Архієпископ Сімферопольський та Кримський Української православної церкви Київського патріархату Владика Клімент розповів Громадському радіо про приклади порушень прав людини у Криму та, як він вважає, зраду української влади.
3 листопада Національний банк України прийняв постанову “Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони “Крим”. Згідно постанови громадяни України, а також юридичні особи з кримською реєстрацією визнані нерезидентами. Таким чином їм фактично відмовлено в наданні повного спектру банківських послуг, які можуть використовувати всі громадяни України. Це і відкриття депозиту, і оформлення кредиту, і купівля іноземної валюти, а також багато інших. Архієпископ Сімферопольський та Кримський Української православної церкви Київського патріархату Владика Клімент закликав президента України Петра Порошенко почати діалог із кримчанами щодо вирішення питань Криму. А також змінити або скасувати постанову Нацбанку разом із іншими законами, прийнятими Верховною Радою, які віддаляють Крим від України. Крім того, священик розповів Громадському радіо про інші приклади порушень прав людини у Криму.
Владико Клімент, із якими проблемами зараз доводиться стикатися?
Ми з вами наближаємось вже до 2015 року. І згідно російського законодавства, незалежно від нашого бажання, всі установи, які були зареєстровані на території Криму, мусять бути перереєстровані по російському законодавству. Це дуже болісний для нас процес, як це буде відбуватися, який механізм перереєстрації – це мені не відомо. Як виходити з цієї ситуації – я так само не знаю. Єдине, що зараз вже я починаю стикатися із труднощами, пов’язаними з оплатою комунальних платежів. Коли була Україна, то юридична особа могла одержати гроші від фізичної особи. Згідно російського законодавства, юридична особа мусить одержати гроші тільки від юридичної особи. Для того, щоб мати статус юридичної особи, я мушу зареєструватися. І це є проблема, яка не визначена. Дозволу на перереєстрацію я ще з Києва не маю. Я розумію, що будь-яка перереєстрація – це є політичний момент. Будь-яка перереєстрація по російському законодавству буде свідчити про те, що київський патріархат визнає все те, що відбулося в Криму.
Нещодавно ви звернулися до президента з вимогою почати діалог із кримчанами, права яких останніми законами та постановами, були обмежені?
Останні закони, які були прийняті Національним банком України, Верховною Радою, закони, які підписав президент щодо створення Вільної економічної зони і постава Нацбанку, яка не обмежує, а заборонила будь-які фінансові операції громадянам України, які зареєстровані в Криму, свідчать про те, що Україна як держава, як почала здавати Крим в березні 2014 року, так продовжує це робити і досі. Прийняті закони не спрямовані на захист українців в Криму, вони спрямовані на захист власного бізнесу тих мільйонерів, які мають тут бізнес. Про це вже говорять і експерти, які аналізували ці закони.
Головна думка цих звернень – те, що президент України мусить почати діалог з українською громадою, яка виїхала з Криму. Не залежно від того, хоче він цього, чи не хоче. Яценюк, який здав Крим, так само мусить зробити все, щоби громадяни України, які виїхали з Криму, мали соціальній захист. Щоби ці ганебні постанови і закони було або змінено, або відмінено. Не може громадянин України, який має український паспорт, який народився в Україні, якому Україна, згідно Конституції, гарантує права, не може він бути обмежений в рамках “резидент чи не резидент”.
Друге питання пов’язано з розблокуванням тих депозитних рахунків, тих карточок, які були відкриті банками України, коли мешканці Криму вкладали в ці банки гроші. Розблокуйте ці картки. І віддайте людям гроші, які сьогодні по суті ви вкрали. Особливо це стосується ПриватБанку. Він дуже добре рахує свої кошти. І стягує втричі більше, ніж людина колись в нього позичила. Віддайте вкрадені гроші, які ви вкрали у людей розблокуйте ці карточки. І не посилайтеся на те, що ви тут залишили майно. То є ваші проблеми.
Хтось із кримської влади приходив до вас на розмову щодо подальшої долі Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира та Ольги у Сімферополі та взагалі церков Українського патріархату, що ще залишилися в Криму?
Ніяких розмов зі мною ніхто не вів, і судячи з того ставлення, яке сьогодні ми відчуваємо – це і віруючи Київського патріархату, і священики, які залишились у Криму, ніхто з кримської влади з нами говорити не хоче і не буде. І на превеликий жаль, влада України нас так само і не чує, і не баче.
Що з тими церквами, які були захоплені та розгромлені так званою “самообороною”? Як, наприклад, Храм Пресвятої Богородиці у селі Перевальному під Сімферополем, яку у червні розгромили представники казацьких формувань?
Вони закриті, там не звершуються богослужіння. Те, що відібрано, те, що закрите, воно на превеликий жаль, припинило своє існування.
А скільки взагалі у Криму залишилося церков Київського патріархату? І яка їх подальша доля?
Зараз залишилось 9 приходів, де постійно йдуть богослужіння. Подальша доля буде залежати від того, як ми зможемо все це перереєструвати. Якщо ми зможемо перереєструвати майно, тоді можна про щось говорити. Якщо ми не зможемо це зробити, я вже психологічно налаштований на те, що майно, яке належало Управлінню Кримської єпархії, може бути просто “націоналізовано” кримською владою. Прикладів “націоналізування” в Криму вже достатньо.
Який зараз приход взагалі? Людей збільшилося?
На богослужіння приходить багато людей. Людей збільшилося в церквах. Не тільки в кафедральному соборі у Сімферополі, але й в регіонах. Багато фактороів. Основний фактор – це те, що люди можуть спілкуватися українською мовою. Це один з факторів. Другий – церква є об’єднуючою установою, яка об’єднує людей, особливо в тяжкі години та роки, які ми з вами переживаємо. Настрої прихожан – ходити в свою церкву, молитися Богу і спасати свою душу. Бо для багатьох українців, які залишилися в Криму, церква Київського патріархату – це єдина церква в Криму, яка сьогодні об’єднує українців Криму.
Тетяна Курманова
Програма «Хроніки Криму» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.
