facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Буча у студії «Громадського радіо»: вечір, щедрий на реп

Про свою творчість розповіли учасники гурту «Апокриф» Михайло Невідомський, Максим Пилипенко та Юлія Шатило

Буча у студії «Громадського радіо»: вечір, щедрий на реп
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Михайло Невідомський: Одна з наших останніх пісень була записана разом з Максимом ― «Я вірю», а з Юлею ми записали дві нові пісні: «Моя країна» і «Світло».

Тетяна Трощинська: На пісню «Я вірю» у вас навіть є кліп?

Максим Пилипенко: Ні, але він є у планах. Ми чекаємо, поки потепліє, тому що за сюжетом має бути тепла пора року.

Андрій Куликов: Буча раніше була селищем міського типу, а зараз розрослася до міста. Кожного разу, коли там проїжджаю, бачу, скільки нового там з’явилося. Як ви до цього ставитесь як корінні бучанці?

Юлія Шатило: Відчуття двояке. З одного боку, дуже професійно із Бучі роблять серйозне місто, створили потужну об’єднану громаду разом із довколишніми містечками, але з іншого боку, Буча може втратити колорит маленького містечка, коли ти усіх знаєш і з усіма вітаєшся.

Але сьогодні я сиділа Снігуркою у будиночку Діда Мороза і помітила, що більшість людей, які заходили, я знаю, тому поки що цей колорит не втрачено.

Андрій Куликов: Коли ви ходите колядувати і щедрувати із дітьми, вам в основному дають гроші чи цукерки?

Юлія Шатило: По-різному буває, але зазвичай цукерки, мандаринки. Після того, як повертаємося, у нас чай із цими цукерками ― діти це дуже люблять. Вони не очікують гроші. Але коли нам дають гроші, ми їдемо в театр.

Андрій Куликов: Оці слова, що столиця випробовувала дружбу ― це автобіографічне?

Максим Пилипенко: Звичайно, ті пісні, які ми пишемо, взяті із нашого життя. Було таке, що після університету життя трошки покидало по столиці, і виходило, що ділили з другом на двох кімнату. Потім дуже складно було, але зараз все супер.

Андрій Куликов: Хто ви за спеціальністю?

Максим Пилипенко: Транспортний логіст, працюю за спеціальністю.

Андрій Куликов: У вашій композиції «Я вірю» постійно повторюється ця фраза. Що дає вам джерело віри і наскільки ви усвідомлюєте, що вірити недостатньо ― потрібно ще й знати?

Михайло Невідомський: В усіх піснях Макса і моїх з Юлею є віра. Навіть якщо пісня депресивна, є віра на те, що буде краще.

 

 

Поділитися

Може бути цікаво

Рятував поранених у Кринках 13 днів — бойовий медик на псевдо «Регбіст»

Рятував поранених у Кринках 13 днів — бойовий медик на псевдо «Регбіст»

6 год тому
«Світова сенсація», «Шок для Заходу»: як роспропаганда висвітлювала візит Путіна до КНДР

«Світова сенсація», «Шок для Заходу»: як роспропаганда висвітлювала візит Путіна до КНДР

7 год тому
Не бійтеся протягів: вони не несуть нічого поганого, тільки користь — лікарка

Не бійтеся протягів: вони не несуть нічого поганого, тільки користь — лікарка

9 год тому
З мішком на голові почув звук автомату: історія журналіста після 15 діб російської ізоляції

З мішком на голові почув звук автомату: історія журналіста після 15 діб російської ізоляції