facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Більшість сільських жінок не мають умов для поєднання домашньої та професійної роботи

Наталія Коломієць та Владлена Марцинкевич, експерти Національного екологічного центру, розповідають про спільне з НАУКМА дослідження щодо впливу агропромислових підприємств на сільських жінок

Більшість сільських жінок не мають умов для поєднання домашньої та професійної роботи
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

«Мешканці і мешканки сіл потерпають від  запаху, руйнуються хати, погіршується якість води у криницях, діти хворіють на алергічні захворювання, при цьому агропромислові ферми дають по 4-5 робочих місць на село», — кажуть вони. Причому, проблеми, які виявило дослідження, виходять за межі екологічних – це і дуже погана інфраструктура, і неналежна медична допомога. Загалом у сільській місцевості в Україні живе кожна третя жінка.

Тетяна Трощинська: Розкажіть, будь ласка, як ви зацікавилися цим проектом і як екологія пов’язана із сільськими жінками?

Наталія Коломієць: Початковою точкою для нашого дослідження були саме екологічні питання, тому що ми як громадська організація, займаємося впливом великих сільськогосподарських об’єктів тваринництва на сільські громади. Ми допомагаємо сільським громадам, які проживають біля великих промислових ферм і потерпають від екологічних проблем.

На жаль, в Україні кількість таких ферм збільшується і відповідно кількість громад, які зазнають впливу теж зростає. До нас звертаються члени громад з питаннями,  що робити, якщо біля їхньої оселі будують промислові ферми.  

На жаль, державна оцінка таких проектів не включає соціально вразливі групи. Але саме соціально вразливі групи зазнають  найбільшого впливу. Тому ми, як громадська організація, вирішили, що потрібно зробити крок до покращення і ввести соціально вразливі групи до нашого аналізу. Коли я говорю про соціально вразливі групи, то маю на увазі людей похилого віку, дітей, людей з обмеженими можливостями та жінок.

Коли ми говоримо про сільській громади, то так вже склалося, що дуже часто на жінках тримається багато роботи. І тому ми вирішили взяти саме їх, як соціально вразливу групу і дослідити.

Василь Шандро:  Яких результатів досягли? Вони були передбачувані чи ні?

Владлена Марцинкевич: Звісно ми проводили інтерв’ю. Ми залучили до нашого дослідження НаУКМА, що було надзвичайно корисно і для нас, і для студентів.  Вийшло дуже гарно етнографічне дослідження.

Проводили у Вінницькій, Дніпропетровській та Івано-Франківській областях. Студенти туди виїжджали, робили інтерв’ю,  зустрічалися з компаніями. Одним із методів було також дослідження літератури  та всіх доступних матеріалів в Інтернеті.

Щодо знахідок, то у нас була гіпотеза, яка підтвердилася, як ми вважаємо, підтвердилася. Для нас очевидним є, що є екологічний вплив від ферм на громади. Але ще й фактор того, що  громади не є однорідними і існують певні вразливі групи. І є зв’язок між цими впливами і їхнім ефектом на жінок, адже жінки мають надто багато обов’язків, особливо в сільський місцевості.  

Поділитися

Може бути цікаво

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Як одразу два українських культурних феномени здобули визнання від ЮНЕСКО

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран

Використовувати юнацький максималізм в мобілізації 18-літніх — неправильно — ветеран