Бійцям важче отримати статус учасника бойових дій, ніж «туристам»

Також говоримо про потреби бійців і справедливе та поважне ставлення, про труднощі з отриманням статусу учасника бойових дій та відкриття спортивної зали для занять з рукопашного бою у Києві.

Ірина Соломко: Ви б могли озвучити статистичні дані, адже ця проблема не просто взята з голови?

Микита Хлебніков: Хотілося б зазначити, що станом на 15 січня статус учасника бойових отримали 168 256 чоловік. З них 56 чоловік — працівники Генпрокуратури, військовослужбовці Нацгвардії — 18 тис. та міліціонери — 28 тис. Здивувало, що цей статус було надано 1500 службовцям МНС.

Ірина Соломко: А скільки посвідчень отримали Збройні сили України?

Микита Хлебніков: Цю цифру вирахувати неможливо, адже багато бійців й досі не отримали статусу учасника бойових дій і це є великою проблемою. Тому важливим є, щоб петиція отримала необхідну кількість підписів і щоб пан Президент переглянув й ініціював внутрішнє розслідування, адже людина не може отримати даний статус за один день. Так звані «чемаданоносії» — ад’ютанти генералів — пишуть, що вони ночують з автоматами, а насправді в теплі п’ють чай поки наші хлопці гинуть, захищаючи Україну.

Ірина Соломко: Хто саме надає цей статус?

Микита Хлебніков: Мені особисто видавало командування Північного штабу у місті Рівному. Я зареєстрований у Києві, однак є бійцем 128 бригади, що знаходиться на Закарпатті. Тому поранений був змушений їхати, аби отримати цей статус.

Ірина Соломко: На скільки ваша організація активна й ефективна?

Микита Хлебніков: Все залежить від того, як люди ставитимуться до нас. Нашу Спілку поки не сприймають, бо вважають, що це лімітивна організація, яка взяла на себе багато повноважень — це я особисто почув із уст одного депутата. Однак ми все одно намагаємось тиснути на владу, бо якщо цього не робити, бійці залишаться поза увагою.

Ольга Веснянка: А яку допомогу ви надаєте?

Микита Хлебніков: Пропонуємо юридичні консультації, допомагаємо отримати орден тим бійцям, про яких забули, адже ця проблема  дуже поширеною.

Ірина Соломко: Чи є якісь дії, які можуть припинити таке свавілля стосовно ветеранів АТО?

Микита Хлебніков: Ми робимо все законно, а тому необхідно пройти поступово всі етапи. Так, спочатку пишеться лист на Міноборони. Якщо там не реагують, звертаємось до Адміністрації Президента. Головна проблема — система бюрократії. Аби отримати статус, я маю бігати та збирати папірці, не зважаючи на те, поранений я чи ні.

Ольга Веснянка: Як це можна змінити?

Микита Хлебніков: Ми хочемо, щоб переглянули Закон. Зробити це можна, підписавши петицію.