Між політикою та боротьбою за Крим: що далі?

Журналісти «Громадське.Крим» запросили до розмови представника Меджлісу Ескендера Барієва, спікера Правого сектору та німецького дипломата.

Cергій Мокрушин: Чому дали електрику, чому підключили ЛЕП? З погляду Меджлісу як виглядає ця ситуація?

Ескендер Барієв: Насправді це цікавить всіх і не тільки на материковій частині України, а, у тому числі, цікавить і людей, які проживають в Криму, тому що багато в Криму проукраїнські налаштованих громадян. І зокрема кримськотатарський народ в переважній більшості все-таки підтримував те, щоб не надходила електроенергія на територію півострова.

Але є ряд моментів. Коли ми говоримо про боротьбу або про протидію країні-окупанту, країні-агресору, ми повинні розуміти, що боротьба має бути комплексна.

Боротьба повинна бути спільною і скоординованою з міжнародними організаціями, з країнами-гарантами, які, у тому числі, підписувалися під Будапештським меморандумом.

Підключили одну із самих малопотужних ліній, це я відразу підкреслю, бо з чотирьох ліній якраз лінія Каховка, її «Титан» називають или Каховка-Армянськ, її потужності дозволяють подавати не більше 250 МВт.

Що таке 250 МВт для Криму? Ми знаємо, що Криму необхідно від 1000 до 1100 МВт. Десь близько 20% виробляє сам Крим. І, відповідно, 250 МВт ніяк не вплинуть особливо на те, щоб Крим міг бути повністю забезпечений електроенергією. Те, що заявляє окупаційна влада і російська сторона про те, що через енергоміст вони подали 250 МВт — це не відповідає дійсності, оскільки там не більше 100 МВт.

Cергій Мокрушин: Криму зараз, як і раніше, електроенергії не вистачає?

Ескендер Барієв: Не вистачає і не буде вистачати, тим більше ми говоримо про те, що зараз стає холодно і тому було прийнято рішення, що все-таки потрібно по цій лінії подати електроенергію, щоб можна було забезпечити цивільне населення. А в основному ця лінія зможе забезпечувати електроенергією тільки кілька районів: Північний Крим. Це Красноперекопський район, це місто Армянськ і частину Джанкойського району.

Cергій Мокрушин: Тим не менше, був опублікований список об’єктів, які будуть забезпечуватися електроенергією до останнього. Це список об’єктів, що не відключаються. Там дуже мало цивільних об’єктів. Там колонії, військові частини і так далі. Чи можна якось вплинути на цю ситуацію? Якщо електрики буде зовсім мало, може все-таки його будуть давати цивільним?

Ескендер Барієв: Дивіться: Україна та активісти акції не контролюють ситуацію на окупованій території. І тому розподіляти і приймати рішення буде сам окупант. З нашого боку ми повинні подати ту мінімальну кількість електроенергії, за допомогою якої можна буде забезпечити соціальні об’єкти і цивільних осіб, тим більше враховуючи те, що скоро холоди.

Те, що дозволили подати по цій лінії електрику, це говорить про те, що ми дотримуємося гуманізму. Ми, Україна, говоримо про те, що електроенергія подається тільки з тією метою, щоб не було якихось серйозних катастроф серед цивільного населення.

Анна Андрієвська: Судячи з сьогоднішньої заяви Чубарова, яку він зробив у парламенті, світло в Криму триватиме недовго. Тому що він заявив про те, що ініціатори блокади дають два тижні українській владі, для того щоб вирішити питання з узаконенням енергоблокади.

Ескендер Барієв: У першу чергу всі питання повинні вирішуватися правовим шляхом. Однією з вимог було або скасування, або зміна закону про вільну економічну зону в Криму, який і регулює торговельні відносини.

Був зареєстрований законопроект, який повинен регулювати цей процес, і ми подивимося, як себе поведе Верховна Рада України.

З іншого боку, у засіданні Кабінету Міністрів України так само брали участь представники Меджлісу, і ми розробляли проект постанови Кабінету Міністрів про тимчасове припинення поставки на окуповану територію продуктів харчування, товарів і так далі. Таким чином це і є правове врегулювання цих процесів.

І тоді державні органи та відомства, які відповідальні за ці процеси, повинні будуть виконувати свої обов’язки. Я маю на увазі і прикордонників, і митників. Але в цій постанові питання забезпечення електроенергією виводиться за рамки і виводиться на рівень РНБО. Тобто не можна говорити про те, що немає процесу на найвищому рівні — процес є. Йдуть консультації та обговорення.

Cергій Мокрушин: Давайте подивимося на рівень ще трохи вище: на міжнародний рівень. Саме в тому контексті, що Ленур Іслямов говорив про те, що на нього чиниться тиск з боку міжнародної громадськості. Це Франція і Німеччина. Наскільки серйозний це тиск? І як він виглядає, в якій формі?

