2014-го у Волновасі одного ранку можна було побачити прапор «ДНР», а іншого — уже український — Вєдєнін
У 1988 році родина Сергія Вєдєніна переїхала до Волновахи. Відтоді він живе у цьому місті — бачив і «русскую весну», і як місто перейшло під контроль українських військових.
Говорили із соціальним консультантом гуманітарної місії «Проліска» Сергієм Вєдєніним.
Сергій Вєдєнін: У 2014 році у Волновасі зранку можна було побачити прапор «ДНР», а наступного — український. Бойовиків у місті не було, це, загалом, місцева активність, люди які підтримували «ДНР». Утім, хто це робив я не знаю, не бачив. Наша сфера діяльності — аполітична. Знаю, що так тривало протягом тижня. Потім була тиша. А після неї, коли українські війська почали активно заходити сюди, ти розумів, що підтримка є. Але коли бачиш, що працюють «Гради», то незрозуміло, чому таке відбувається. Ніби вчора з цими людьми спілкувався, а сьогодні вони по тобі стріляють. Маю на увазі «ДНР», які позиції відвойовують, які території. Люди, налаштовані проти України, пішли воювати на боці «ДНР». Їх зараз у місті нема.
Ми на той час займалися будівництвом. Найближчі перспективи нашого бізнесу були незрозумілими: замовники хотіли призупиняти діяльність. Остаточне розуміння того , що Волноваха залишиться українською прийшло у 2016 році. І нині ми вже можемо щось думати про завтра.
У 2016 році я востаннє був у Донецьку. Місто до цього і те, яким я його побачив після, — інше. Там було життя, позитив, рух. Донецьк через два роки після початку збройного конфлікту застав напівпорожнім. На сьогодні, кажуть, там життя налагодилося, але не таке, як було до цього.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS