facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Безкоштовні курси домедичної допомоги від «Білих Беретів»

Де і як у столиці навчитися надавати домедичну допомогу, розповідають Олена Гергель та Лариса Суліменко, очільниці ГО «Білі Берети» Київ

Безкоштовні курси домедичної допомоги від «Білих Беретів»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Василь Шандро: Чим займається ваша організація?

Лариса Суліменко: Ми тренуємо вояків АТО, а віднедавна і цивільних. Організація існує близько року, у неї багато осередків у різних містах України, до неї входять люди, які пройшли тренінги, більішсть із них мають бойовий досвід.

Василь Шандро: Чи користуються попитом ваші курси домедичної підготовки?

Олена Гергель: У людей є велике бажання навчатися, особливо зважаючи на те, що ці тренінги є безкоштовними. І медична підготовка цивільного населення для нас дуже важлива, тому що, для прикладу, в Україні рятують 30% людей після інфаркту, в той час як у Європі гине лише 5%.

Василь Шандро: Хто є інструкторами і де вчаться вони?

Лариса Суліменко: Ми постійно вчимося. Бувально вчора ми закінчили сертифіковані курси Всеукраїнської ради реанімації. У нас є лікарі з бойовим досвідом, і ми виїждаємо в зону АТО для отримання практичних навичок. Я була парамедиком у травні у складі Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова. У нас є два напрямки курсів — тактична медицина і цивільна.

Василь Шандро: Як вас знайти?

Олена Гергель: У Києві нас найпростіше знайти через Фейсбук, а через тиждень ми запускаємо свій сайт.

Василь Шандро: Хто приходить на курси?

Олена Гергель: Найчастіше молодь, люди, які займаються активним спортом, наприклад ті, які ходять в походи в гори, також люди, які знають, що скоро будуть мобілізовані.

Василь Шандро: Чим відрізняється тактична медицина від цивільної?

Лариса Суліменко: Принципова різниця  полягає у протоколах. Люди будуть діяти зовсім по-різному.

Олена Гергель: У цивільних умовах ми знаємо, що за кілька хвилин приїде швидка. В умовах червоної зони люди можуть сподіватися лише на себе.

Тетяна Трощинська: Які поширені небезпечні для життя і здоров’я ситуації ви розглядаєте на цивільних курсах?

Лариса Суліменко: Епілепсія, інсулт, переломи, забої, вогнепальні травми, укуси тварин і комах — загалом близько 20 пунктів.

Василь Шандро: Звідки ви берете матеріали для навчання?

Олена Гергель: Нам допомагають добродії на Фейсбуці, і в нас є друг-парамедик у Польщі, який присилає усе необхідне. Бувають ситуації, коли люди самі питають, що потрібно, і беруть необхідне.

Василь Шандро: Скільки триває найкоротший курс?

Лариса Суліменко: Найпростіший курс — для війських 8 годин, для цивільних — два дні.

Василь Шандро: Чи багато організацій, які проводять аналогічні курси?

Лариса Суліменко: Більше десятка, але ми розглядаємо їх як колег, а не як конкурентів.

Василь Шандро: Скільки у вас інструкторів?

Олена Гергаль: Поки що 7. Половина медиків, половина немедиків, але усі сертифіковані інструктори.

Поділитися

Може бути цікаво

Чи можливо відновити зруйновані Росією екосистеми України

Чи можливо відновити зруйновані Росією екосистеми України

«Травма може стати ресурсом»: як війна трансформує культурну ідентичність

«Травма може стати ресурсом»: як війна трансформує культурну ідентичність

«Конкурс мов у Парижі» у 1934 році — міф, легенда чи містифікація

«Конкурс мов у Парижі» у 1934 році — міф, легенда чи містифікація

Культура — частина національної безпеки, і ми бачимо це під час нашої роботи, — Тетяна Олійник про збереження спадщини й ідентичності

Культура — частина національної безпеки, і ми бачимо це під час нашої роботи, — Тетяна Олійник про збереження спадщини й ідентичності