Ескендер Барієв: Наскільки я володію інформацією, були зустрічі посла США з лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим, були зустрічі з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим і посла Великобританії, і ряду інших країн і міжнародних організацій. Представники цих дипломатичних відомств все-таки рекомендували, можна сказати просили про те, щоб кримські татари не перешкоджали відновленню лінії електропередач та постачання електроенергії на окуповану територію.

У боротьбі за незалежність і цілісність України ми повинні враховувати і думку, і позицію наших партнерів, які готові допомагати і відстоюють позицію цілісності України.

Cергій Мокрушин: Давайте подивимося яка думка у Німеччини. «Громадське» зустрілося з уповноваженим МЗС Німеччини з питань України Йоганнесом Реґенбрехтом, який висловився і з кримського питання.

«Позиція Німеччини щодо Криму залишається незмінною: ми засуджуємо незаконну анексію Криму Росією. Це — українська територія, яка має бути під контролем України. Ми співчуваємо українцям та кримським татарам, які залишились там, через порушення прав людини, які вони змушені терпіти. Ми закликаємо Росію звільнити Кольченка та Сєнцова, тому що справи проти них сфабриковані. З іншого боку Україна має виконувати гуманітарні забов’язання по відношенню до українців, які залишились на півострові.

Електропостачання має бути відновлене. На це є гуманітарні причини. В цьому питанні ми як гарні друзі України можемо лише давати поради. На мою думку, важливо дотримуватися гуманітарних та міжнародних забов’язань за своїми контрактами. В іншому випадку ми утримаємось від публічних коментарів.

Наша позиція по Криму залишається незмінною — ми бажаємо аби Україна відновила суверенітет, в тому числі над Кримом. Ангела Меркель сказала, що ми не забудемо про Крим, незважаючи на те, що Мінські угоди поширюються лише на Східну Україну. Нами був запроваджений режим санкцій щодо Криму, який діятиме допоки триватиме незаконна анексія Росією півострова», — заявив уповноважений МЗС Німеччини з питань України Йоганнес Реґенбрехт.

Cергій Мокрушин: Така позиція німецького дипломата. Що далі чекає на блокаду Криму? Ми бачили як вона почалась. Спочатку як товарна блокада Криму, тепер вона переформатувалася в енергетичну. Далі будуть такі трансформації?

Ескендер Барієв: Основний посил і основна мета — це товарна блокада.

Cергій Мокрушин: Фактично товарна блокада прийшла до свого логічного завершення, бо уряд заборонив.

Ескендер Барієв: Дійсно, є результати товарний блокади. Є результати в тому, що протягом вже трьох місяців не проїжджає великогабаритний транспорт з продуктами харчування, з різним товаром, з сировиною — і це є результат. І сьогодні я думаю Кабінет Міністрів як раз таки введе в правову площину прийняття такого нормативно-правового документа як постанова Кабінету Міністрів України.

Інше питання, що коли ми говоримо про електрику — це теж товар, це теж торгівля і торгові відносини. І крім того часто в прямих ефірах обговорювався договір, який можна підставити під сумнів, але ми розуміємо всі ті процеси, які відбуваються і, кажучи про товарну блокаду Криму, вона не закривається, вона триває.

Інше питання, що вона може трохи змінити свій формат, і, коли набудуть чинності нормативно-правові документи, що регулюють ці процеси, то тут основною функцією активістів товарної блокади стане більше моніторинг, а не сама акція, тому що для цього є спеціальні державні органи, які повинні виконувати свої функції.

Анна Андрієвська: Іслямов анонсував так само морську блокаду. Як це буде відбуватися? Так само він говорив в одному з інтерв’ю і про мережеву блокаду.

Ескендер Барієв: І про мережеву, і про банківську.

Cергій Мокрушин: Що таке мережева блокада?

Ескендер Барієв: Якщо я вам про це розповім, то ефективність цієї блокади може не спрацювати.

Але в усякому разі скажу про те, що якщо є такі заяви, значить, є і заходи. Інше питання, яким чином вони будуть реалізовуватися. Над цим потрібно ще працювати.

Але що стосується мережевої блокади, то мається на увазі і телефонний зв’язок, і Інтернет і т. д.

З іншого боку, ми зацікавлені у тому, щоб наші люди, що знаходяться в Криму, отримували інформацію. Сьогодні крім Інтернету і супутникового телебачення наші громадяни — і кримські татари, і українці — не можуть отримувати інформацію іншим способом.

Про банківську блокаду я вам скажу, що на території України працюють чимало банків-філій, які мають пряме відношення до центральних російських банків. І, відповідно, є певні процедури, над цим працюють висококваліфіковані юристи, тому все це реально, все це можливо.

