7 фактів про пакт Молотова-Ріббентропа, яких ви не знали

Коротко про головне 

Угоду про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом підписали міністри закордонних справ Третього Рейху та СРСР Йоахім фон Ріббентроп і В’ячеслав Молотов 23 серпня 1939 року в Москві. Документ мав діяти 10 років, а якщо жодна зі сторін не анулювала б його, ще 5 років після.

Що він передбачав? 

⇒ Країни зобов‘язувались не нападати і не підтримувати агресії третіх країн проти один одного

⇒ Не вступати в союзи, які так чи інакше спрямовані проти підписантів 

⇒ Якщо у Берліна і Москви виникнуть суперечки, вони мають вирішуватись мирним шляхом 

Але була ще таємна частина! 

Згідно з додатковим протоколом Німеччині відходили окремі території Польщі і Литва, а СРСР – Фінляндія, Латвія, Естонія, частина Польщі і Бессарабія. Остання тоді входила до складу союзної Гітлеру Румунії. Питання незалежності Другої Речі Посполитої планували обговорити після захоплення. 

ТОП-7 маловідомих фактів

1. Вже за два дні стався “злив” у ЗМІ. 25 серпня кореспондент берлінського бюро New York Times Отто Толісчус дізнався про секретну частину угоди. NYT опублікувало текст на першій шпальті із заголовком «Секрет нацистських перемовин… Совєти і Рейх домовились щодо Сходу”, маючи на увазі Східну Європу. Ще за день до того німецький дипломат Ганс фон Герварт повідомив своєму американському колезі Чарльзу Болену усі подробиці зустрічі. 

До речі, наступного дня Толісчус описав пересування німецьких військ біля Глівіце. За кілька днів німці влаштували там провокацію, яку використали як привід для нападу на Польщу. Цікаво, що депортували журналіста  з Третього Рейху лиже у 1940 році.

2. Хоч німецьку копію пакту і знайшли в нацистських архівах майже одразу після капітуляції Німеччини, інформація про таємний протокол серед звичайних людей сприймалась як чутки аж до Нюрнберзького процесу і свідчень дипломата та генерала СС Ернста фон Вайцзеккера у травні 1946-го. 

3. Радянський Союз офіційно визнав існування таємних статей аж у 1989 році. Інформбюро СРСР у 1948-му навіть випустило книгу “Фальсифікатори історії”, де на закиди про дружбу нацистів та комуністів, відповідало звинуваченнями у фінансуванні Німеччини у 1930-х з боку Лондона та Вашингтона. Існування пакту заперечував і сам Молотов до кінця свого життя. 

4. СРСР та Третій Рейх не дотримались не лише пакту (тут провина Німеччини), а й таємного протоколу (плани обох). Після знищення Польщі, агресори підписали “Договір про дружбу та кордони”, згідно з якими Німеччина отримала більшу частину польської території, а Литва за винятком лівого берегу Шешупе перейшла зі сфери впливу Німеччини до Радянського Союзу. 

А влітку 1940-го СРСР забрав у Румунії не лише землі Бессарабії, про які згадували в пакті, а й Північну Буковину з центром у Чернівцях. Румуни повернули собі ці землі вже за рік. Повністю радянська влада закріпилась на цих землях у 1944-му році.  

5. Протягом 1930-х комісаром іноземних справ СРСР був Максим Литвинов, який виступав за стримування Німеччини і співпрацю з демократичною Європою. Призначення В’ячеслава Молотова у травні 1939-го головою радянського МЗС Гітлер сприйняв як зміну стратегій Москви. У наступні місяці почались активні спроби організації зустрічі представників двох країн. 

6. Місто Вільнюс, яке за пактом мало б увійти до складу Литви, на той час було здебільшого польськомовним Вільно. Другим за кількістю етносом були євреї. Литовці складали близько 1/10 від усього населення міста. Вільнюс належав Польщі у міжвоєнний період через литовсько-польської війни 1920 року. Повністю місто перейшло під контроль Варшави у 1922 після загальних виборів у регіоні. 

7. Москва визнала домовленості 1939 року такими, що втратили силу більш ніж за місяць після початку німецько-радянської війни. У цей час СРСР шукав нових союзників. Тому 30 липня 1941 року посол СРСР у Британії Іван Майський разом з прем’єром Польщі Владиславом Сікорським підписав угоду про відновлення дипломатичних відносин двох держав.