facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Британський політолог презентував книжку «Війна Путіна проти України»

На думку британського політолога Тараса Кузя, його книжка вийшла у сприятливий момент, оскільки Захід нарешті зрозумів, що Путін оголосив йому війну

Британський політолог презентував книжку «Війна Путіна проти України»
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Тарас Кузьо: Це перша книжка із політології України на Заході, яку буде видано не лише друком, але й в електронному вигляді. Переважно наукові книжки виходять тиражем 2-3 тис. примірників, і їх купують бібліотеки.

За останні три роки написано дуже багато праць про Україну, всі стали експертами з України. У книжці є бібліографія ― 300 наукових видань і матеріалів, які стосуються цієї кризи. Але ці праці або русофільські, або нарікають, що у кризі винний Захід, або ж піднімають геополітичні питання, а суто про Україну там дуже мало.

Тетяна Трощинська: А ваша книжка ― українофільська?

Тарас Кузьо: З одного боку, вона проукраїнська ― пояснює, що це на Україну напали, руйнує багато міфів довкола цих питань. З іншого боку, там подається інша думка про цей конфлікт. Автори багатьох праць ніколи не бували в Україні. Я здійснив 15 поїздок, об’їхав Східну і Південну Україну, був на фронті, спілкувався з волонтерами.

Українська влада не дбає про питання піару, українська дипломатія на Заході завжди була слабенька у цьому плані. І влада продовжує називати те, що відбувається, АТО, а не війною.

Василь Шандро: Ваша книжка спрямована на політичні еліти чи на ширшого читача?

Тарас Кузьо: Я розраховував на урядовців і тих, хто із ними працює.

Момент виходу книжки є дуже сприятливим: Захід нарешті прокинувся і зрозумів, що Путін оголосив йому війну. Він зробив це 10 років тому, але Захід тоді не хотів цього чути. І потрібно поінформувати, що війна між Україною і Росією є частиною ширшого конфлікту.

Я хотів би показати, що це війна, а не АТО, що цей конфлікт має дуже глибокі корені і сягає питання національної ідентичності, і що цей конфлікт триватиме, незалежно від того, чи буде Путін при владі.

Це все пов’язано з тим, що російська політична думка давно не може визнавати українців окремим народом, який може сам вирішувати свою долю, і що Східна і Південна Україна ― це українські території, а не Новоросія.

Тетяна Трощинська: Що ви відкрили для себе під час спілкування із волонтерами, Збройними Силами і цивільним населенням і що з цього увійшло до книжки?

Тарас Кузьо: По-перше, це фантастичні жінки-волонтери. Я знаю жінок із Києва, які вже три роки їздять туди по 4 рази на місяць, знаю жінок, які працюють там на місці.

По-друге, як під час війни міняється національна ідентичність. Це відкритий етап. Першим етапом був кінець 80-х років, коли Західна Україна підштовхнула Україну до незалежності, потім ― Помаранчева Революція ― Центральна і Західна Україна, а тепер це вже Східна Україна.

По-третє, це високий рівень патріотизму. Влада не дбає про вояків, волонтери досі мусять привозити усі речі ― це скандал. Вони воюють за Україну, а не за президента, і це патріотизм іншого типу.

По-четверте, це мовне питання. Російськомовні українці захищають національну ідентичність України. Це також цікавий момент. Це показує, що це брехня, що це війна між російськомовними й українськомовними громадянами. Це навіть не мовне питання, а питання ставлення до історії.

Ну і релігійне питання ― ще одна брехня, що це воюють українські православні проти російських. Коли їдеш по Донбасі ― там по селах немає церков. Найбільші парафії РПЦ розташовані у Центральній і Західній Україні.

Василь Шандро: Ви проводите якісь паралелі з британською ситуацією ― Шотландією, Ірландією?

Тарас Кузьо: Хоча росіяни називають це російським націоналізмом, насправді це імперіалізм. Націоналізм прагне мати свою незалежну, а росіяни ніколи цього не хотіли. Їм краще будувати супер-державу. Так само англійці. Немає англійських сепаратистів. Є шотландські, ірландські, але не англійські. У цьому вони подібні.

Але є відмінність. Росіяни ніколи не мали своєї національної держави. Вони пішли від Московії до імперії. Англійці національну державу мали, коли була королева Єлизавета І, і після того будували імперію. Тобто теоретично, англійці можуть повернутися до цієї держави.

Те, що частина українців розмовляє російською, не означає, що територія, на якій вони проживають, має бути російською. Австрійці говорять по-німецьки, канадці ― по-англійськи. Коли російські лідери апелюють до мовного питання, це означає, що вони живуть в ХІХ ст.

Василь Шандро: Емігранти, які були змушені покинути Україну у міжвоєнний період або під час ІІ Світової, якось передбачали ці події?

Тарас Кузьо: У Великій Британії під час холодної війни була найбільша українська громада у Західній Європі, і вона була дуже націоналістичною, бо туди емігрувала ОУН-б і дивізія «Галичина». Мій батько як бандерівець завжди говорив про такі речі, а я як молодий ліберал казав: тату, росіяни не такі погані. А тепер я йому кажу: тату, ви мали рацію. Хто б подумав, що буде російсько-українська війна.

Я б хотів, щоб більшість росіян були як Борис Нємцов. Він один з небагатьох не визнав анексію Криму.

У Росії не буде демократичної революції. У них є тільки ностальгія за Сталіном, за СРСР, у них антиамериканська ксенофобія. Це має підтримку серед більшості населення. Там національна ідентичність зовсім інакша. Тут із 80-х іде десталінізація, а там ― ресталінізація.

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка