Австралійські парламентарі зацікавились проектом «Мистецтво Майдану»
Проект «Мистецтво Майдану» впродовж кількох місяців мандрує світом. Пропозиції експонувати виставку надходять до цього часу
Про ідею і реалізацію проекту розповідає його авторка — культуролог, співробітниця Інституту проблем сучасного мистецтва НАМУ, кандидатка філософських наук Наталя Мусієнко
Василь Шандро: Розкажіть про проект «Мистецтво Майдану»?
Наталя Мусієнко: Цей проект, дійсно, народився на Майдані з фотографій, зроблених там. Дуже ретельно збирала і зберігала світлини, адже відповідально ставлюся до деталей. Я зрозуміла, що на Майдані були представлені практично всі види мистецтва. Їх творці не тільки відомі художники, але й аматори, непрофесіонали. Разом вони створили мистецький артефакт.
Я дуже вдячна журналістам, адже завдяки їм до моєї книги, яка стала складовою проекту, було виявлено великий інтерес. Нещодавно колеги виставили її у відкритому доступі на сайті нашого Інституту.
Також частиною проекту є мандрівна виставка 17 українських художників-учасників Майдану. І оскільки виставка мобільна, ми поєднали їх роботи на єдиному плакаті, адже, як пам’ятаємо, плакат був основним артистичним меседжем Майдану. Зараз виставка мандрує світом. Її можна відвідати у Національній бібліотеці України для дітей. Одночасно вона мандрує Штатами, готуємо її відкриття у Балтиморі.
Василь Шандро: Який відбиток залишило мистецтво Майдану?
Наталя Мусієнко: Для мене Майдан був арт-інсталяцією, простором, територією мистецтва — при чому, позитивного. Весь мистецький досвід був сконцентрований на Майдані.
Тетяна Трощинська: Цікаво, що ви пишете про соціально-антропологічний аспект.
Наталя Мусієнко: Так, тому що розписані намети потім згоріли, а от фотографії, на яких вони зафіксовані, — залишилися. Треба розглядати не мистецтво для мистецтва, а підходити саме із соціально-антропологічного аспекту. Це частина життя, яка змінила все.
Василь Шандро: Чи спостерігаєте спекуляції темою Майдану?
Наталя Мусієнко: Звичайно, спекуляції є і це теж частина нашого життя. Тому я намагалася в своїй книзі робити акцент на деталі. Саме із цих деталей сформувався Майдан як територія мистецтва. Знамениті художники, звісно, залишать на картинах свої переживання Майдану. Але я хочу, щоб збереглися роботи і непрофесіоналів, які творили, навіть не знаючи, як це — творити.
Також хочу розповісти про майбутній маршрут мандрівної виставки Майдану. Музей Демократії у Австралії при парламенті зацікавлений тим, щоб побачити у своїх стінах творчість Євромайдану. Маємо також запрошення й з Амстердаму. Хочемо показати мистецтвом Майдану іншу Україну, відмінну від тієї, якою закордоном її уявляють.