Ігор Прус, волонтер, координатор ГО «Любов не має кордонів».
Наталя Соколенко: Якщо таке станеться, ви підете разом з українською армією із Станиці Луганської чи все ж залишитесь?
Ігор Прус: Я думаю, що ми маємо там залишитись, адже на нашу допомогу розраховують місцеві мешканці. Без військових буде страшно, але ми звідти не підемо. Контроль над територією має залишитись: можливо, це робитимуть місцеві поліцейські чи прикордонники.
Любомир Ференс: Якою взагалі є зараз ситуація в Станиці Луганській?
Ігор Прус: Не знаю, якою міркою вимірювати безпеку на Сході, бо кожен звук пострілу — це потенційна загибла людина. Це абсолютна небезпека. Терористи непередбачувані у своїх діях.
Наталя Соколенко: Була ранкова новина про те, що місцеві мешканці збираються на акцію протесту. Хто ці люди, які готові триматися за українське військо?
Ігор Прус: Всі. Це налякані люди. Були моменти, коли вони тихо підходили і шептали «Ми за вас. Ми за Україну». У натовпі вони боялись це сказати, бо хтось може здати. І так роблять всі. Люди бояться відверто заявляти про свою позицію.
Любомир Ференс: Тобто люди не впевнені, що українська армія зможе втримати рубежі?
Ігор Прус: Так. У місцевого населення є дві риси. Перша – вони бачили, що після Дебальцевого та Вуглегірську українська влада не попросила вибачення у людей. Мешканці Станиці Луганської мають образу на українську владу, яка рахує сліди від пострілів, але не допомагає відремонтовувати помешкання.
Наталя Соколенко: Розкажіть, як люди там живуть. Чи є у них можливість працювати?
Ігор Прус: Станиця Луганська та все, що поруч із нею — сільськогосподарський район. Всі люди там працюють на землі й роблять все, що із нею пов’язане. Там немає індустріальних підприємств. Вони ставлять теплиці і за рахунок збирання врожаю із них живуть. В Станиці ніхто не заводить худоби, адже кожен постріл — це небезпека.
Любомир Ференс: За статистикою на кінець літа 2015 року в Станиці Луганській залишилось проживати близько 600 людей. Яка їх кількість зараз?
Ігор Прус: Зазвичай, люди виїжджають зі Станиці на зиму. Повертаються навесні, аби поставити та засадити теплиці.
Наталя Соколенко: Чого зараз потребують місцеві жителі?
Ігор Прус: Із настанням зими є необхідність в підтримці опалення. Газ дорогий і більше того — він не гріє. Є потреба у дровах, вугіллі. На мій погляд, також треба робити кілька запасних генераторів, які б забезпечували безперебійне постачання електроенергії.