«Громадське радіо»
У студії «Громадського радіо» працюють Ірина Славінська та Любомир Ференс.
Адвокат Роман Маселко розповідає про те, на якому етапі слідства знаходиться справа по Автомайдану та що заважає її закрити.
Ірина Славінська: Після вашого повідомлення у Facebook про те, що розшукуються люди для допиту у справі Автомайдану, у ЗМІ з’явились публікації із заголовком «Справа Автомайдану буксує». Що дало підстави для такого яскравого заголовку?
Роман Маселко: Це яскравий приклад того, як можна привернути увагу, ніби сказавши правду, хоча мій меседж був трохи інакший.
Зараз Генеральна прокуратура у департаменті спеціальних розслідувань нарешті дійшла до фінального акорду по ряду епізодів, які стосуються Автомайдану. Зокрема, по справі проходять 24 працівники ДАІ, а також їхнє керівництво.
По цій справі є перші результати у вигляді оголошених підозр вже більш, ніж 20 колишнім працівникам ДАІ та деяким діючим працівникам поліції. Залишилась лише формальність — допитати близько 30 потерпілих. Я нагадаю, їх було загалом понад тисячу. Оскільки є труднощі в пошуку цих 30 осіб, до мене звернулася прокуратура з проханням допомогти. Я повідомив про це і попросив тих людей, які знають або побачать себе, прийти в Генеральну прокуратуру і дозволити нарешті прокуратурі передати справу до суду. Меседж був такий: справа на завершальному етапі, але треба допитати ще таких осіб.
Любомир Ференс: Нагадайте, у чому саме Генеральна прокуратура звинувачує працівників ДАІ?
Роман Маселко: В основному це стосувалося події, яка відбулася 29 грудня 2013 року. Це наймасштабніша акція протесту на колесах, поїздка до Межигір’я, у якій взяли участь понад 1000 автомобілів. Переважну більшість учасників акції звинуватили у тому, що вони не зупинились на вимогу працівника ДАІ. Це призвело до того, що понад 300 людей були або позбавлені водійських прав, або оштрафовані. Все це відбувалось на підставі сфальсифікованих рапортів і протоколів, а також винесення неправомірних рішень суду. До цього було залучено близько 400 працівників ДАІ і понад 140 суддів. Всі вони вчинили злочин. З боку працівників ДАІ — фальсифікація документів, з боку суддів — винесення заздалегідь неправомірних рішень. Ми вже два з половиною років намагаємось притягнути їх до відповідальності. Є певні результати.
Любомир Ференс: Наскільки мені відомо, ви навіть послали скарги до дисциплінарної секції Вищої ради юстиції на суддів. Чому?
Роман Маселко: В цьому ланцюжку переслідування автомайданівців одну з ключових ролей грали, власне, судді. Відверто кажучи, злочини самих даішників, згідно з Кримінальним кодексом, є нетяжкими, 366 стаття — складання завідомо недостовірних документів, на підставі яких судді виносили завідомо неправомірні рішення. Це вже тяжкий злочин, за який передбачено від 5 до 8 років позбавлення волі. І таких суддів, за нашими даними, 147. Зокрема всім відомі суддя Царевич, суддя Кицюк.
Ірина Славінська: Що зі всіма цими суддями має робити Вища рада юстиції?
Роман Маселко: На багатьох із них подано заяви, у яких фігурують близько 80% суддів. Вже по 30 з них є рішення про звільнення з посади, хоча фактично звільнено лише 8. Зараз Вища рада юстиції щотижня розглядає справи по тих суддях, відкриває провадження. Зокрема 4 серпня буде, я сподіваюсь, поставлена крапка у справі судді Царевич, і її буде звільнено.
Ірина Славінська: Якщо говорити про менш резонансних суддів, прізвища яких ми, можливо, не пам’ятаємо, їх просто звільнено чи досі ведеться слідство, і їм також загрожує ув’язнення?
Роман Маселко: Процес звільнення — це окремий незалежний процес, який говорить про те, що ця людина не може працювати на цій посаді. Наступний процес — кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі. По всіх цих суддях паралельно ведеться слідство, і я маю надію, що воно буде завершено. На даний момент тільки по семи суддях слідство завершено і справи знаходяться в судах. А ще по 300 справи повільно рухаються.
Ірина Славінська: Чому так довго? Що гальмує цей процес?
Роман Маселко: Насправді є два моменти. Перше — це об’єктивний процес, бо у будь-якій країні такий процес є нешвидким і тривалим. Оскільки процедура є дуже складною, провести її швидко — неможливо. Але, на моє переконання, більше грають роль суб’єктивні фактори, оскільки з самого початку не було особливого бажання правоохоронних органів притягнути їх до відповідальності.
Те, що ці справи так довго в судах — результат неякісного розслідування, тому що, наскільки я знаю, деякі справи вже не раз поверталися. Я вважаю, такі речі є навмисним затягуванням.
До речі, відбувався шалений тиск на працівників ДАІ, які не хотіли виписувати протоколи учасникам акції. В цьому вся суть, заради якої ці справи треба доводити до кінця.
Ірина Славінська: Можливо, навіть важливіше притягнути до відповідальності керівників даішників?
Роман Маселко: Звичайно. Ми будемо це робити. Важливо, навіть через такий тривалий строк все ж таки завершити цю справу і довести, що незалежно від строку, незалежно від важкості, покарання буде. Це дасть можливість показати, що рано чи пізно відповідальність настане.
Любомир Ференс: Якщо справу буде доведено до кінця, що загрожує колишнім даішникам і теперішнім поліцейським, бо ви казали, що є й такі, що переатестувалися і зараз працюють у поліції?
Роман Маселко: Це нетяжкі злочини. І покарання за них передбачено від штрафу до двох років умовно. Більше того строки притягнення до відповідальності у грудні вже закінчуються, тобто, навіть якщо вони будуть визнані винними, більшість із них взагалі не понесе покарання. Але вони не зможуть більше працювати у правоохоронних та державних органах, тому що матимуть судимість.
Ірина Славінська: Які шанси притягнути до відповідальності керівників?
Роман Маселко: У цьому напрямку справа також рухається. Деякі правоохоронці співпрацюють зі слідством. Відповідно, це дає нам можливість очікувати, що будуть покарані не лише виконавці, на яких хотіли звалити всю вину, але і їхнє керівництво.