Безвіз - стратегічна перемога України? Підсумки візової лібералізації
Як безвіз вплинув на життя українців? Оцінюємо разом з радником міністра закордонних справ
Гість ефіру — радник міністра закордонних справ Тарас Качка.
Анастасія Багаліка: Так сталося, що після звільнення заручників від одного з них Володимира Фомічова ми дізналися, що він слухав Громадське Радіо в колонії самопроголошеної «ДНР», де його утримували. В одному з ефірів він почув інтерв’ю саме з вами, пане Тарасе. Андрій Куликов та я говорили з вами про те, що відбувається між Україною та ЄС. З цього інтерв’ю Фомічов дізнався, що між Україною та ЄС активно та бурхливо розвиваються стосунки. Як він говорив по телефону в інтерв’ю нашим колегам, що дізнався: все у нас добре у стосунках. Через російські ЗМІ та ЗМІ бойовиків людей переконували зовсім в іншому. Саме завдяки цьому інтерв’ю йому стало легше знаходитися в тих умовах, в яких він там був. Ми вирішили ще раз покликати вас в ефір і продовжити розповідати про позитивні зрушення у стосунках України і ЄС. Давайте почнемо з підбивання підсумків. Півроку функціонує безвізовий режим. Наскільки це важливе було досягнення?
Тарас Качка: Це неймовірне досягнення, якщо враховувати статистику отримання біометричних паспортів. Набагато більше українців отримали біометричні паспорти, ніж було людей, які скористалися безвізом і фактично поїхали до ЄС. Психологічне значення можливості поїхати доведене статистично. Не дивно, що для багатьох українців безвіз став головною подією року. Принаймні психологічне значення цього рішення надзвичайно посилює настрій, ентузіазм, що можна вільно жити, на щось сподіватися. Це той внутрішній драйвер, який потрібен не тільки в полоні, це потрібно і в щоденному житті кожної людини, тому це дуже гарна новина.
Тепер ставлення до поїздки в ЄС, як до поїздки до Львова
Тепер ставлення до поїздки в ЄС, як до поїздки до Львова. У нас колись внутрішньодержавна міграція була чимось екзотичним. Вибратися у Львів чи в Одесу на вихідні — це була екзотика. Тепер це буденність. Такою самою буденністю має стати виїхати в Будапешт, Варшаву або Лісабон.
Є багато заходів, які навряд відбулися б в країні, якби не було цього плану дій щодо візової лібералізації. Ми зробили якісний стрибок в антикорупційній політиці, сфері безпеки документів. Інша не менш важлива справа, що Україна не є жодним джерелом міграції. Не відбулося вибуху, щоб всі поїхали нелегально шукати роботу. Нація спокійно ставиться до цього як до можливості, яку треба використати раціонально. Це зрозуміло в Європейському Союзі. Це неймовірний плюс на вибудову нормальних довгострокових відносин з ЄС.
Наші роботодавці нарешті зрозуміли, що платити мізерну зарплату в конверті — рубити гілку, на якій вони сидять, тому що люди поїдуть працювати за таку ж зарплату, але легальну. Тому цього року ми спостерігаємо зростання легальних зарплат для українських працівників. Уже відчувається конкуренція за людину.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.