facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«А що тут такого? Зате п'ятірка за залік» або як ігнорують сексуальні домагання?

Говоримо про історію колишньої студентки КНУ ім. Т. Шевченко. Валерія Лазаренко вже не навчається на факультеті психології, а події відбувалися, коли їй було 17 років.

«А що тут такого? Зате п'ятірка за залік» або як ігнорують сексуальні домагання?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Гостя студії адвокатка, старша партнерка Адвокатського об’єднання «ПРОВЕ» Оксана Гузь.

Валерія Лазаренко: Ми вже знали про цього викладача, що він «такий геній, найкращий». Мене дуже вразило, що на першу лекцію він прийшов дещо напідпитку. Я була першокурсницею і не дуже добре розуміла реалії університетської системи. Це було майже кожну пару. Він дозволяв собі зауваження щодо зовнішнього вигляду студенток — їх декольте, підборів. Викладач дозволяв собі принижувати жінок і порівнювати чоловічий і жіночий мозок на парах з психології перед першокурсниками. Вражало, що він всім подобався.

Оксана Гузь: Те, що відбувалося, насправді є сексуальним насильством. Якщо ми говоримо про сексуальне насильство, то це не лише фізичний контакт, це в тому числі жарти з сексуальним підтекстом. Завдання викладача — викладати. «Ніжки, декольте, гарний вигляд» — це вже підпадає під визначення сексуального насильства.

Валерія Широкова: Чи ми не «перегинаємо палицю» із такими формулюваннями ?

Оксана Гузь: Валерія каже, що не розуміла, що відбувається. Вона приходить до університету вчитися, «ніжки» — її приватна справа. Ніжки можна обговорювати в компанії з друзями, якщо дала на це згоду. Згоду викладачу ніхто не давав.

Валерія Широкова: Коли ми кажемо про сексуальне насильство, чи зафіксовано це юридично, що подібні жарти можуть мати якісь наслідки ?

Оксана Гузь: У Кримінальному Кодексі є стаття 153 — сексуальне насильство, — це будь-які дії сексуального характеру, на які особа не давала згоди. Мене взяли за руку, хтось доторкнувся до мене, пожартував або зробив комплімент моєму декольте — все це може підпадати під дію сексуального характеру.

Валерія Широкова: Чи є сенс кудись звертатись в подібних ситуаціях?

Оксана Гузь: Із цим потрібно звертатися, тому що стаття, про яку я говорила, досить нова. Я не чула, щоб за цією статтею когось притягнули до кримінальної відповідальності. Стаття досить серйозна, санкції передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Якщо ви зараз розумієте, що з вами відбулось подібне, варто звернутись за допомогою до адвоката, до громадської організації, яка працює з жінками. Розповісти свою історію і сказати, чого ви хочете. Якщо не хочете йти до поліції, вас ніхто не змусить.

Валерія Лазаренко: Це був перший курс, перша сесія. Студентки сказали, що цьому викладачу подобаються гарненькі дівчата, тому гарно вдягніться на іспит. Мене це зачепило, на першому курсі в мене не було жодної сукні, я носила джинси та переживала, що якщо прийду в негарному одязі, то мені не поставлять п’ятірку на іспиті. На іспиті викладач підсів до моєї одногрупниці та обійняв її. Потім підійшов до мене і почав доторкатися комірця моєї сорочки. Мені було дуже страшно і я не знайшла в собі сили встати і сказати, що я готова йти відповідати.

Валерія Широкова: Реакція, яку описує Валерія, доволі типова. Людина заклякає, не знає що робити і в кращому випадку просто мовчить. Що потрібно зробити, щоб довести, що така ситуація була?

Оксана Гузь: Ситуація полягала в тому, що всі студенти знали про це. Багато поколінь піддавалося сексуальному насильству. Оскільки ніхто не вчив, що цього не може бути та професора потрібно слухатися, ми маємо ситуацію, яка є. Хтось повинен бути першим. Це може бути письмова заява на ім’я ректора, в якій треба чітко зазначити, що відбувалося, коли та відносно кого. Це може бути заява до поліції, коли ми пишемо заяву про кримінальне правопорушення. Якщо поряд є студенти, які бачили цю ситуацію, бажано щоб вони теж були готові говорити про це.

Валерія Широкова: Як правильно говорити з поліцією, якщо прямо кажуть, що їх це не цікавить ?

Оксана Гузь: Поліція надає нам послугу, захищаючи нас, нашу честь, гідність тощо. Вибачте, це ваша робота. Більш ефективно, якщо це каже юрист, а не потерпіла особа. Якщо ви вважаєте, що своїми діями викладач вас домагається, краще звернутися до правозахисної організації або адвокатів, щоб розкласти це все по поличках і зрозуміти, де тут порушення. Після цього йти писати заяву, якщо вважаєте за потрібне.

Валерія Лазаренко: Коли я вийшла з аудиторії, там стояли одногрупниці та спитали, як я. Я сказала, що він торкався мене, а вони не бачили в цьому нічого такого. Мене вразив не сам факт домагань на іспиті, а реакція на них одногрупниць. Через колективний тиск я так і не поскаржилась методистам. Так склалося, що викладач пішов з університету і більше ми не перетинались.

Валерія Широкова: Як діяти людині, яку домагається викладач, якщо не можна спертися на свідчення очевидців?

Оксана Гузь: Звертатися потрібно, тому що докази — це не тільки свідчення. Є дуже багато моментів, на які звертають увагу адвокати. Навіть якщо ректорат знає, що відбувається і готовий діяти, вони нічого не можуть зробити до того, як прийде перша людина і зробить заяву. Все залежить від того, як себе зарекомендував викладач. Може бути достатньо одного звернення, яке буде першим і останнім, а можливо доведеться чекати інших звернень.

Валерія Широкова: Що робити, якщо натякають, що будуть проблеми, якщо не замовкнеш?

Оксана Гузь: Можна реагувати зверненнями до ректора. Не потрібно збирати підтверджувальні документи, якщо з вами щось сталося. Ви пишете офіційну заяву, нехай перевіряють, викликають студентів. Потрібно розуміти, що це вже відкрита війна і потрібен юрист або адвокат.

Валерія Широкова: Які організації надають юридичні консультації жінкам у таких ситуаціях ?

Оксана Гузь: Це «Ла Страда-Україна», вони займаються питаннями насильства до жінок. «Інсайт» працює з ЛГБТ, але якщо звертаються жінки, які не належать до спільноти, але з питань, пов’язаних з сексуальним насильством, вони також допомагають. Також можна звертатись до Центрів безоплатної правової допомоги.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі

За підтримки:

Медіакампанія #НавчанняБезПринижень відбувається в рамках проекту «Актуалізація проблеми сексуальних домагань у ВНЗ України», що реалізовується Асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем»
за підтримки Українського Жіночого Фонду / Ukrainian Women’s Fund
Поділитися

Може бути цікаво

Не факт, що на війні тебе вбʼють швидше, ніж у тилу — Олег Дьорфлер

Не факт, що на війні тебе вбʼють швидше, ніж у тилу — Олег Дьорфлер

Трамп не може нічого запропонувати Путіну, щоб влаштувало очільника Кремля — Тарас Стецьків

Трамп не може нічого запропонувати Путіну, щоб влаштувало очільника Кремля — Тарас Стецьків

Як росіяни використовують кіно для розпалювання ненависті до українців

Як росіяни використовують кіно для розпалювання ненависті до українців