facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Бізнес просить скасувати ще 10 000 регуляторних постанов

Як відобразиться на бізнесі скасування 367 постанов, які прибрав на своєму засіданні уряд?

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Говоримо з партнером Easy Business Андрієм Єрашовим і головою комітету з питань підприємництва Української торгівельно-промислової палати Олегом Юхновським.

Андрій Куликов: 367 постанов і регуляторних актів, які обмежують діяльність бізнесу в Україні скасував сьогодні Кабінет міністрів. Принаймні такою є офіційна версія.

Лариса Денисенко: Що саме скасовано? Що не скасовано? В чому можуть критися інші проблеми?

Андрій Єрашов: Сьогодні знаковий день. Скасовувати ці 367 постанов було потрібно. Але чи потрібно було виставляти це назагал з тезою про те, що Кабмін зробив революцію? Моя особиста думка, що ні, оскільки це соромно взагалі, що такі постанови досі діяли. Найстарша з них 1923 року, а наймолодша – від 31 березня 1991 року.

Лариса Денисенко: Це просто якась декомунізація економіки відбулася.

Андрій Єрашов: Я хочу звернути вашу увагу, наскільки ж реально відчував це бізнес. Ми спитали сьогодні з підприємцями щодо того, чи справді їм заважали ці 367 постанов. Бо насправді зараз діють багато інших документів, які «наплодили» наші органи за роки незалежності.

Андрій Куликов: Олег Юхновський, а що кажуть ваші партнери чи клієнти про ці постанови?

Олег Юхновський: Більшість з цих постанов насправді ні на що не пливали, оскільки не несли якогось законодавчого навантаження. Але тут важливо дещо інше. Уряд нарешті акцентував увагу на цих питаннях і почав над ними працювати. В Мінекономрозвитку є спеціальна людина, яка відповідає за це. Є створена експертна група при Кабінеті міністрів. Тобто останні півроку процес триває і є сподівання, що все зрушиться. Зараз є необхідність переглянути близько 10 000 нормативно-правових актів.

Андрій Куликов: Коли я чую такі цифри, то згадую, що у нас стільки банків, скільки у Великій Британії, а партій  стільки, скільки в Іспанії, з якою ми тримаємо європейський рекорд. А 10 000 постанов – це нормальна цифра?

Олег Юхновський: Абсолютно ненормальна. Я можу навести приклади, конкретні приклади, коли роками через це вбивався бізнес. Системно приймалися рішення, які нищили малий бізнес.

От наприклад ми збираємося проводити другий національний виноробний форум. За результатами першого було скасована ліцензія на оптову торгівлю для мікро виноробних підприємств. А таких підприємств, які мають зараз дозвіл на виробництво, можна перерахувати на пальцях однієї руки, в той час як у Франції таких невеличких сімейних бізнесів – більше півмільйона.

Держава безкінечними процедурами контролю системно вбивала бізнес, при тому, що постійно декларувалося про побудову середнього класу. Тому важливо, щоб зараз ця дерегуляція не перетворилася на картинку для піара чиновників. Має бути і межа, яку ми не повинні переступати, як, наприклад, з якістю харчових продуктів.

Андрій Куликов: Наскільки подібні речі полегшують ведення бізнесу?

Андрій Єрашов: Те, що ці кроки є – це вже позитив. Сьогодні не тільки скасували 367 постанов уряду, а і прийняли покроковий план покращення становища України в рейтингу doing business.

Цим планом дій визначено конкретні завдання, строки і виконавці для того, щоб Україна зайшла в топ-20. Це однозначно позитивно. І ми сподіваємося, що ми, завдяки цьому плану дій,  будемо рухатися вперед справді великими кроками.

Лариса Денисенко: Наведіть ще приклади «вбивчих» для бізнесу постанов, які треба швидко скасовувати.

Олег Юхновський: Якщо ми думаємо, що якщо завтра скасуємо всіх 10 000 актів і всім стане одразу легше жити, то ми глибоко помиляємося. Якщо у нас не відбуватиметься змін в системі правосуддя, якщо не буде реформоване податкове законодавство, кредитування і валютне кредитування, то ці скасування не змінять життя підприємців на краще. Тому що і далі відбуватимуться рейдерства, підприємства віддаватимуть 65% валютної виручки, продовжуватиметься корупція в системі відшкодування ПДВ. Тому всі ці питання потрібно вирішувати в системі ключових реформ.

Андрій Єрашов: Якщо подивитися на оцінку податкової сфери в рейтингу doing business, то ми бачимо, що найкращі показники у тих, хто має найнижчі податки і найкоротші терміни адміністрування ПДВ. Якщо не буде ПДВ, а буде податок на виведений капітал, як дехто пропонує, то м опинимося одразу на 56 місці в рейтингу.

Ми акцентуємо увагу на рейтингу doing business, то там зведено всі найкращі практики. Світовий банк показує: якщо у вас буде це і це, то ваша економіка запрацює. Коли ми рухаємося за найкращими практиками, то отримуємо механізми, які реально починають діяти в конкретній державі.

Андрій Куликов: З якої галузі потрібно починати скасування постанов?

Олег Юхновський: Створення здорового конкурентного середовища в економіці. В певному періоді можуть виникати певні проблеми, але держава зараз має всі важелі для швидкого реагування. Створення конкурентного середовища в економіці має бути пріоритетом.

Наступним кроком має бути наведення порядку з монополіями. Наприклад минулого року запровадили ліцензії в 500 тисяч гривень для маленьких крафтових пивоварень. Уявіть собі, якою тоді має бути собівартість келиху крафтового пива.

Дуже важливо, щоб до таких речей був системний підхід. Потрібна системна робота, чітко визначені критерії. І ще важливо, щоб все це було сконцентроване в одному міністерстві. Я вважаю, що це повинно бути міністерство економічного розвитку.

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

Ожиріння через спосіб життя чи генетику? Погляд генетикині та хелс-коуча

Ожиріння через спосіб життя чи генетику? Погляд генетикині та хелс-коуча

«Вихід із зони комфорту»: чому варто переглянути «Колір граната» Параджанова

«Вихід із зони комфорту»: чому варто переглянути «Колір граната» Параджанова

Неврегульована сфера: як салони краси нелегально надають медичні послуги

Неврегульована сфера: як салони краси нелегально надають медичні послуги