У студії — дослідник Голодомору, доктор історичних наук, професор, керівник відділу історії України 20-30 років XX століття Інституту історії України Національної академії наук України Станіслав Кульчицький. Говоримо, зокрема, про різні джерела щодо кількості загиблих українців під час Голодомору.
Станіслав Кульчицький: Консенсусу немає, існує гостра суперечка. Проти демографів повстали деякі історики, які вважають, що ми применшуємо кількість жертв голоду, бо вони хочуть, щоб ця кількість була не меншою за кількість знищених Гітлером євреїв. Там теж цифра сумнівна, та все ж таки, 6 мільйонів. І вони кажуть від 7 до 10 млн (це і Порошенко казав так, і Ющенко).
Завищення цифр заважає визнанню Голодомору геноцидом в міжнародному плані. Тому що ви ж брешете, навіщо ви таке кажете?
Демографи мають дуже зручні позиції для того, щоб виявити істину. З одного боку є перепис 1926 року, з другого — перепис 1937 року і повторний перепис 1939 року. Вийшли вони на цифру 3,9 млн людей — пряма смертність. І 600 тисяч — недобір народжень (жінка не може завагітніти під час голоду).
А є ще інший недобір народжень. Кажуть: люди загинули, а, отже, не могли в наступному поколінні бути засновниками нового покоління. Отак Інститут демографії вийшов на цифру в 10 млн людей під час Ющенка, коли він від них вимагав обґрунтувати цю цифру.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі