Анастасія Багаліка
Лариса Денисенко
Більша частина закладів «первинки» уклала договори з Національною службою здоров’я, - Олег Петренко
Розмова з головою Національної служби здоров’я
Гість ефіру – голова Національної служби здоров’я Олег Петренко.
Анастасія Багаліка: Наскільки Національна служба здоров’я як державний орган укомплектована, щоб працювати з фінансуванням системи охорони здоров’я?
Олег Петренко: Ми працюємо поки неповним складом, але на повну силу. Національна служба здоров’я була створена як центральний орган виконавчої влади наприкінці минулого року, зареєстрована як юридична особа публічного права лише 30-го березня, 3-го квітня я приступив до роботи. З того часу почалася сторінка служби. Треба було організувати роботу, знайти персонал. Дуже багато організаційних моментів. Наразі ми маємо не великий, але дуже класний колектив, який досягає цілей, котрі стоять перед нами. Найкращим підтвердженням цього є те, що з першого липня нам вдалося зробити те, чого не було навіть в моїх оптимістичних прогнозах. Відбулася перша хвиля договорів, укладених із закладами первинної медичної допомоги, вчора закінчилося укладання другої хвилі. Можу сказати, що більша половина закладів увійшла в реформу первинки. В першу хвилю з 25 травня по 1 червня ми уклали 161 договір, а вчора був останній день, коли доопрацьовуються ці речі. Ми будемо мати ще близько 450 – 460 договорів, тобто загалом близько 620 договорів. Всього закладів первинки близько 1100, вони перебувають в активній фазі реорганізації, об’єднуються, змінюють свій статус з установ на підприємства, тому не можна сказати точно, скільки їх на даний момент.
Лариса Денисенко: Якщо говорити про фінансування системи, яка змінюється також завдяки роботі вашої служби, що саме буде змінено?
Олег Петренко: Національна служба здоров’я була створена як уповноважений орган в межах Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Цей закон передбачає суттєві зміни у структурі фінансування, з’являється розподіл замовника, платника і надавача послуг, тобто лікарні або лікаря. Раніше держава через органи місцевого самоврядування утримувала заклади, які повинні були надавати якісь послуги. З реформою фінансування система принципово змінюється. Національна служба здоров’я, укладаючи договір з надавачем послуг, купує в нього послуги, надані конкретному пацієнту. Ми із ситуації утримання переходимо до ситуації купівлі послуг. Якщо послуги не надаються, немає споживача, клієнта, який їх отримує, ми не оплачуємо закладу кошти. Щоб бути успішним, отримувати кошти, треба надавати послуги. Чим краще надаються послуги, тим більше пацієнтів обирають заклад чи лікаря, виникає економічний стимул.
Лариса Денисенко: Які стандарти має забезпечити медичний заклад? Чи були вже випадки недобросовісної подачі документів чи намагання отримати кошти, на котрі ці заклади права не мають?
Олег Петренко: Реформа почалася з реформи первинної ланки, тобто тієї, яка на собі концентрує найбільшу кількість звернень. В цивілізованих країнах 75% усіх звернень починаються з лікаря первинки і там же закінчуються. Добре організована первинна служба може закрити до 70 – 80% всіх звернень, люди не переходять на інший рівень, вони можуть, працюючи зі своїм лікарем, вирішувати всі свої медичні проблеми. Відповідно заклади отримують нові можливості, у них є інструментарій, як збільшити дохід. Чи всі ним користаються в повній мірі, розуміють, для чого і як це відбувається? Можливо, не всі, але це певні наслідки реформ. Не завжди можна зразу все зробити повністю ідеальним. Але я і не бачу відвертого шахраювання. Це, ймовірно, нерозуміння нових правил гри. Згодом учасники перших випадків дуже швидко змінюють свою поведінку.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
