Антидискримінаційна експертиза: хто і як перевіряє підручники?

На зв’язку зі студією — радниця з питань політики гендерної рівності та антидискримінації в освіті Міністерства освіти та науки Олена Малахова та докторка педагогічних наук Ольга Рассказова, яка брала участь у проведенні антидискримінаційної експертизи.

Ірина Славінська: Про антидискримінаційну експертизу підручників говоримо з нагоди публікації, що не так давно з’явилася на сайті видання Цензор.НЕТ. Це публікація, написана Ганною Турчиновою. Вона доцентка, декан факультету природничо-географічної освіти та екології НПУ ім. М.П. Драгоманова. Ідеться в цій колонці про незадоволення авторки цього тексту тим, що підручники тепер мають проходити антидискримінаційну експертизу. Своє незадоволення вона описала словами «гомодиктатура», «розбещення дітей». Уже з’явилася офіційна реакція Міністерства освіти та науки України, його представники пояснили, що антидискримінаційна експертиза стосується не лише гендерної експертизи, але й інших випадків дискримінації.

Олена Малахова: Такого змісту публікація для нас не дивина. Експертиза здійснюється не перший рік. Вкотре я думаю про те, що, напевно, кілька століть тому люди точно так мали доводити, що рабство — це погано, що люди з темним кольором шкіри точно такі ж люди, як інші, мають серце, душу, права людини. Не всім це подобалося, не всі це розуміли. Дуже багато людей були проти.

Є інакша думка, людина її висловила. Ми поважаємо інакшу думку, але це не означає, що не треба виконувати закони України, які говорять про те, що треба долати будь-яку дискримінацію, зокрема, в освіті.

Ірина Славінська: Коли я читала допис Ганни Турчинової, мене вразило, що це людина, яка обіймає доволі високу посаду в одному з головних педагогічних університетів України. Наскільки така реакція в педагогічному середовищі типова?

Антидискримінаційна експертиза перечитує підручники, які надійшли на конкурс, дає рекомендації видавництвам, як скоригувати їхній освітній контекст так, щоб там не було ні прихованої, ні явної дискримінації

Олена Малахова: Я б не сказала, що у педагогічному середовищі це типова ситуація, тому що в самій робочій групі при міністерстві, яка займається питаннями анти дискримінації в освіті, є люди, які мають і кандидатський, і докторський ступінь з педагогіки. Є також люди, які мають кандидатський чи докторський ступінь з соціології, але працюють в педагогічних вишах.

Ми дуже багато спілкуємося саме з учительством. Рекомендація говорити про рідних — це була реакція на прохання вчителів і вчительок, які розповідали, що діти, які не мають батьків або одного з батьків, хвилюються.

Цього року антидискримінаційна експертиза не виставляє бал, вона не може дати оцінку. Бал, оцінку та те, чи рекомендувати давати підручнику гриф міністерства, визначає предметна експертиза. Троє людей автономно виконують предметну експертизу проекту підручника. Надання грифу означає, що якщо за підручник проголосує багато людей, то цей підручник для шкіл, які його замовили, будуть друкувати за державні кошти. Антидискримінаційна експертиза перечитує підручники, які надійшли на конкурс, дає рекомендації видавництвам, як скоригувати їхній освітній контекст так, щоб там не було ні прихованої, ні явної дискримінації.

Ольга Рассказова: Спочатку були підготовлені фахівці. Ми проходили дистанційне навчання, тренінг з антидискримінаційної експертизи. Також ми постійно консультуємося з фахівцями і маємо методичні рекомендації, на які спираємося.

Ми отримуємо електронний вигляд підручника, перечитуємо, готуємо експертні висновки, надсилаємо в міністерство, потім це оприлюднюється на сайті. На кожному висновку є контакти, за якими можна звернутися і обговорити пропозиції, всі моменти, пов’язані з цими висновками. Ми пояснюємо, що це за дискримінація, як її уникнути.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.