Говорили з начальником відділу Музею грошей НБУ Денисом Толочком
Денис Толочко: У квітні 1991 року було оголошено конкурс ескізу банкноти номіналом у 5 гривень із зображенням Богдана Хмельницького. У ньому перемогла робота гравера Василя Лопати та дизайнера Бориса Максимова. Після чого вони розробили увесь номінальний ряд. Були довгі дискусії щодо постатей на банкнотах та зображень, що супроводжуватимуть їх на звороті. На той час Україна не мала власних потужностей для друку грошей.
Купюри номіналу 50, 100 та 200 друкувалися вже у Великій Британії. Ця компанія запропонувала кращий захист для банкнот. Вони відрізняються стилем і належать до другого покоління. На них немає дати. Одночасно з банкнотами вводили в обіг монети. Їх накарбували наперед: частину на монетному дворі Італії, частину на Луганському машинобудівному заводі.
Ця назва має історичне походження. Ще у часи Української революції 1917-1921 років УЦР ввела в обіг паперові грошові знаки — шаги. Сама назва тягнеться ще з часів Польсько-Литовської доби, коли на території України була польська срібна монета, шаг. Також в Російській імперії була в обігу срібна монета номіналом у 2 копійки. Її за звичкою у народі називали «шаг».
Щодо підробки гривні. Сам процес фальшування — витратний. У порівнянні з іншими валютами світу, українська гривня вже на першому етапі мала високий рівень захисту. Тож випадків її підробки було дуже мало.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS