ГО «Білі Берети»
Василь Шандро: Чим займається ваша організація?
Лариса Суліменко: Ми тренуємо вояків АТО, а віднедавна і цивільних. Організація існує близько року, у неї багато осередків у різних містах України, до неї входять люди, які пройшли тренінги, більішсть із них мають бойовий досвід.
Василь Шандро: Чи користуються попитом ваші курси домедичної підготовки?
Олена Гергель: У людей є велике бажання навчатися, особливо зважаючи на те, що ці тренінги є безкоштовними. І медична підготовка цивільного населення для нас дуже важлива, тому що, для прикладу, в Україні рятують 30% людей після інфаркту, в той час як у Європі гине лише 5%.
Василь Шандро: Хто є інструкторами і де вчаться вони?
Лариса Суліменко: Ми постійно вчимося. Бувально вчора ми закінчили сертифіковані курси Всеукраїнської ради реанімації. У нас є лікарі з бойовим досвідом, і ми виїждаємо в зону АТО для отримання практичних навичок. Я була парамедиком у травні у складі Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. У нас є два напрямки курсів — тактична медицина і цивільна.
Василь Шандро: Як вас знайти?
Олена Гергель: У Києві нас найпростіше знайти через Фейсбук, а через тиждень ми запускаємо свій сайт.
Василь Шандро: Хто приходить на курси?
Олена Гергель: Найчастіше молодь, люди, які займаються активним спортом, наприклад ті, які ходять в походи в гори, також люди, які знають, що скоро будуть мобілізовані.
Василь Шандро: Чим відрізняється тактична медицина від цивільної?
Лариса Суліменко: Принципова різниця полягає у протоколах. Люди будуть діяти зовсім по-різному.
Олена Гергель: У цивільних умовах ми знаємо, що за кілька хвилин приїде швидка. В умовах червоної зони люди можуть сподіватися лише на себе.
Тетяна Трощинська: Які поширені небезпечні для життя і здоров’я ситуації ви розглядаєте на цивільних курсах?
Лариса Суліменко: Епілепсія, інсулт, переломи, забої, вогнепальні травми, укуси тварин і комах — загалом близько 20 пунктів.
Василь Шандро: Звідки ви берете матеріали для навчання?
Олена Гергель: Нам допомагають добродії на Фейсбуці, і в нас є друг-парамедик у Польщі, який присилає усе необхідне. Бувають ситуації, коли люди самі питають, що потрібно, і беруть необхідне.
Василь Шандро: Скільки триває найкоротший курс?
Лариса Суліменко: Найпростіший курс — для війських 8 годин, для цивільних — два дні.
Василь Шандро: Чи багато організацій, які проводять аналогічні курси?
Лариса Суліменко: Більше десятка, але ми розглядаємо їх як колег, а не як конкурентів.
Василь Шандро: Скільки у вас інструкторів?
Олена Гергаль: Поки що 7. Половина медиків, половина немедиків, але усі сертифіковані інструктори.