Наталія Соколенко: Як ви оцінюєте шанси вмовити Айвараса Абромавичуса залишитися на посаді?
Олена Трегуб: Шансів, що він залишиться в теперішньому складі уряду, немає. Він налаштований на те, що він може повернутися до керування країною, лише якщо буде якийсь новий ривок у розвитку нашої країни, і парламент піде на те, щоб зробити новий уряд із людей, які є професійними незалежними фахівцями.
Анастасія Багаліка: Низькі зарплати чиновників — це ні для кого не секрет, але більшість ставиться до цього позитивно.
Олена Трегуб: Так, абсолютно. Та вони не розуміють, що вони саме через це й страждають. Адже ми залучаємо фахівців, які не здатні забезпечити прориву в економіці, не здатні перевернути цю країну з ніг на голову і зробити з неї зовсім іншу цивілізовану ринкову економіку. Вам треба залучити калібр людей світового.
Наприклад, я зараз звільнюся з Мінекономіки. Після цього можу спокійно поїхати в Нью-Йорк, Вашингтон чи Варшаву і спокійно знайти собі там роботу за 7-8 тис. доларів. Коли я за 6 тис. працюю, то спочатку все було на патріотизмі, мені все подобалося, але потім все починає погасати. А коли за рік вже перевалює, тоді зовсім пропадає мотивація. Адже потім починаєш думати, що навіщо все це волонтерство, коли реформи не дуже то йдуть.
Треба зробити так, як це робили в Грузії: коли робили спеціальний фонд для реформаторів. Тобто для людей високого світового рівня, яким є Айварас Абромавичус, тобто менеджери, які працювали в інших країнах, які мають і цінності, і професіоналізм, і освіту. Для таких людей потрібно поставити ринкові зарплати, для українського ринку принаймні. І ці люди підтягнули б до себе молодих і незіпсованих людей, які є в Україні. І від них вже українська молодь змогла б вчитися.
Наталія Соколенко: Що треба змінювати в системі, щоб ми жили в нормальній країні, а не в тій, яку зараз можна порівняти з найвідсталішими країнами Африки?
Олена Трегуб: Так, ми зараз якраз знаходимося в такому процесі, а що ж робити далі. Ми не хочемо відступати і здаватися, і щоб наші реформи відкотилися назад. Такі люди, як ми, прийшли через Майдан. Я прийшла виключно через Майдан. І, якби мене зараз другий раз рекрутували в уряд, то я би вже не прийшла. І так само люди, яких би ми хотіли туди залучити, прийшли б тільки у тому разі, коли був би якийсь сигнал.
Треба, щоб президент проявив політичну волю: зміна Генпрокурора, зміна повністю уряду, мандат на формування повністю професійного уряду без політичних впливів. Це ідеальний сценарій. Але тоді би люди, як Айварас Абромавичус, повірили, і їх стало би більше в уряді. І потрібно, щоби команда Айвараса Абромавичуса лишилася, бо тоді вона притягла би до себе таких самих людей.