Бобровніков: "Ми викинемо тебе з вікна", - казали мені люди з 92 бригади

Журналіст Олексій Бобровніков вивчав тему розстрілу зведеної мобільної “групи Ендрю”. Через погрози йому довелось виїхати із України.  Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Любомир Ференс: Це правда, що ти виїхав з України ще місяць тому?

Олексій Бобровніков: Так.

Любомир Ференс: Можеш повідомити де ти зараз є?

Олексій Бобровніков: Я не бачу нагальної потреби розголошувати це. Я в Європі і планую тут бути досить довгий час.

Любомир Ференс: На своїй сторінці ти написав, що виїхав через ризики для свого життя через розслідування справи Ендрю Галущенко. (Галущенко входив до так званої мобільної групи, яка разом із працівниками спецслужб України розслідувала випадки контрабанди у так званій сірій зоні). Ти можеш сказати кілька слів, чому тобі надходили ці погрози?

Олексій Бобровніков: Насправді ці групи складалися не тільки із волонтерів і співробітників СБУ. Йшлося про те, що там мали бути представники усіх підрозділів збройних сил. Тобто, і прикордонники, і працівники СБУ, і десантники як вогнева підтримка, і  податкова поліція, і військові прокурори, які, що цікаво, за два тижні до смерті Ендрю, були виведені зі складу цих груп за обставин, що не до кінця мені відомі. 

Любомир Ференс: А хто із військових прокурорів там був? Наскільки мені відомо, що справою контрабанди особисто займався військові прокурори Анатолій Матіос  і Костянтин Кулик. Так?

Олексій Бобровніков: Матіос у нас головний військовий прокурор. А Кулик був прокурором по зоні АТО. Але там ішлося про рядових військових прокурорів. І в більшості мобільних груп, звичайно, генерали не їздили по передових позиціях і не відловлювали ні наркотичні таблетки, ні курятину, сосиски, золото, чи металобрухт. Тобто, ішлося про молодший офіцерський склад.

Інше питання, чому військові прокурори залишили своєї місце роботи з два тижні до цієї смерті. Я думаю, що це радше збіг. Але збігів у цієї історії теж величезна кількість.

Любомир Ференс: Уже пройшли роки від розстрілу мобільної “групи Ендрю”. Ти досі переконаний, що Ендрю вбили все-таки свої, військові 92-ї бригади?

Олексій Бобровніков: Пройшов рік і чотири місяці. Не можна сказати, що роки.

Я можу сказати із абсолютною впевненістю, і я маю підстави для того, щоб говорити, що деякі військовослужбовці 92-ї бригади є співучасниками цього злочину. Я ґрунтуюся щонайменше на тому, що люди ці приховують кримінальні злочини типу вбивства. Я маю абсолютне переконання у цьому, яке базується на фактах і свідченнях. Тому, приховування інформації по кримінальному злочині є співучастю у злочині.

Я отримував попередження про моє  можливе фізичне знищення від людей, які представлялися як представниками 92-ї бригади, так і були, власне, офіцерами цієї бригади. Тобто, я би не став говорити про подібні попередження у множині. Але такі попередження зі словами «ми викинемо з вікна», «ми вистрілимо так, що ніхто не почує» говорилися, і вони задокументовані. Я абсолютно переконаний, що ці люди не були безпосередніми учасниками вбивства Ендрю в силу свого географічного положення. Вони були за декілька кілометрів від цієї позиції, я це знаю теж на певно, тому я не можу назвати їх співучасниками вбивства. Але, з огляду на це інтерв’ю, я можу з впевненістю говорити про те, що там існує схема кругової поруки і схема приховування подібних даних. Це контрабандна схема, тому що ці погрози відбувалися у зв’язку із контрабандою. І це один із моментів, який дозволяє говорити мені обґрунтовано. Я не говорив про ці речі, перебуваючи в Україні, бо боявся за власне життя.

Любомир Ференс: 14 лютого 2016 року військова прокуратура сил АТО затримала демобілізованого бійця розвід роти бійця Павла Довженка із позивним «Крим» за підозрою у розстрілі зведеної мобільної групи у так званій сірій зоні під Щастям. Я думаю, що тобі відомо про його затримання. Що ти можеш сказати? Він може бути винним у цьому, чи ні?

Олексій Бобровніков: Ця інформація була ще рік тому. Було затримано двоє бійців цієї роти. Історія ця лишається для мене непрозорою. Як журналіст, який займається цією темою досить довший час, не маю прямих доказів участі саме цих людей у подібній схемі. Водночас, маю абсолютно чітку інформацію про участь у цій схемі певних людей, які, на жаль, носять ці шеврони.

Щодо двох бійців із позивними “Крим” та “Змій” я маю дуже обмежену інформацію. Єдине, що я би хотів прокоментувати із цього приводу, це те, що коли я намагався взяти свідчення у одного із бійців, зокрема, із позивним “Змій”, який так само є підозрюваний по цій справі. Ми спілкувалися на цю тему, після чого я чув дуже багато нарікань і звинувачень на свою адресу від захисників і від адвокатів бригади через те, що я не давав це інтерв’ю у ефір. Звинувачували мене і у тому, що я допомагаю військовим прокурорам, і у тому, що я живу на зарплаті, яку мені платять родини загиблих бійців, наприклад, Володі Кияна.

Анастасія Багаліка: Першим, хто озвучив версію про причетність військових 92-ї бригади до вбивства зведеної «групи Ендрю» був на той момент голова Луганської військово-цивільної адміністрації Георгій Тука, який зараз є заступником міністра з питань вимушених переселенців з окупованих територій. Власне, про погрози на його адресу ми не знаємо.

Любомир Ференс: Не тільки Георгій Тука. Також директор Департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко, який повідомив, що мобільну групу поблизу Щастя підірвали із засідки і підкреслив, що до обстрілу може бути причетний хтось із своїх.

Анастасія Багаліка: Чи спілкувалися ви із цими людьми у процесі вашого розслідування? Оскільки про цю версію заявили досить гучно у ЗМІ, то 92-га бригада весь час намагається якось спростувати.

Олексій Бобровніков: Я би насправді говорив не про всю 92-гу бригаду. Це десь моя похибка. Будемо говорити про окремих представників. Тому що  бригада справді зробила дуже велику роботу у свій час. На жаль, зараз ситуація із командуванням там не така добра, як була на початку цієї війни. Дуже багато у цій історії змінили і напаскудили обставини гібридної війни, які закопали наших бійців у окопи і поставили на блок-пости. І поставили у ситуацію, коли вони просто хочуть цього чи ні, але стикаються із контрабандними потоками з нелегальною, чи напівлегальною торгівлею. Це надто велике випробування для багатьох.

Тому, хто це сказав не має значення, а проблема у тому, що військові стають жертвами подібних кримінальних схем.