Адже колись хтось не вірив, що буде товарна блокада, потім що буде енергетична, але й вона здійснилася.

Cергій Мокрушин: Правий сектор заявив, що через відновлення енергопостачання Криму покидає блокаду. Що насправді відбувається?

Ескендер Барієв: Що стосується активістів Правого сектору (хоча насправді там брали участь активісти з різних структур і громадських організацій), то уявіть стан людей. Коли вони йшли на цю акцію, вони йшли для того, щоб досягти результату. Основний результат — це деокупація Криму і звільнення політв’язнів. На жаль, на сьогоднішній день ми не отримали цей результат і я розумію цих людей, але думаю це не розбіжності, це непорозуміння.

Cергій Мокрушин: Давайте подивимося що думають зараз в Правому секторі. З нами на зв’язку Олексій Бик, речник Правого сектору. Скажіть, чи продовжуєте ви знаходитися на блокаді і які ваші подальші плани у зв’язку з тим, що в принципі включена ЛЕП «Каховка-Титан».

«Перш за все я би хотів наголосити на тому, що причиною нашого виходу із так званого «кримського майдану» є не стільки включення самої електроенергії, скільки порушення принципів, на яких ми співіснували з нашими партнерами по блокаді. Раніше всі рішення ухвалювались центральним оперативним штабом на чолі з Ельнуром Масляновим. Однак переговори, які лідери Меджлісу провели з Порошенком, пройшли без нас.

Нас поставили перед фактом таким, який не був затверджений з центральним оперативним штабом. Таким чином, ми сприймаємо це як усунення від виконання обов’язків. І тому ми не можемо продовжувати свою участь у «кримському майдані».

Саме тому ми змінюємо формат своєї присутності на кордоні з Кримом. Відтепер наші підрозділи будуть співпрацювати виключно зі Збройними Силами України. Формат цієї співпраці поки що обговорюється. Наш представник залишиться у центральному оперативному штабі. На Чонгарі наш блокпост досі існує, але ми будемо збирати речі та вивозити наших хлопців», — прокоментував Олексій Бик, речник Правого сектору.

Cергій Мокрушин: Ось така ситуація. Там залишаються інші формування, зокрема батальйон «Азов».

Ескендер Барієв: Йдеться про те, що ініціатива насправді була активістів кримськотатарського національного руху. І все навантаження на себе взяли вони, а, в першу чергу, це лідери кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров. І, звичайно, Ленур Іслямов, який там постійно знаходиться, бере на себе досить велике навантаження.

Що стосується активістів, то ми дуже вдячні. Спочатку йшлося про те, що Правий сектор як одна з організованих структур дуже чітко виконувала свої зобов’язання, знаходилася там і т. д.

Але є певні процеси, які потрібно було у зв’язку з останніми подіями провести. Тому я не думаю, що тут треба ображатися. Ми, в першу чергу, повинні розуміти, що як в медицині (а я медик за першою освітою) головне не нашкодити. Тобто ми повинні розуміти, що у нашої держави непроста ситуація, і ми поставили перед собою завдання вилікувати нашу державу від недуги. І ця недуга — зовнішня.

Анна Андрієвська: Майже 3 місяці лікуєте і що в результаті?

Ескендер Барієв: Я вам скажу — результат є.

Анна Андрієвська: Які результати в підсумку? Які із завдань, які були поставлені перед громадянською блокадою, виконані на сьогодні?

Ескендер Барієв: У першу чергу, це те, що товарна блокада відбулася — це раз. Друге, що тема Криму знову стала на перший ряд. Всі ці три місяці про Крим стали активно говорити і не тільки на всеукраїнському рівні, а й на міжнародному. Третє, так, ми не отримали звільнення політв’язнів, але…

Cергій Мокрушин: Ця вимога залишається?

Ескендер Барієв: Ця вимога залишається. І ми навіть мали інформацію, що окупаційна влада готова була йти на переговори, щоб звільнити, але я не знаю, що там сталося, але у всякому разі ми не побачили цього результату.

Я думаю, що ефективність акції, вона дає свої результати, і подібні дії повинні розвиватися в геометричній прогресії і давати результат. І те, що кримськотатарський національний рух спільно з українськими активістами, у тому числі активістами Правого сектора, змогли реалізувати дану акцію — я вважаю це велика заслуга всіх цих людей. Крим повинен бути не орденом на грудях у Російської Федерації, а тим важким каменем, який повинен нести економіку Росії на дно. І те, що за цей час ми побачили як дорого Росії обходиться утримання Криму, і надалі їй дорого буде утримувати півострів — це і є результат акції, це і є результати якнайшвидшого повернення Криму Україні.