо надання дозволу на розроблення технічної документації землеустрою. Далі потрібно розробити цю документацію, затвердити і отримати в адмінцентрі право власності на земельну ділянку.

Тому ми здійснюємо супровід клієнтки.

Лариса Денисенко: Наскільки типовою є ця ситуація? Чи багато людей стикаються з тим, що потрібно у судовому порядку доводити, що вони є власниками чи власницями земельного паю?

Марина Кулік: У нашому бюро правової допомоги таких клієнтів достатньо. Лише у цьому КСП є 24 особи, які не отримали пай, хоча мають на це право.

Лариса Денисенко: Закликаю людей, які працювали у колгоспах, перевіряти подібні дані стосовно себе, щоб не втратити своє право на частку земельної ділянки.