12 страв на Різдво – поради популярної блогерки пані Стефи
Традиційними стравами своєї родини ділиться львівська фуд-блогерка Маріанна Душар
Маріанна Душар: Я знаю, що і як має бути з дитинства. Але зараз бачу, що не для всіх це так очевидно.За радянських часів ми добряче постраждали. Тому найголовніше тут – зацікавитися, а далі є купа матеріалів і людей, які все це зможуть розказати. Люди спрагло реагують на подібні культурознавчі розвідки.
Найважливіше – зробити собі свято таким, яким воно задумувалося. Кожен знаходить сам, в яку сторону розвивати традиції.
Лариса Денисенко: Я згадую колонку Тані Малярчук, яка пише про те, що після того, як відійшли дід і баба зберігачем традицій в родині є вона сама. Вона згадує страви, які готувалися, як накривався стіл.
Маріанна Душар: Ми стелимо солому під білою скатертиною, яка на столі. Скатертина називається обрус, його стелять 6, 7 січня і на Йордан. На стіл ставилася найкраща порцеляна.
Лариса Денисенко: Якими є твої улюблені 12 пісних страв?
Маріанна Душар: Мені страшно подобаються калачі. Це напівздобна булка на жовтках. Її ще називають колядою. Потім ще робили таку страву – гуглі з коропа. М’ясо коропа перемелюється, додаються сухарі, цибулька і на пару готуються такі кульки, які потім заливаються галаретою, студинцем, з рештків того самого коропа. До нього подається соус з меленого хрону і вершків (сметани).
Кожен рік печемо пампушки з вишнею. Але це вже на 7 січня, бо вони не є пісними.
Лариса Денисенко: Таня Малярчук пише про креплики – вареники з оселедцю. Звідки ця оселедцева традиція? Ти теж про нього багато пишеш.
Маріанна Душар: Креплики – це страва з єврейської кухні. Це трикутні вареники, родом з Коломийщини. Їх можна робити не тільки з оселедцем, але й з чорносливом і горішками.
Лариса Денисенко: Оселедець рахується як пісна страва?
Маріанна Душар: Так. Оселедець – одне з небагатьох джерел білка в піст. До того ж він дозволяє мати широке поле для експериментів.
Лариса Денисенко: Ти ще згадуєш про борщ, квасолю і гриби. Борщ ти пропонуєш з бурякового квасу.
Маріанна Душар: Буряковий квас – традиційна для Галичини заправка. Влітку він добре втамовує спрагу. І ще є дуже здоровим способом подавати буряк, бо не потребує оцту.
Борщ на буряковому квасі є дуже запашний. Його роблять не густим, рідким і пісним.
Лариса Денисенко: Чи має для тебе кутя ритуальне значення?
Маріанна Душар: Це символічна страва Різдва, проста і складна водночас. Ми її готуємо два рази на рік – на Різдво і на Йордан. Варимо з пшениці, маку, родзинок, горішків, меду. Іноді додаємо терту цитрину чи вишень, коли хочеться різноманіття.