hromadske.tv
Сергій Мокрушин: Розкажіть в цілому, чи виходить виживати в тих кримських компаній, які потрапили під міжнародні санкції?
Сергій Костяєв: У всіх ситуації різні. Наприклад, для «Чорноморнафтогазу», основної газової компанії Криму, все більш-менш нормально, ніяких особливих погіршень немає.
Є компанії, в яких ситуація трохи гірша. Це виноробні підприємства, в яких спад на 20-30%. Деякі з них орієнтували свою продукцію на країни Європи і ті ж Сполучені Штати. Тепер експорту в них нема.
Є компанії, в яких ситуація ще складніша, це, скажемо, авіаційні компанії, «Трансаеро». У них обіг скоротився на 75% у зв’язку з тим, що вони втратили тендер міжнародних організацій, за яким працювали.
І останнє: є структури, які в цілком жахливій ситуації, наприклад, порти, зокрема Севастопольский торговий порт, в них падіння товарообігу на 95%, тому що Європа заборонила судам, які ходять під європейськими прапорами, заходити до портів Криму.
Севгіль Мусаєва-Боровик: То як кримські компанії виживають за цих умов?
Сергій Мокрушин: В чому вони бачать порятунок, якщо бачать?
Сергій Костяєв: Насправді, особливого порятунку немає. Я оприлюднив статтю за результатами нашого дослідження «Економічна та соціальна адаптація Криму». Вона мала великий резонанс: ректору Фінансового університету зателефонували з Россільгоспбанку і попросили доповідь, ми скоро її надамо. Насправді, ніякої особливої підтримки в них нема. Можливо, комусь її нададуть, але наразі її немає.
Сергій Мокрушин: Весь 2014 рік кримcька влада казала, що ми зараз перейдемо на нові рейки, в нас завершиться перехідний період, Крим вже не буде настільки дотаційним регіоном. Зараз ми бачимо, що перехідний період фактично затягнувся, хоча було проголошено, що він завершився. Крим не становиться самостійнішим. Які ваші враження, скільки це ще триватиме?
Сергій Костяєв: Крим був, наскільки мені відомо, дотаційним регіоном у складі України і тим більше у складі Росії він таким залишиться, оскільки він втратив значну частину зовнішних прибутків, як від туризму, наприклад (а більша частина туристів в Криму були українці), плюс втрата товарообігу, зокрема морське сполучення, авіаційне, на багато десятиліть вперед Крим залишиться дотаційним.
Севгіль Мусаєва-Боровик: Яка подальша стратегія російської влади стосовно кримського півострова? Далі дотувати, намагатися розвивати якісь напрямки
Сергій Мокрушин: Чи просто тримати його як такий дорогий, сакральний Крим, мовляв, добре, що він просто є?
Сергій Костяєв: Грошей вже не вистачає. Недарма Улюкаєв минулого місяця трохи м’яко висловився як чиновник, що частина фінансування за ФЦП «Крим» буде перенесена на 2016 рік. Тобто фактично грошей не вистачає.
Що, як я бачу, можна зробити: можна ввести деякий особливий податковий режим саме для Кримського федерального округу — вони не сплачуватимуть якихось федеральних податків.
Ще можна запровадити нецінову енергетичну зону в Криму. Це ситуація, за якої ціни на електроенергію для підприємств буде встановлювати спеціальна комісія, й ціни будуть достатньо низькими для створення сприятливих умов.
Ще можна видати деякі кредити кримським компаніям через державні банки, які вже знаходяться під санкціями. Треба розуміти, що в усіх санкційних документах, які я читав, вказано, що будь-яка допомога у будь-якому вигляді тим підприємствам і компаніям, які знаходяться в санкційних списках, може спричинити розповсюдження санкцій й на тих, хто надає цю допомогу.
Відповідно, ця допомога може бути надана через тих, хто вже є в санкційних списках. Або просто через прямі державні дотації з бюджету. Але знову ж: бюджетних дотацій, як ми бачимо, не вистачає. І тут можуть бути лише деякі непрямі заходи (як зниження податків). Тобто мова йде про зниження витрат для кримських компаній. Це можна робити за рахунок держави без бюджетних вливаннь.
Севгіль Мусаєва-Боровик: Часто зустрічаю навіть в російській пресі інформацію про те, що Крим стає важким тягарем для російської економіки, що він тягне додолу російську економіку завдяки своїй дотаційності. Як ви бачите подальший розвиток ситуації?
Сергій Костяєв: Я не вважаю, що Крим сам по собі тягне всю російську економіку вниз. Російську економіку тягнуть вниз ціни на нафту, які знижуються. Якщо ціни на нафту будуть 150 чи 200 (доларів за барель — ред.), то, запевняю вас, в Криму почнуть вирощувати ананаси.