Про сприйняття громадянами та громадянками України сексистської реклами та результати відповідного дослідження говорили з головою Київського Регіонального Представництва Індустріального гендерного комітету з реклами Оленою Бучинською, координаторкою проєктів Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні Оленою Давлікановою та головою Індустріального гендерного комітету з реклами, президенткою ГО «Українська Асоціація Маркетингу» Іриною Лилик.
Олена Давліканова: Сексизм — це не тільки оголене тіло і теми сексу. Реклама дозволяє використовувати ці образи та сексуальність людей. Питання в тому, що сексизм — це дискримінація за ознакою статі. Критеріями дискримінаційної реклами є зображення гендерно обумовленого насильства, тиражування стереотипів. Таке трапляється досі.
Громадськість підтримує нашу діяльність. Є ті, хто проти, але ми вважаємо, що це природно.
Наше дослідження репрезентативне. До цього була системна робота, ми працювали з рекламістами й маркетологами. Зараз у нас нова цільова аудиторія — юристи великих компаній-рекламодавців, які зацікавлені, щоб їхні компанії не платили штрафів через порушення закону про рекламу. Працюємо зі студентами, майбутніми маркетологами, проводячи зустрічі, лекції. Створюємо візуальний контент. Зараз вийшла перша серія мультфільму про дискримінаційну рекламу, про те, як її визначити.
Ірина Лилик: Деякі приклади мене дуже обурюють. Я не можу зрозуміти, як маркетологи собі дозволяють таке. Сексистська реклама не призводить до запам’ятовування бренду. Відтак не виконує своєї функції: продавати. Вважаємо, що кожна реклама має тестуватися, особливо, якщо вона всеукраїнська, зовнішня. Якщо не маєте на це грошей, то протестуйте хоча б на своїх знайомих.
Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про протидію дискримінації за ознаками статі в рекламі. У цей закон включене чітке визначення ознаки реклами дискримінаційної за ознакою статі.
Олена Бучинська: Найбільше запам’яталася торішня сексистська реклама закладу громадського харчування, де сюжетом стало посилання на відомий порносюжет. Директор так намагався збільшити кількість підписників сторінки закладу в інстаграмі. Він стверджував, що вважає такий підхід дуже креативним. Індустріальний гендерний комітет з реклами визнав рекламу сексистською і в суді вони програли. Штраф становив 5 тисяч грн. Він пообіцяв, що більше так не креативитиме.
Після того, як упродовж останніх років ця тема стала на часі, більш активно у медіа висвітлюватися, ми почали отримувати багато скарг, які не мають підґрунтя. Багато українців вважають, що якщо вони побачать оголене тіло, вони вважають це сексизмом. Скаржитися на рекламу купальників чи білизни, якщо це не перетинає межу, не треба.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS