zn.ua
Євген Павлюковський: Ви сказали про те, що Алеппо впаде, на початку грудня.
Ігор Семиволос: Для цього достатньо розуміти, що сили тих, хто обороняв східний Алеппо і тих, хто наступав, були абсолютно нерівними. Близько 160 днів східний Алеппо перебував в облозі, і там не було ні достатньої кількості бійців, ні достатньо припасів.
Алеппо було б приречене, якби повстанці із західніших територій не змогли пробити коридор, а цього не сталося.
Євген Павлюковський: Інформація щодо подій суперечлива. Де правда?
Ігор Семиволос: Це постправда. Подивіться, як симптоматично розвивається російський центр. Повстанці у східному Алеппо максимум могли утримувати лінію оборони. Їх кількість була кілька тисяч людей, тоді як на місто наступало серйозне угруповання: лише іранських військ на території Сирії 70 тис..
Євген Павлюковський: Яка вірогідність, що останні анклави повстанців зникнуть?
Ігор Семиволос: 100%. Вони зникнуть шляхом повного знищення, або ж Росія спробує утриматися від остаточного знищення і забезпечить при підтримці Туреччини коридор, який допоможе місцевим мешканцям вийти звідти.
Проблема полягає у жорстокому ставленні найманців до цивільних у захоплених районах міста. Це як будь-яке захоплене місто, яке дається на пограбування. Для росіян це не дуже добра картинка. Їм потрібна картинка, у якій менше жертв.
При тому вони розуміють, що за тиждень-два у Європі почнеться Різдво, і картинка Алеппо зникне.
Любомир Ференс: Можливо, повстанці трохи романтизуються у ЗМІ? Тобто про звірства з боку повстанців просто не говорять.
Ігор Семиволос: Говорять. Є багато статей, присвячених цій тематиці. Найжорстокішою є громадянська війна, у якій жодні правила не працюють. У 2012 р. в Алеппо у річці були знайдені трупи, яких вбила секретна служба Асада, і це призвело до серйозного вибуху.
Це ситуація, коли страти з обох боків є очевидними. Але сьогодні ми говоримо про масові вбивства людей, як не були членами жодних угруповань.
Євген Павлюковський: Наскільки урядові війська зацікавлені у тому, щоб вивезти цивільних з Алеппо?
Ігор Семиволос: Там важливу роль відіграє Туреччина. Вона зацікавлена в тому, щоб остаточно не зганьбитися в очах арабів після початку переговорів з Росією. Вона намагається себе реабілітувати, тож ймовірно, що великій частині населення вдасться залишити ці території.
Євген Павлюковський: Наскільки ймовірно, що ця точка незабаром знову стане гарячою?
Ігор Семиволос: Ймовірність висока. Росіяни створюють додатковий майданчик переговорів в Анкарі, Туреччина зацікавлена у посиленні свого впливу на цей процес.
Любомир Ференс: Те, що ІДІЛ відвоювала Пальміру, говорить про те, що у них відкрилося друге дихання, чи Пальміра нецікава Асаду?
Ігор Семиволос: Звичайно, цікава. Але цей наступ не справляє враження чогось масштабного. Це просування на 50 км, але в них поки немає ресурсів розвивати цей наступ.
Любомир Ференс: Поразка опозиційних сил може змусити їх активізуватися, зокрема у терористичній діяльності?
Ігор Семиволос: Терористи-смертники ніколи раніше не використовувалися у таких масштабах. Проти «живих» бомб важко щось протиставити. Очевидно, вони чекають підкріплення. За оцінками американських спецслужб, кількість бійців ІДІЛ у Сирії ― близько 18 тис., але вони тримають під контролем значну територію.
Євген Павлюковський: Як ви бачите розвиток ситуації?
Ігор Семиволос: Думаю, буде певна пауза. Турки не підуть в бік Алеппо ― їм потрібний відпочинок. Частину сил вони можуть кинути на Пальміру. Втрата Пальміри і захоплення Алеппо ― це очікувана подія.
Думаю, наступний етап ― це Пальміра. Цей клаптик можна захопити доволі швидко, але є питання мотивації іранців, афганців. Штурмувати велике місто є сенс ― потім можна його пограбувати, когось зґвалтувати. У сільській місцевості мотивацій не так багато.
Є версія, що серед найманців почало зростати невдоволення, і місто було віддане на пограбування, щоб їх заспокоїти.
Другий момент ― в арабських країнах зараз відбувається велике збурення, і місцеві режими можуть почати діяти активно, втрутитися у війну. Це менш ймовірно, але можливо.
Інше питання, хто захопить Ракку. Є курди, зацікавлені у її захопленні, після цього вони можуть виступати суб’єктами, турки, які теж хотіли б її захопити, і є асадіти.
Євген Павлюковський: Якою буде стратегія Росії у цій ситуації?
Ігор Семиволос: Один іранський аналітик сказав, що Сирія провалюється у прірву, і разом із нею провалюється Іран, який все більше залучається до конфлікту. Те саме стосується Росії: вона зіштовхується у прірву з Іраном та асадітами.
Таким чином, російська стратегія ― короткочасна участь у війні і торги з американцями ― може не справдитися.