80 років тому в Хусті було проголошено незалежність Карпатської України

15 березня 1939 року в Хусті було проголошено незалежність Карпатської України. Що відбувалося на Закарпатті в період між двома світовими війнами? Як і чи реагувала місцева і західна преса на ці події? Який вплив мало проголошення незалежності Карпатської України на національно-визвольний рух у ХХ столітті?
Поговорили про ці події з істориком Олександром Пагірею.

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Олександр Пагіря

80 років тому в Хусті було проголошено незалежність Карпатської України
https://static.hromadske.radio/2019/03/hr-hh-19-03-12_pagirya.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/03/hr-hh-19-03-12_pagirya.mp3
80 років тому в Хусті було проголошено незалежність Карпатської України
0:00
/
0:00

«Це досі Terra Incognita в українській історичній пам’яті. Не тільки на території всієї України, а й на території Закарпаття — на жаль, ця тема не стала частиною місцевої історичної пам’яті. Після доби угорського панування, радянського комуністичного режиму вона була стерта й довгий час перебувала під забороною. На хвилі перебудови, потім відбудовування державності відновлюється пам’ять, але це не набуло широкого масштабу. Все звелося до обмежених гуртів, кіл інтелігенції, які намагалися відновити цю пам’ять, свідків, які в той час ще були.

У певний момент історіографія взагалі зупинила розробляти це питання, вважаючи, що воно завершене. Вже десять років не з’являється жодних серйозних публікацій на цю тему. Я зараз працюю над великим виданням документів Карпатської України – сподіваюся, воно відкриє новий погляд на цю тему.

Ще напередодні проголошення Акту Злуки 21 січня, за 20 років до проголошення Карпатської України, в Хусті на Всенародному з’їзді рад русинів-українців було проголошено волю до об’єднання з Великою Україною зі столицею в Києві. Це було рішення, прийняте найбільш представницьким зібранням народних рад. На жаль, воно не мало наслідків – українська держава не мала військово-політичної можливості, щоб встановити свою владу на цих територіях. З боку ЗУНР були спроби походів на цю територію, але вони зазнали поразки. Врешті-решт край приєднався до Чехословацької республіки.

Серед закарпатської інтелігенції переважала думка, що це було тимчасове рішення. Тому що рішення, яке прийняли в Хусті, виражало волю більшості рад, які існували в той час на Закарпатті.

Коли внаслідок геополітичної ситуації цю мрію не вдалося реалізувати, було прийняте тактичне рішення приєднатися до слов’янської держави і отримати можливість розвивати свою культуру, національну ідею в її межах.

Ці 20 років дали великий поштовх для українського руху на території краю: фактично з периферії українського руху Закарпаття стає його епіцентром, стає тим, що вже в 1938-39 роках називалося «П’ємонтом».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Також у Києві на Хрещатику відкрилася виставка «Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути українською», присвячена 80-річчю проголошення незалежності Карпатської України.

pagirya.jpg
Олександр Пагіря