10 концептів, що рухають літературу: новий лекторій

Незабаром у Києві відомий видавець і літературознавець Ростислав Семків проведе авторський курс лекцій «10 концептів, що рухають літературу». Він говоритиме про те, як зробити сучасний літературний твір успішним, а також доступно і просто розповість про головні поняття теорії письма. Ростислав Семків та Дмитро Стретович (Центр літературної освіти) були гостями студії та розповіли про особливості та важливість свого літературного проекту.

В студії працюють журналісти Ірина Славінська та Юрій Макаров.

Ірина Славінська: «10 концептів, що рухають літературу» — дуже мінімалістична і водночас амбітно сформульована тема. Невже їх всього 10?

Ростислав Семків: Ні, їх звичайно більше. Ці 10, на мій погляд, є основою того, що називають теорією літератури і пояснюють, як в літературі все відбувається і рухається. Це ті 10 концептів, без яких точно не можна обійтися, наприклад, це сюжет або жанр.  Це ті поняття, які мають досить довгу історію, нікуди не зникають і важать багато.

Юрій Макаров:  Тобто це міні літературний інститут?

Ростислав Семків: Так. Це те, що насправді варто знати людям, які хочуть сісти писати. Такий собі мінімальний набір правил «дорожнього руху».

Юрій Макаров: На кого ви розраховуєте цей курс?

Ростислав Семків: Він може бути для тих, хто вже почав писати, і для тих, хто роздумує. Багато людей просо приходять на курси, щоб з’ясувати чи вони можуть писати. Людині для рівноваги потрібно мистецтво. Перший виклик це — знайти своє. Хтось може пробувати малювати, а хтось грати на музичному інструменті.

Юрій Макаров: Люди, які пишуть, і хочуть бути професіоналами, орієнтуються на якийсь російський або світовий контекст. Ви маєте амбіції якось це скоригувати?    

Ростислав Семків: Коли я говорю на будь-яку літературну тему чи теоретичну, чи яка стосується окремого письменника, я намагаюся ставити це і в контекст української літератури. Треба бути прискіпливими і говорити, звісно, лише про сильні твори. Але в українській літературі є сильні твори. Проблема в тому, що про них мало говорять і мало знають. Цю ситуацію треба змінювати, зокрема і шляхом от таких неформальних лекцій. Але також треба обов’язково змінювати шкільну програму. Програма має бути побудова на новому контенті.

Ірина Славінська: Чому люди ходять на лекції і що спостерігається у слухацькій аудиторії? Наскільки це запитаний і потрібний продукт?

Дмитро Стретович: По-перше, — криза формальної освіти. Але це не головне. Неформальна освіта в усьому світі йде паралельно і має величезний попит.

Юрій Макаров: Але це ж розквітало у нас на очах.

Дмитро Стретович: До нас нарешті ця тенденція докотилася. Краще рано, ніж пізно. Це природній процес і природна потреба людей розвиватися. Університети зазвичай закінчують у 22-23 роки, а жити ще довго, світ змінюється, хочеться розвиватися і черпати нові знання. Якщо ми говоримо про мистецький розвиток, то це не завжди пов’язано з якимось подальшим прагматичним використанням набутих навичок. Це часто пов’язано з розширенням світогляду. Саме тому люди ходять на різноманітні літературні курси, або курси письменницької майстерності. Для нас є очевидним чому так відбувається.

Юрій Макаров: Чи може бути успіх літературних лекторіїв пов’язаний з можливістю поспілкуватися і послухати людину, яку ти читаєш?

Дмитро Стретович: Мені здається, що така ситуація присутня у будь-якій сфері. Це відбувається не через те, що ти хочеш їм, як кумирам вторити, просто їхній досвід є корисним і важливим. Такі люди завжди мотивують. Дуже часто люди приходять за натхненням і поштовхом.

Ростислав Семків: Я бачу це трохи інакше. В центрі літературної освіти і в культурному проекті є певний симбіоз. З одного боку є люди, яких можна назвати культовим авторами. Це стосується Іздрика, Оксани Забужко. Вони мають свій досвід і можуть його викладати не структуровано, екзистенційно. Вони просто діляться переживаннями і це має велику цінність. З іншого боку, є лектори, які намагаються подати інформацію більш системно, це стосується професійного викладання літератури. Це поєднання саме по собі є дуже цінним. А чому література? Мені здається, тут існує певний вакуум, пов’язаний з навчанням писати. Скульпторами вчать бути, художниками і композиторами теж вчать бути, а письменниками не вчать. Виходить нелогічно, всі види мистецтв мають такі виходи, а література — ні.

Ірина Славінська: Куди можна приходити і слухати лекції Ростислава Семківа?

Дмитро Стретович: Лекція відбудеться вже найближчими вихідними – 12-13 грудня, в культурному центрі «Майстер-клас» на вулиці Лаврській, 16. Попередньо треба зареєструватися на нашій сторінці у Центрі літературної освіти.